02.03.2011 року Справа № 14/282-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Мороз В.Ф., Науменко І.М.,
секретар судового засідання -Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -Шаповал Л.В., довіреність від 01 листопада 2010 року б/н; Крутченко Д.І., довіреність від 01 червня 2010 року б/н;
від відповідача -ОСОБА_3, довіреність від 08 лютого 2011 року №10-366;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2010 року у справі № 14/282-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламна компанія “Роял Чойс”, м.Київ
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
про стягнення 292120,84 грн., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2010 року у справі № 14/282-10 (суддя Панна С.П.) позов ТОВ “Рекламна компанія “Роял Чойс” задоволено в повному обсязі; стягнуто з відповідача -ФОП ОСОБА_4 на користь позивача 224447 грн. основного боргу, 339,74 грн. пені, 67334,10 грн. штрафу, 2921,21 грн. витрат на держмито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем зобов'язання з поставки обумовленого договором товару, у зв'язку з чим з відповідача стягнуто суму попередньої оплати з нарахуванням пені та штрафу.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач -ФОП ОСОБА_4, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про своєчасне виконання ним обов'язку з поставки товару в повному обсязі та відповідно до умов договору. Також вказує про неправомірне стягнення пені та штрафу з посиланням на неналежне виконання позивачем зобов'язань з попередньої оплати товару, оскільки останній перерахував менше ніж 60% загальної вартості товару. Крім цього, зазначає про неналежне його повідомлення судом про дату та час проведення судового засідання.
Позивач -ТОВ “Рекламна компанія “Роял Чойс”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити рішення без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. У поданому відзиві зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання з поставки обумовленого договором товару; вказує, що за декларацією від 30 червня 2010 року № 181 30 44 310 компанії ГЮНСЕЛ він будь-якого товару не отримував; сплатив відповідачу повну вартість товару на прохання останнього, оскільки відповідач посилався на відсутність коштів на розмитнення товару; 03 серпня 2010 року він повернув відповідачу зразки пластику для дисконтних карт, а не флеш-накопичувачі, як зазначає відповідач.
В порядку ст.77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, в судовому засіданні оголошувалася перерва з 09 лютого 2011 року до 02 березня 2011 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
08 червня 2010 року між позивачем -ТОВ “Рекламна компанія “Роял Чойс” (покупець) та відповідачем -ФОП ОСОБА_4 (постачальник) укладено договір поставки № 07/06, згідно з умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання передати (поставити) у власність покупця в обумовлений цим договором строк флеш-накопичувачі та блютус-гарнітури, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і оплатити його /а.с.12-15/.
Згідно п.2.1 договору загальна його вартість складається з сумарної вартості товару, вказаного у всіх додатках до договору, які підписані сторонами та є невід'ємними частинами цього договору. Загальна вартість товару включає в себе в тому числі вартість його доставки покупцю.
В п.2.3 договору сторонами встановлений порядок розрахунків. Відповідно до п.п.2.3.1, 2.3.2 договору покупець здійснює попередню оплату у розмірі, що становить 60% загальної вартості товару за відповідним додатком до даного договору протягом 3 (трьох) банківських днів від дати підписання сторонами відповідного додатку до даного договору та отримання покупцем відповідного рахунку-фактури; після поставки товару у повному обсязі покупець перераховує постачальнику 40% загальної вартості товару за відповідним додатком до даного договору протягом трьох банківських днів від дати підписання сторонами видаткових накладних та актів приймання-передачі товару для кожної адреси поставки за відповідним додатком до даного договору та отримання покупцем відповідного рахунку-фактури.
Відповідно до п.3.1 договору строк поставки товару складає 15 календарних днів з моменту підписання договору та додатків до нього.
Додатком № 1 до договору сторони погодили поставку товару -флеш-накопичувачів у кількості 3350 од. та блютус-гарнітури у кількості 850 од. на загальну суму 224447 грн. /а.с.16-17/.
На виконання умов договору, відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури від 08 червня 2010 року № 113 /а.с.18/, позивач сплатив відповідачу 224447 грн., що підтверджується квитанцією від 09 червня 2010 року № NOU7E59995 на суму 118000 грн., платіжними дорученнями від 09 червня 2010 року №547 на суму 16000 грн., від 01 липня 2010 року №12 на суму 68000 грн. та від 07 липня 2010 року № 572 на суму 22447 грн. /а.с.19, 20, 31-34/.
В порушення умов договору відповідач обумовлений договором товар позивачу не поставив.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено ч.1 ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
28 вересня 2010 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 54 з вимогою повернути сплачені відповідачу кошти в зв'язку з втратою інтересу позивача до обумовленого договором товару, що підтверджується поштовою квитанцією від 27 жовтня 2010 року за № 1423 та описом вкладення у цінний лист від 27 жовтня 2010 року /а.с.45-47/. Проте вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання з поставки у повному обсязі оплаченого товару та відмовлено у поверненні на вимогу позивача суми отриманої предоплати, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позову і стягнення з відповідача суми заборгованості.
Викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи щодо виконання зобов'язань з поставки товару позивачу судовою колегією відхиляються як недоведені.
Надана відповідачем на підтвердження вказаних доводів декларація компанії Гюнсел № 181.30.44.310 про відправлення 30 червня 2010 року багажу на адресу ТОВ РК “Роял Чойс” не може вважатися належним доказом поставки обумовленого договором товару позивачу.
Позивач факт отримання товару за вказаною декларацією заперечує. Згідно декларації відповідачем був відправлений вантаж у кількості 13 місць задекларованою вартістю 100 грн., декларація не містить відомостей щодо найменування, кількості і вартості товару, а також відомостей про його вручення представнику отримувача. На запит суду ТОВ “Гюнсел” у листі від 17 лютого 2011 року № 64 повідомило, що документації щодо вказаної відправки не збереглося /а.с.113-114/.
Договором поставки від 08 червня 2010 року № 07/06 визначені умови поставки та порядок приймання-передачі продукції.
Як встановлено п.п.3.2, 3.4, 3.5 договору, поставка здійснюється постачальником на умовах поставки готової продукції на склад покупця за адресою: м.Київ, вул.Пшенична,8, оф.302; поставка товару здійснюється транспортом постачальника на склад покупця; перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент передачі товару покупцю та підписання сторонами видаткової накладної.
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України обов'язок покупця передати товар вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок покупця доставити товар.
Відповідачем доказів поставки товару та передачі його покупцеві на встановлених в договорі умовах не надано.
Також підлягають відхиленню як недоведені твердження відповідача про повернення позивачем частини товару як неякісного 03 серпня 2010 року за декларацією № 21544303, оскільки надана відповідачем на підтвердження вказаних обставин багажна відомість від 03 серпня 2010 року /а.с.80/ не містить даних щодо характеру та найменування вантажу.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наведені відповідачем обставини на підтвердження поставки товару вищевказаним вимогам закону не відповідають і не можуть бути визнані як належні і допустимі докази у справі.
Також, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення штрафу та пені.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п.5.4 договору поставки за непоставку або несвоєчасну поставку товару у строки, передбачені цим договором або за порушення п.4.2 договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно поставленого товару, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки поставки від суми невиконаного зобов'язання.
З урахуванням невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача штраф в сумі 67334,10 грн. у розмірі 30% від вартості непоставленого товару та пеню в розмірі 339,74 грн. за період прострочки з 24 липня 2010 року по 26 серпня 2010 року. Наведений в позовній заяві розрахунок штрафу та пені судова колегія вважає вірним.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі на порушення господарським судом норм процесуального права судовою колегією відхиляються як безпідставні.
Матеріалами справи підтверджується факт належного виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Копії ухвал господарського суду від 06 вересня 2010 року про порушення провадження у справі та призначення до розгляду на 23 вересня 2010 року о 15.30 год. та від 23 вересня 2010 року про відкладення розгляду справи на 02 листопада 2010 року о 09.15 год. надсилалися відповідачу за його адресою -АДРЕСА_1, та були повернуті за закінченням терміну зберігання /а.с.1, 42-44/.
За вказаними обставинами відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а господарським судом правомірно розглянуто справу на підставі наявних у справі доказів за відсутності відповідача.
З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2010 року у справі № 14/282-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді В.Ф.Мороз
І.М.Науменко