Справа № 2а - 2191/2011 р.
11.03.2011 р. м. Сімферополя
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Кукти М.В. при секретарі с/з Таранець О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Сімферопольської міської ради про обмеження права на рівний доступ на землю, інформацію, стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся з позовом до відповідача у якому вимогає від суду визнати порушення відповідачем його конституційних прав, передбачених ст. 34, 40 Конституції, Законами України «Про звернення громадян», «Про інформацію» щодо не надання йому відповідей на 7 і 8 питання в його заяві від 17.08.2010 р.; визнати не надання позивачу відповідей на його заяву від 17.08.2010 р. порушенням його прав, передбачених ст. 47 Закону України «Про інформацію»; постановити окрему ухвалу щодо порушень його прав; зобов'язати відповідача опублікувати повний список земельних ділянок, запланованих в найближчий час до продажу через аукціони, для підприємницької діяльності, або передачі у оренду; визнати не виділення відповідачем спірної земельної ділянки (пл.. Куйбишева в м. Сімферополі) порушенням прав цивільного рівності, закріпленої у ст. 21, 24 Конституції України та скасувати рішення відповідача про надання цієї земельної ділянки як протиправне; визнати триваючим укривання відповідачем від нього інформації щодо наявність вільної землі з 23.09.1998 р.; визнати відсутність в діяльності відповідача законного та обґрунтованості порядку на рівний доступ до землі, інформації про її наявність; зобов'язати відповідача розглянути на найблищій сесії питання про надання йому земельної ділянки для будівництва нерухомості; та зобов'язати відповідача сплатити на його користь моральну шкоду в розмірі 60000 грн., обумовлену порушенням всіх його прав.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.
Представник відповідача сповіщений про час та місце розгляду справи надав письмові пояснення на позов. У судове засідання не з'явився. Суд розглядає справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення позивача щодо позовних вимог, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач звернувся з заявою від 17.08.2010 р. (л.с. 5), у який просив розглянути питання про надання йому в оренду для будівництва земельну ділянку на пл. Куйбишева під торгівельний об'єкт.
У цій заяві також містилась вимога про те, що у випадку відмови у задоволенні його прохання надати інформацію з питань отримання землі іншими особами.
Відповідач надав відповідь на цю заяву (л.с. 5 обр.), за № 13.09.2010 р. № Г - 54/3812.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з наступного.
У самій заяві від 17.08.2010 р. міститься застереження щодо надання відповіді на питання позивача у випадку відмови у розгляді питання про надання йому в оренду земельної ділянки.
Враховуючи те, що під час судового засідання була встановлена відсутність відмови в усній чи письмовій формі, щодо розгляду цього питання, то на думку суду, у відповідача не настав обов'язок надання відповіді з інших питань.
Тому, виходячи з формулювання самим позивачем умов надання відповіді на свої питання, суд не знаходить підлягаючими задоволенню вимоги позивача, щодо визнання порушеними його права на інформацію, викладені у п. 1, 2 його вимог.
Також відсутні підстави для реагування суду окремою ухвалою за вимогами п. 3 вимог позивача.
Що стосується вимог позивача п. 4 відносно публікації повного списку земельних ділянок, то враховуючи відсутність будь якого обґрунтування цієї вимоги з боку позивача, посилання на обов'язок відповідача в наданні цієї інформації, наявність лише бажання позивача з цього приводу, суд не знаходить ці вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Відносно вимоги позивача у п. 5 про визнання неправомірним та скасування рішення про надання земельної ділянки на пл.. Куйбишева в м. Сімферополі, суд також вважає пояснення та вимоги позивача надуманими, безпідставними та не підлягаючими задоволенню.
Підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги є не надання позивачем конкретних обставин, що свідчили б про незаконність рішення відповідача, реквізити рішення, осіб, яких необхідно було залучити у такому випадку до розгляду справи у суді, обставин, що свідчили б про порушення прийнятим рішенням прав позивача.
Суд не знаходить можливим задовольнити і вимоги, викладені у п. 6, щодо визнання триваючими дії відповідача з укривання від позивача інформації щодо вільних земельних ділянок, через те, що по перше, позивач не посилався на відповідні норми права, та не довів обов'язок відповідача зберігати цю інформацію, вести відповідний облік, а по друге не навів даних про те, що відповідач протиправно відмовився надати позивачу цю інформацію.
Враховуючи відсутність в наданих позивачем документах відповідачу жодної заяви, оформленої з дотриманням вимог Земельного Кодексу України, про розгляд питання щодо надання земельної ділянки, суд не знаходить обґрунтованим вимогу позивача про визнання відсутності в діяльності відповідача законного та обґрунтованості порядку на рівний доступ до землі, інформації про її наявність - п. 7 вимог.
Ті самі обставини - відсутність даних про звернення позивача з належно оформленими документами, у відповідності до вимог Земельного Кодексу України, до відповідача для отримання земельної ділянки, свідчать, на думку суду, про відсутність підстав зобов'язувати відповідача розглядати питання про надання позивачу земельної ділянки, викладені у п. 8 вимог.
Враховуючи відсутність жодної підстави для задоволення вимог позивача, викладених у п. 1 - 8, даних про порушення прав позивача з боку відповідача, необхідності реагування з цього приводу, чи поновлення прав позивача, суд не знаходить обґрунтованим і вимогу позивача щодо моральної компенсації з боку відповідача.
За наслідками розгляду справи, суд відзначає, що впродовж всього процесу, позивач намагався нав'язати суду обов'язок самостійно шукати докази обґрунтування вимог позивача, витребувати докази, які не мають відношення до конкретної справи.
Усі вимоги та пояснення зводились до відсутність конкретики, загального звинувачення усіх у порушенні усіх прав позивача, на усіх рівнях.
Позивач не навів жодного конкретного доводу чи обґрунтування своїх вимог, постійно обмежуючись лише загальними фразами, що не свідчить про обґрунтованість цих вимог, та доведеність викладених в позові обставин.
Цитуванням вибірних норм законодавства України, цитат з запитів та відповідей за своїми зверненнями до суб'єктів владних повноважень, не є джерелом права, чи підставами для задоволення позову.
У зв'язку з викладеним, суд не вважає позов підлягаючим задоволенню.
Керуючись положенням ст. 11 КАС України, про можливість виходу за межі позовних вимог, з метою захисту прав позивача, суд з огляду на зміст позовних вимог, обставини справи, встановлені під час розгляду позову, вважає необхідним зобов'язати відповідача надати позивачу відповідь щодо його прохання про надання на умовах оренди земельної ділянки під будівництво на площі ім.. Куйбишева в м. Сімферополі, згідно його заяви від 17.08.2010 р.
Судові витрати по справі суд залишає на сторонах.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 - 11, 69 - 72, 159 - 164 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Сімферопольську міську раду надати ОСОБА_2 відповідь щодо його прохання про надання на умовах оренди земельної ділянки під будівництво на площі ім.. Куйбишева в м. Сімферополі, згідно його заяви від 17.08.2010 р.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційний адміністративний суд через Київський районний суд м. Сімферополя у відповідності до вимог ст.ст. 184 - 186 КАС України.
Суддя: