24.02.2011 року Справа № 16/290-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. -доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 203 від 14.02.2011 року)
при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 15.02.2011 року:
від позивача: Федорова О.М. представник, довіреність №41-мр від 24.01.11;
від відповідача: Крючкова Н.В представник, довіреність №1 від 01.11.10;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року у справі № 16/290-10
за позовом: Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ
до відповідача: Приватного підприємства Фірми "Бомонд", м. Дніпродзержинськ
про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005р. №02620
У листопаді 2010 року Дніпродзержинська міська рада, м. Дніпродзержинськ звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства Фірми "Бомонд", м. Дніпродзержинськ про зміну п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Приватним підприємством Фірмою "Бомонд", виклавши його в такій редакції: „п.4.1 орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 95204,64 грн./рік, що становить 7933,72 грн./міс., і вноситься на рахунок місцевого бюджету”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року у справі № 16/290-10 (суддя Загинайко Т.В.) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Дніпродзержинська міська рада, м. Дніпродзержинськ подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року у справі № 16/290-10 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Скаржник зазначає, що відповідач порушує майнові права орендодавця, вносячи плату за користування земельною ділянкою у розмірі менше, ніж передбачено чинним законодавством. Вважає рішення суду першої інстанції таким, що винесено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що у спірних правовідносинах ні договором, ні законом не встановлено обов'язку орендаря змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 3% від грошової оцінки землі у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених законом. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 15.02.2011 року.
У судовому засіданні 15.02.2011 року оголошувалася перерва до 24.02.2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Дніпродзержинської міської ради підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
25 серпня 2005 року, на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 року № 531-18/IV, між Дніпродзержинською міською радою -орендодавець та Приватним підприємством Фірмою "Бомонд" -орендар був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2, 2434 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Українська, 85. Договір зареєстрований 02.09.2005 року за № 02620.
Договір укладено на десять років (п.3.1 договору).
Пунктом 4.1 вказаного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 41 255 грн. 40 коп. без ПДВ, на рік, що становить 3 437 грн. 95 коп., без ПДВ, на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого подаються орендарю додатково в письмовій формі.
Згідно з п. 4.4 договору розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів;
- збільшення розміру ставки земельного податку;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Пунктом 12.1 договору встановлено, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VIвід 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст.21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і дних бюджетів розподіляється і ну скаргу зазначив, що ...використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.
Тобто, умови вищезазначеного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам ст.21 Закону України “Про оренду землі” ( в новій редакції).
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до вимог статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
17.06.2009 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією (лист № 292) підписати примірники додаткової угоди до договору оренди землі. Проте, відповідні зміни до цього часу в договір не внесено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції послався на те, що умови спірного договору не передбачають зміну граничного розміру мінімальної ставки орендної плати, як було запроваджено Законом України від 03.06.2008 № 309- VI та який не має зворотної дії і до спірних орендних правовідносин не застосовується, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинності.
Проте, з такими висновками погодитися не можна.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту, зокрема, збільшення розміру ставки земельного податку.
Розмір орендної плати є похідним від розміру земельного податку за базовий податковий (звітний) період, тому умовами договору передбачено можливість корегування розміру орендної плати, зокрема, у випадку законодавчо внесеної зміни розміру орендної плати за земельні ділянки, в даному випадку у зв'язку із внесенням змін до ч.4 ст.21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 03.06.2008 року № 309-VI).
Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, позивач вправі був вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як вбачається з рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Отже, висновок суду першої інстанції щодо неможливості застосування у спірних договірних правовідносинах частини четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі" від 03.06.08 року № 309-VI через передбачені статтею 58 Конституції України правила дії в часі законів та нормативно-правових актів є помилковим.
З огляду на зазначені обставини та зміни у земельному законодавстві, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову та зміни п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005 року.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.12.2010 року у справі № 3-47гс10/3/18) та Вищий господарський суд України (постанова від 20.01.2011 року у справі № 11/224-10, від 01.02.2011 року у справі № 17/298-10).
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року у справі № 16/290-10 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити.
Змінити п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 02.09.2005 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Приватним підприємством Фірмою "Бомонд", виклавши його в такій редакції: „п.4.1 орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 95204,64 грн./рік, що становить 7933,72 грн./міс., і вноситься на рахунок місцевого бюджету”.
Стягнути з Приватного підприємства Фірми "Бомонд", м. Дніпродзержинськ (вул. Українська, 85, м. Дніпродзержинськ, 51925, ЄДРПОУ 20261228) на користь Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ (пл. Дзержинського,2, м. Дніпродзержинськ, 51931, ЄДРПОУ 24604168) 127,50 державного мита, в тому числі за перегляд рішення суду в апеляційному порядку та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст. 116,117 Господарського процесуального кодексу України
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв