01.03.2011 року Справа № К39/300-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
Прокурор -Киричок О.В., старший прокурор відділу, посвідчення №112 від 12.07.10
за участю представників сторін:
від відповідача: Короткий В.С., довіреність № 5-л/2011 від 18.02.11, представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Сумської області
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2011 року у справі № К39/300-10
за позовом Прокурора Сумської області в інтересах ОСОБА_2, с.Коршачина, Білопільський район, Сумська область
до Відкритого акціонерного товариства “Сумський хлібокомбінат”, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2011 року (суддя Ліпинський О.В.) провадження у справі про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду вмотивована тим, що нормами процесуального законодавства не передбачена визначена прокурором форма представництва громадянина в господарському суді, яка не встановлена ні Законом України “Про прокуратуру” ні положеннями ст.2 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для припинення провадження у справі.
Не погодившись з вказаною ухвалою Прокуратура Сумської області, м. Суми оскаржує її на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.
Посилаючись на положення ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, Закону України від 15 грудня 2006 року № 483 -V “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” прокурор зазначає, що громадянка ОСОБА_2 на даний момент не має можливості самостійно захищати свої корпоративні права у судовому порядку, тому відповідно до чинного законодавства прокуратура має право представляти корпоративні інтереси ОСОБА_2 в суді.
Прокурор посилається на те, що враховуючи визначену законодавством предметну підсудність, прокурор, в інтересах фізичної особи, яка самостійно не може представляти свої інтереси в суді, на підставі ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, може звернутися до суду лише в порядку господарського судочинства, оскільки інший порядок розгляду спорів вказаної категорії процесуальним законом не передбачено.
Прокурор просить скасувати ухвалу господарського суду від 01 лютого 2011 року, направити справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прокурор Сумської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом і інтересах ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства “Сумський хлібокомбінат” від 17 березня 2009 року.
Звернення до суду з вказаним позовом в інтересах фізичної особи прокурор обґрунтував ст.361 Закону України “Про прокуратуру” і неможливістю ОСОБА_2 особисто захищати свої права в суді через те, що вона на даний час не працює, перебуває на обліку в Білопольському районному центрі зайнятості населення, здійснює догляд за малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Прокурор просить визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Сумський хлібокомбінат” від 17 березня 2009 року, на яких прийнято рішення про звернення до суду з заявою про визнання Відкритого акціонерного товариства банкрутом.
Господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч.1 п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).
Судова колегія не погоджується з таким висновком господарського суду.
Відповідно до ст.121 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.361 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичнийй чи матеріальни стан, похілий вік або з інших повноважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтереси держави -наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.
Із аналізу наведених норм вбачається, що прокурор здійснює представництво як в інтересах громадян так і в інтересах держави.
Згідно ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
В позові прокурор обгрунтував неможливість фізичної особи ОСОБА_2 особисто захищати свої порушені права, що відповідає ст.361 Закону України “Про прокуратуру”.
Враховуючи визначену законодавством предметну підсудність, прокурори в інтересах фізичної особи, яка самостійно не може представляти свої інтереси в суді на підставі ст.361 Закону України „Про прокуратуру” може звернутися до суду лише в порядку господарського судочинства, оскільки інший порядок розгляду спорів вказаної категорії процесуальним законом не передбачено.
Вважається помилковим висновок господарського суду обгрунтований п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”, оскільки в даному листі йдеться про представництво прокурором інтересів громадянина -суб'єкта підприємницької діяльності, а не громадянина, що володіє корпоративними правами підприємства.
Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на рішення Конституційного Суду від 08 квітня 1999 року у справі №1-1/99, оскільки вказаним рішенням роз'яснено підстави для звернення прокурорів та їх заступників з позовними заявами в інтересах держави а не громадянина.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що даний позов підлягає розгляду в господарському суді, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2011 року підлягає скасуванню, справа -передачі до господарського суду для розгляду.
Керуючись статтями 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Прокурора Сумської області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2011 року у справі № К39/300-10 скасувати.
Справу №К39/300-10 передати господарському суду Дніпропетровської області для розгляду.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В.Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 09.03.11р.)