Справа № 2-560\2011 р.
12 березня 2011 року м. Євпаторія
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого: судді Абзатової Г.Г.
при секретарі: Кіоса Н.О. Гречко С.П.
з участю прокурора Дьоміної Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторія цивільну справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради про позбавлення батьківських прав.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_2 є її батьком. В даний час дитина знаходиться на її утриманні та проживає разом з нею. Вона з березня 2010 року разом з відповідачем не проживає не знаходиться з ним у зареєстрованому шлюбі. Відповідач не займається вихованням дитини, не цікавиться життям, здоров'ям доньці, не робить ніякої допомоги на її утримання, незважаючи на те, що рішенням суду з нього стягнути аліменти на утримання дитини на її користь. У такий спосіб відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Родинний зв'язок між батьком і дитиною втрачений. Тому просить на підставі п. 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять їх задовольнити
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що не згоден з позовом про позбавлення батьківських прав відносно доньці, оскільки спроможний виховувати дитину. В даний час дитина дійсно знаходиться у позивачці, на її утриманні. Підтвердив, що дійсно не зустрічається з донькою, надає матеріальну допомогу на її утримання частково, оскільки у нього склалися вкрай негативні стосунки з позивачкою, вона перешкоджає йому у зустрічах з дитиною, у зв'язку з тим, що дитина мала, він не ставив питання про надання йому часу для зустріч з дитиною у судовому порядку. Крім того він не мав роботи, тому має заборгованість по сплаті аліментів . Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради Кобякова Л.Б., яка діє на підставі довіреності № 1068\02-29 від 12.01. 2010 року та Скорицька Юлія Андріївна, яка діє на підставі довіреності 04\02-29 від 25.01.2010 року позовні вимоги позивачці підтримали, просили позовні вимоги задовольнити повністю.
Прокурор Дьоміна Г.С., яка приймає участь у справі, просить позовні вимоги задовольнити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.
Вислухавши доводи позивача, відповідача, представника позивача, пояснення представника третьої особи, висновки прокурора, вивчивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах.
У справі встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_2 є її батьком. Ця обставина встановлена з копії свідоцтва про народження ( а.с.8).
Встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою -своєю матір'ю за адресою її батьків та знаходиться на її утриманні. ( а.с.11)
Встановлено, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі. Ці данні ніким не заперечуються і не спростовуються.
Рішенням Євпаторійського міського суду від 22 липня 2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 500 гривень щомісячно ( а.с.9).
З довідки начальника ВДВС Євпаторійського МУЮ ( а.с.10) вбачається, що ОСОБА_1 не отримувала аліменти від ОСОБА_2 на утримання доньці за період з 9.08.2010 року по 2.12.2010 року.
З пояснень сторін встановлено, що частка заборгованості по аліментах відповідачем погашено, залишилася заборгованість по аліментах за 3 місяця.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п.2 ч.1 ст. 164 СК України).
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998 року «Про застосування судами деяких норм КпШС України» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, а тому питання про його застосування вирішується після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи і характеру відношення батьків до дітей.
Проаналізувавши всі надані докази по справі у їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд дійшов до висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дитини та стимулювання батька щодо належного виконання своїх обов'язків.
Позивач у обґрунтування позовних про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки, посилається на те, що він не займається вихованням дитини, не цікавиться життям, здоров'ям доньки, не робить ніякої допомоги на її утримання, у такий спосіб ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Родинний зв'язок між батьком і дитиною втрачений.
У відповідності зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечуючи обставини, на які посилається позивач, пояснив, що причиною роздільного проживання його та позивачці з дитиною було як бажання позивачці проживати окремо від нього, та неприємні стосунки, які склалися між ним та позивачкою з приводу неналежного матеріального забезпечення сім'ї, на думку позивачці, з його боку. Крім того пояснив, що після того, як вони стали проживати окремо, позивачка перешкоджає йому зустрічатися з дитиною, мотивуючи свою відмову у наданні побачення тим, що коли він приходив до дитини, не надавав при цьому гроші.
Таким чином, між сторонами виник спір стосовно обставин, на які посилається позивач, як на підставу позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивач не довів належними доказами такі обставини, які є підставою позову: що батько свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не надає матеріальної допомоги, тобто не довів свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов'язками.
Факт часткового надання матеріальної допомоги на утримання дитини, заборгованості по аліментах за 3 місяця, на думку суду, не свідчить про ухилення батька від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, яке тягне за собою застосування крайній міри відповідальності у вигляді позбавлення батьківських прав. Встановлено, що заборгованість по аліментах у відповідача виникла у зв'язку з відсутністю у нього роботи. З пояснень відповідача встановлено, що він шукав роботу, з цією метою виїжджав за межи України, але не міг знайти роботу, але прийняв необхідні мери та частково погасив заборгованість по аліментах
Не доведений позивачем і той факт, що родинний зв'язок між батьком і дитиною втрачений. Посилання позивачці та її представника на те, що дитина плаче, коли бачить батька не свідчить про це. Суд вважає, що з врахуваннями віку дитини, її ставлення до батька у визначеної мірі залежить також і від бажання матері підтримувати належний родинний зв'язок між батьком та дитиною. Але у судовому засіданні встановлено і це визнано позивачкою, що вона не завжди надає відповідачу можливість спілкуватися з дитиною.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявились безрезультатними.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що поведінку ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 неможливо розцінити як свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.
Згідно висновку органу опіки та піклування від 26.01.2011 року № 167\05-3 ( а.с.45) вважається доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки. Але цей висновок не може бути прийнятий судом, як підстава для задоволення позову, оскільки висновки органу опіки та піклування базуються на інформації Управління охорони здоров'я, згідно якої батько не проживає разом з донькою, участі у вихованні дитини не приймає, та на інформацію Відділу державної виконавчої служби про наявність заборгованості по аліментах. Ці посилання самі по собі не свідчать про необхідність застосування до відповідача такої міри як позбавлення батьківських прав, не зазначено у цьому висновку підлягає захист прав дитини шляхом позбавлення відповідача батьківських прав, чи відповідає це інтересам малолітньої дитини.
Допитані за ініціативою позивача свідок ОСОБА_6, яка пояснила, що батька дитини не бачить, колись-то він приходив до дитини, свідок ОСОБА_7 , яка пояснила, що також не бачить батька дитини, але слухала, що він говорив, що дитину настроюють проти нього, не є беззаперечливим доказом, що свідчить про винну поведінку відповідача відносно доньці.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що поведінку ОСОБА_2 відносно малолітньої доньці ОСОБА_3 неможливо розцінити як свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.
У такому разі судом не встановлено обставин, які є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.
При цьому, суд вважає необхідним, з урахування поведінки відповідача, який не зовсім добросовісно відноситься до свого обов'язку утримувати дитину, не використовує усіх можливостей щодо спілкування з дитиною з метою її виховання, попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164,166, 165, 167, 171, 180-183 СК України, Постановою № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст.10,11 88, 212, 213-214, 215, 218 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог виконавчий комітет Євпаторійської міської Ради про позбавлення батьківських прав, відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_3 і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків
Рішення може бути оскаржене через Євпаторійський міський суд в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Г.Г. Абзатова