Справа № 2а-1819/2011р.
21 лютого 2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі - Якушевій Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя АРКрим про перерахунок та сплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, -
позивач звернувся до суду із зазначеним, у якому просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми на щорічне оздоровлення за 2005-2007р.р., у розмірі 5183,30 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, наслідком якої стало отримання ним інвалідності другої групи загального захворювання. Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому щорічно має надаватись допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, проте відповідач такі виплати не здійснює у повному обсязі, з посиланням на підзаконні нормативно-правові акти, які не можуть братись до уваги, як такі, що суперечать закону.
З урахуванням прийнятих по справі судових рішень Київського районного суду м. Сімферополя від 17.07.2008 року, Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року, Вищого адміністративного суду України від 03.12.2010 року позовні вимог ОСОБА_1 стосуються виплат на оздоровлення за 2007 рік ( а.с.42, 86, 128)
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя АРКрим у судове засідання не з'явився, письмових заперечень не надав.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, що пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії і на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачені компенсації (грошова допомога на оздоровлення ) за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника.
Пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» визнані неконституційними з дня ухвалення цього рішення.
Виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві була здійснена 27.11.2007 року, тобто після визнання положень пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» неконституційним, що вказує на наявність у нього права на її отримання.
Щодо розміру виплати, то ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає інвалідам другої групи щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя АРКрим від 26.01.2011 року зазначена допомога була виплачена позивачеві за 2007 рік у розмірі 100,00 грн., тобто у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 140).
Суд вважає, що відповідачем неправомірно була здійснена виплата допомоги на оздоровлення у зазначеному розмірі.
Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено встановлення Кабінетом Міністрів України порядку застосування цього закону, а не розмірів компенсаційних виплат. Законом не було уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги та змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.
Невідповідність підзаконних актів, до яких відносяться і постанова Кабінету Міністрів України, якою керувався відповідач, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Конституції України підтверджено в Рішенні Конституційного Суду України від 20.03.2002р. №5-рп/2002р., де суд чітко розділяє гарантії і компенсації з боку держави стосовно завданої шкоди здоров'ю від інших виплат і роз'яснює, що звуження прав та гарантій, компенсації особам, що постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи, є неконституційними, що відповідно є неправомірним. Більш того, відповідно до статті 56 Конституції України позивачу гарантовані види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування.
Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення обов'язку на відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік щорічну допомогу на оздоровлення.
З урахуванням вищенаведеного, на підставі ст. 56, 92 Конституції України, ст. ст. 48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя АРКрим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2007 рік у розмірі 1900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: