"24" лютого 2011 р. № 11/19
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. розглянув справу № 11/19 від 02.04.2010 року про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Кіровоградський кар'єр”
та заяву кредитора - гр. ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до боржника - відкритого акціонерного товариства “Кіровоградський кар'єр” (далі - ВАТ “Кіровоградський кар'єр”), Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шевченка, буд. 23,
про визнання грошових вимог в сумі 25 440,00 грн.
від кредитора - не з'явилися;
від боржника - не з'явилися;
В засіданні суду приймав участь представник розпорядника майна, арбітражного керуючого Бахтина В.В. - Ракушинець А.А., довіреність № 61 від 26.01.2011 року.
Боржником 18.02.2011 року подано клопотання про відкладення розгляду заяви кредитора про грошові вимоги в зв'язку з відрядженням представника для участі в судовому засіданні в Дніпропетровському апеляційному господарському суді.
Господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду заяви про грошові вимоги, оскільки відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
При цьому представник відряджений до Дніпропетровського апеляційного господарського суду не є єдиною особою, що має право представляти інтереси боржника.
В засіданні суду 21.02.2011 року оголошено перерву до 24.02.2011 року до 11:00.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника розпорядника майна, господарський суд, -
Кредитор - гр. ОСОБА_1 02.06.2010 року звернувся до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 25 440,00 грн. за договором оренди автотранспортного засобу від 11.01.2010 року.
Ці грошові вимоги повністю не визнані боржником, без будь-якого обґрунтування відхилення таких вимог кредитора.
Розпорядником майна, арбітражним керуючим Бахтиним В.В. подано зауваження щодо вимог кредитора, в яких зазначено, що дані вимоги не підлягають визнанню, оскільки є поточними, а не конкурсними. Крім того, кредитором в порушення п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 56 ГПК України не надіслано боржнику та розпоряднику майна копії доданих до заяви про грошові вимоги документів. А також, договір оренди є нікчемним в силу вимог ст. 799 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів підлягають розгляду у попередньому засіданні господарського суду.
Ухвалою від 03.02.2011 року господарський суд розгляд заяви кредитора - гр. ОСОБА_1 призначив в засіданні суду на 21.02.2011 року. Зобов'язав боржника до засідання суду не пізніше 18.02.2011 року надати обґрунтування підстав відхилення вимог кредитора. Зобов'язав кредитора до засідання суду не пізніше 18.02.2011 року надати заперечення на результати розгляду грошових вимог, оригінал договору оренди автотранспортного засобу від 11.01.2010 року для огляду та належним чином засвідчену копію. Явку розпорядника майна, арбітражного керуючого Бахтина В.В., гр. ОСОБА_1, представника боржника у засідання суду визнав обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги кредитора ґрунтуються на договорі оренди автотранспортного засобу, укладеного 11.01.2010 року між ОСОБА_1 та ВАТ “Кіровоградський кар'єр”.
Відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ч. 2 ст. 209 Цивільного кодексу України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
Договір оренди автотранспортного засобу від 11.01.2010 року, укладений між кредитор і боржником, нотаріально не посвідчувався.
Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Кредитором не надано документальних доказів визнання договору оренди автотранспортного засобу від 11.01.2010 року судом дійсним.
Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги гр. ОСОБА_1 в сумі 25 440,00 грн. не підлягають визнанню.
Керуючись ст. ст. 1, 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Відхилити грошові вимоги кредитора гр. ОСОБА_1 до боржника - відкритого акціонерного товариства “Кіровоградський кар'єр” в сумі 25 440,00 грн.
2. Примірники цієї ухвали направити гр. ОСОБА_1, боржнику, розпоряднику майна, арбітражному керуючому Бахтину В.В.
Суддя Н.М. Коваленко