Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" березня 2011 р. Справа № 5023/826/11
вх. № 826/11
Суддя господарського суду Буракова А.М.
при секретарі судового засідання Чепак А.О.
за участю представників сторін:
позивача - Герасименко О.В. за дов. від 01.02.2011 року,
відповідача - не з"явився.
розглянувши справу за позовом Харківської виробничої техно-торгівельної фірми "Берізка-Сервіс" м. Харків
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Вовчанськ
про стягнення коштів
Харківська виробнича техно-торгівельна фірма "Берізка-Сервіс" м. Харків (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Вовчанськ про стягнення суми основного боргу за договором оренди нежитлових приміщеннь №09-85 БС від 11.03.2009 року у розмірі 11335,33 грн., 3% річних в розмірі 234,23 грн., інфляційні нарахування в сумі 582,61 грн., пені в сумі 1247,81 грн., державного мита в сумі 134,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача умов договору оренди нежитлових приміщеннь №09-85 БС від 11.03.2009 року, з урахуванням чого, просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 лютого 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24 лютого 2011 року о 10:45 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2011 року було розгляд справи відкладено на 16 березня 2011 року о 11:45 годині.
До господарського суду Харківської області 16.03.2011 року представник позивача надав супровідний лист (вх. 6404) відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи копію витягу з ЄДРЮО та ФОП станом на 12.03.2011 року стосовно позивача та відповідача.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомо, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення №6250300098124.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши надані представником позивача докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
11.03.2009р. між ВАТ "Берізка-сервіс" (ореднодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №09-85 БС, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлових приміщень у відокремлено розташованій будівлі загальною площею 91,3 м.кв. (приміщення №1 (50%), 3, 4, 11, 12, 13, 14 (54%), 15 згідно техпаспорту), що розташоване за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с.м.т. Старий Салтів, вул. Перемоги, 7 .
У відповідності до п.3.1. Договору оренди, орендар щомісячно оплачує орендодавцю за користування приміщенням орендну плату, розмір якої розраховується за фомулою: Орендна плата = (загальна площа приміщення )* вартість 1кв.м. в місяць, при цьому загальна площа приміщення складає 91,3м.кв., вартість оренди Ім.кв. в місяць складає 20,00грн. Таким чином, щомісячна орендна плата за користування Приміщенням складає 1826,00грн.
Відповідно до п.3.2.2. Договору оренди, орендна плата сплачується щомісячними платежами шляхом внесення передплати протягом 5 банківських днів поточного місяця.
Пунктом 8.1. Договору оренди передбачено, що орендар відшкодовує орендодавцю у обсязі пропорційному площам, що орендуються, та чисельності праціючих у нього людей експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням Приміщень та землі, а також компенсує оплату за користування телефонним зв'язком та споживання електроенергії. Орендар зобов'язується сплачувати рахунки орендодавця протягом 5 банківських днів з моменту їх отримання.
Як вбачається з матеріалів справи 11.03.2009р. ВАТ "Берізка-сервіс" було передано відповідачу Приміщення за актом приймання-передачі №1, який скріплений підписами уповноваженими представниками сторін. (а.с 14)
Відповідно до додаткової угоди №1 від 30.12.2009р. до Договору оренди, сторони дійшли згоди про продовження терміну дії Договору оренди нежитлових приміщень №09-85 БС від 04.03.2009р. до 31.12.2010р. (а.с. 13)
Як свідчать матеріали справи, починаючи з січня 2010р. відповідач сплачував орендну плату та експуатаційні витрати не в повному обсязі та з порушенням строків, встановлених Договором оренди.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 17.06.2010р., підписаного уповноваженими представниками сторін, заборгованість відповідача станом на 01.01.2010р. складала 480,11грн., станом на 01.02.2010р. - 582,70грн., станом на 01.03.2010р. 3112,59грн., станом на 01.04.2010р. - 5122,48грн., станом на 01.05.2010р. - 5154,34грн., станом на 01.06.2010р. - 7695,00грн. (а.с. 25)
У період з 01.06.2010р. по 07.08.2010р. відповідно до виставлених позивачем рахунків сума орендної плати та експлуатаційних витрат склала 5640,33грн., відповідачем було сплачено на користь позивача сума в розмірі 2000,00грн., про що свідчить банківські виписки, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 26-27)
На ардресу відповідача 07.06.2010р. був направлений лист №85, відповідно до якого, позивач звернулося до відповідача з пропозицією погашення суму заборгованості, проте відповідач суму боргу не сплатив. (а.с. 28)
16.06.2010р. відповідач надав на ім'я директора ПрАТ "Берізка-сервіс" гарантійний лист, в якому взяв на себе зобов'язання погасити інсуючу заборгованість до 15.07.2010р.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2010р. ПрАТ "Берізка-сервіс" направило відповідачу лист №158, в якому повідомило про відмову від Договору оренди з 10.08.2010р. на підставі п. 11.3.4. Договору у зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати та експлуатаційних витрат протягом 1 місяця з моменту настання строку платежу. Цим же листом відповідачу було запропоновано звільнити Приміщення та підписати відповідний акт приймання-передачі.
07.08.2010р. між сторонами був підписан акт приймання-передачі Приміщення №2, відповідно до якого Приміщення було повернуто позивачу, проте відповідачем заборгованість по орендній платі не погашено у розмірі 11335,33грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Берізка-сервіс" є правонаступником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Берізка-сервіс" відповідно до статуту товариства та протоколу загальних зборів акціонерів №3 від 22.04.2010р.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми заборгованості перед позивачем, що виникла внаслідок несплати передбачених договором оренди та додаткових угод до нього.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за даним Договором не виконав, у зв'язку з чим має борг перед позивачем у сумі 11335,33 грн. та підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 11335,33 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, інфляційні нарахування суми заборгованості у розмірі 582,61 грн., 3% річних у розмірі 234,23 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 1247,81 грн.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційних нарахувань у розмірі 582,61 грн., 3% річних у розмірі 234,23 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
п. 10.1. Договору, передбачено, у випадках невиконання або неналежного виконання зобов"язань за даним Договором, сторони несуть відповідальність передбачену діючим законодавством України та даним Договором.
п. 10.2. Договору передбачено, у випадку порушення орендарем зобов"язань щодо сплати орендної плати, орендар зобов"язується виплатити Орендодавцеві неустойку в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від розміру несплаченої орендної плати.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарс ького кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 1247,81 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з - 01.01.2010 р. по 20.01.2011 р., тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 205,46 грн., в частині стягнення 1042,35 грн. суд відмовляє, у зв"язку з невірним нарахуванням.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (62503, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватне акціонерне товариство „Берізка-сервіс" (61070, м. Харків, вул.Рудика, буд. 13, р/р №2600100111609 в АКРБ «Регіон-банк» м. Харків МФО 351254, Код 21229480) суму боргу в розмірі 11335,33 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 582,61 грн., 3% річних у розмірі 234,23 грн., пені в розмірі 205,46 грн., державного мита в сумі 123,58 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені в розмірі 1042,35 грн. - відмовити.
Суддя Буракова А.М.
Повний текст рішення по справі 5023/826/11 складено та підписано 18.03.2011 року.