донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.03.2011 р. справа №18/221
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Акулової Н. В., Гези Т. Д.
за участю представників сторін:
від позивача:Салун Е.В. -довіреність;
від відповідача:Шатило І.О. -довіреність;
розглянувши відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу приватного підприємства «Елеком»м. Донецьк
на рішення
господарського судуДонецької області
від14.12.2010р.
у справі№18/221 (суддя Овсяннікова О.В.)
за позовомприватного підприємства «Елеком»м. Донецьк
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Теніс плюс»м. Донецьк
простягнення 111401,50 грн.
Приватне підприємство "Елеком" (далі - ПП "Елеком") м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Теніс плюс" (далі - ТОВ "Теніс плюс") м. Донецьк про стягнення 111401, 50 грн., у тому числі: заборгованості у розмірі 98789, 60 грн., пені у розмірі 9703, 61 грн., інфляційних у розмірі 691, 53 грн. та 3% річних у розмірі 2216,76 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. у справі №18/221 у задоволенні позовних вимог ПП "Елеком" до відповідача ТОВ "Теніс плюс" про стягнення 111401,50 грн. відмовлено у повному обсязі.
Вказане рішення суду мотивовано тим, що строк оплати робіт за договором підряду №19/01 від 19.01.2009р. на монтажні роботи не визначений, а факт порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати робіт є недоведеним, оскільки претензія №1 від 09.06.2010р. вручена начальнику охорони ОСОБА_1, який не є уповноваженою особою відповідача. Доказів надсилання претензії саме відповідачу позивач не надав. Стосовно претензії (вимоги), надісланої на адресу відповідача 08.12.2010р., що підтверджується квитанцією Укрпошти №7334, суд зазначив, що оскільки 7-денний строк для її задоволення, встановлений статтею 530 Цивільного кодексу України, ще не сплив, право позивача не є порушеним.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПП "Елеком" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. у справі №18/221 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПП "Елеком" задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на обґрунтованість і доведеність позовних вимог, оскільки вважає, що перша вимога була пред'явлена відповідачу 25.01.2010р. шляхом надання останньому податкової накладної від 25.01.2010р. №2501. Позивач також вважає, що друга вимога - претензія №1 від 09.06.2010р. була пред'явлена саме відповідачу, оскільки вручена начальнику охорони ТОВ "Теніс плюс" ОСОБА_1, який є співробітником відповідача.
Представник скаржника у судовому засіданні 02.03.2011р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, додатково надав письмові пояснення від 02.03.2011р. щодо добровільної сплати відповідачем після прийняття рішення у справі частини боргу на загальну суму 65000, 00 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.03.2011р. проти вимог скаржника заперечував, але письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив наступне:
19.01.2009р. між сторонами було укладено договір підряду 19/01 на монтажні роботи (далі -Договір), за умовами якого підрядник (ПП "Елеком") зобов'язався виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами усі передбачені замовленням роботи з прокладки кабельної лінії по вулиці Батіщева, здати в обумовлені строки їх замовнику (ТОВ "Теніс плюс"), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи у повному обсязі.
У пункті 7.4 Договору встановлено, що договір діє до повного виконання зобов'язань кожної із сторін.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Відповідно до п. 2.1 Договору договірна ціна робіт визначається у додатку №1 до Договору та складає 303789,60 грн. з ПДВ -50631,60 грн. Строк виконання робіт складає 6 місяців (п. 3.1 Договору).
Виконуючи свої зобов'язання за договором, позивач виконав роботи на загальну суму 303789,60 грн. і ці роботи прийняті відповідачем, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за січень 2009р. (а.с. 14) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 (а.с. 13), що підписані сторонами без жодних зауважень та скріплені печатками.
Виконані позивачем підрядні роботи були частково оплачені відповідачем на загальну суму 205000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок за 30.03.2009р. на суму 100000,00 грн., за 15.04.2009р. на суму 100000,00 грн. та за 27.10.2010р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу «перечисляется за электромонтажные работы по счету №1 от 23.01.2009г. ...» (а.с. 22, 24, 27). Вартість робіт, що не була оплачена відповідачем на час звернення з позовом до суду, складає 98789,60 грн.
Вказані факти по суті сторони у судовому засіданні не спростовували.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини
Відповідно до п. 4.1 Договору сторони передбачили, що замовник здійснює оплату за виконані роботи в обсязі 100% суми договору. Проте строк оплати виконаних робіт сторонами у Договорі встановлений не був.
Згідно положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем до матеріалів справи надана копія претензії №1 від 09.06.2010р., в якій позивач вимагає здійснити оплату заборгованості за Договором у розмірі 103789,60 грн., а також пені, індексу інфляції та 3% річних. Відповідно до надпису, що зроблений на претензії (а.с. 28), остання вручена начальнику охорони ОСОБА_1, повноваження якого на отримання претензії матеріалами справи не підтверджуються.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів надсилання або належних доказів вручення відповідачу вимоги - претензії №1 від 09.06.2010р. позивач не надав.
Під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції позивачем до заяви від 10.02.2010р. наданий фіскальний чек № 7334 від 08.12.2010р. та опис вкладення до листа, як докази відправлення на адресу відповідача претензії №2. Зазначені докази колегія судів до уваги не приймає, враховуючи що право на звернення до суду за захистом порушеного права позивач отримає тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги.
Доводи скаржника стосовно того, що податкова накладна від 25.01.2010р. є першою вимогою про сплату виконаних робіт, що пред'явлена відповідачу, не приймаються судовою колегією оскільки податкова накладна, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, але не є вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено пред'явлення вимоги відповідачу у відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України.
Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. у справі №18/221 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Елеком" м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. у справі №18/221 залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від 14.12.2010р. у справі №18/221 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам у справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді Н.В.Акулова
Т. Д. Геза
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС