ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області
"16" лютого 2011 р. справа № 5/53
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5/53
за позовом: публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК"
до відповідача: приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша"
про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення 1 664 469 грн. 90 коп. штрафу,
в засіданні взяли участь представники:
від позивача - Кирдан А.В., довіреність № 4002 від 03.09.2009;
від відповідача - Бірюков А.О., довіреність б/н від 06.08.2010,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення разом з усіма його приналежностями площею 5493,3 кв. м, що розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н, (два з літерою "н") в рахунок стягнення з приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" (далі - ПП "Будівельна компанія "Левша") штрафу в розмірі 1 664 469,90 грн.
Позивач 13.08.2010 року подав до суду заяву № 5-С/Р від 13.08.2010 року про уточнення позовних вимог, яка містить вимоги наступного змісту:
в рахунок стягнення штрафу в розмірі 1 664 469,90 грн. за іпотечним договором укладеним 31.08.2007 року і зареєстрований в реєстрі за № 2734 - звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення разом з усіма його приналежностями, площею 5493,3 кв. м, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н, (два з літерою "н") шляхом продажу вказаної будівлі ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з правом отримання всіх необхідних для продажу документів в БТІ, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Ухвалою від 01.02.2011 року провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 14.02.2011 року. В судовому засіданні 14.02.2011 року було оголошено перерву до 16.02.2011 року.
Позивач 15.02.2011 року подав суду клопотання № В-5/53 про об'єднання справ № 5/53 та № 5013/157/11 в одне провадження, у яких беруть участь ті самі сторони, в одну справу.
Вказане клопотання позивач мотивує тим, що предметом спору у справі № 5/53 є іпотечний договір від 31.08.2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 2734 на підставі якого банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок відшкодування штрафних санкцій. У справі № 5013/157/11 за позовом ПП "Будівельна компанія "Левша" до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсним іпотечного договору від 31.08.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2734, укладеного між сторонами процесу.
Наведене позивачем в клопотанні мотивування не є коректним, а саме клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Із наявних у справі матеріалів слідує, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", що розглядаються у даній справі № 5/53, та позовні вимоги ПП "Будівельна компанія "Левша", що розглядаються іншим судом у справі № 5013/157/11 не є однорідними.
Предметом позову в справі № 5/53 є звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення разом з усіма його приналежностями площею 5493,3 кв. м. в рахунок стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" штрафу в розмірі 1 664 469,90 грн.
Вимога про звернення стягнення на предмет іпотечного договору виникає на підставі умов договору, а вимога про недійсність іпотечного договору ґрунтується на підставах з якими цивільний закон пов'язує недійсність правочину.
Відповідно вимог ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує автоматизована система документообігу, що забезпечує:
1) об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді;
2) надання учасникам господарського процесу інформації про стан розгляду справ, у яких вони беруть участь;
3) централізоване зберігання текстів судових рішень та інших процесуальних документів;
4) підготовку статистичних даних;
5) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;
6) видачу судових рішень та наказів господарського суду на підставі наявних в автоматизованій системі документообігу даних щодо судового рішення та реєстрації заяви особи, на користь якої воно ухвалено;
7) передачу справ до електронного архіву.
Позовні заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження документів, інформація про предмет спору та сторони по справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їхніми функціональними обов'язками.
Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі судових рішень та наказів господарського суду, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів судових рішень, ухвал та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Із викладеного слідує, що автоматизований розподіл здійснюється незалежно від волі судді чи інших будь - яких осіб.
Передбачене ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України об'єднання кількох однорідних справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу ставиться законом у залежність від того, чи здійснюється розгляд відповідних справ одним і тим же суддею господарського суду. Тобто, законом встановлено право об'єднати в одне провадження справи, які знаходяться в провадженні саме одного судді господарського суду.
Стаття 58 Господарського процесуального кодексу України не надає права судді господарського суду вилучати у іншого судді певну справу, що суперечило б вимогам щодо автоматичного розподілу справ.
Відповідач 14.02.2011 року подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 5/53 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 5013/157/11 про визнання недійсним іпотечного договору від 31.08.2007 року, укладеного між ПП "Будівельна компанія "Левша" та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 2734 повністю.
При розгляді зазначеного клопотання господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.
Господарський суд виходить з того, що справа № 5/53 пов'язана з іншою справою № 5013/157/11 у якій предметом спору є визнання іпотечного договору від 31.08.2007 року, укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - іпотекодержатель та ПП "Будівельна компанія "Левша" - іпотекодавець, недійсним повністю.
Відповідно до позовної заяви ПП "Будівельна компанія "Левша" від 8 лютого 2011 року позов про визнання недійсним іпотечного договору подано з наступних підстав.
Предмет іпотеки (виключно нежитлова будівля) знаходиться за однією адресою з іншими об'єктами нерухомості, а саме: огорожею (під літерою "N-N2"), замощенням (під літерою "І"). Зазначене підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15489591 від 06.08.2007р.
Крім вказаного, всі ці об'єкти нерухомості відповідно до даних з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15444417 від 01.08.2007р., витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15489591 від 06.08.2007р. зареєстровано як єдиний об'єкт (частка 1/1). Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" № 898-ІV від 05.06.2003р. визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, якщо нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" однозначно передбачено, що частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.
ПП "Будівельна компанія "Левша" посилається на те, що предмет іпотеки, тобто нежитлова будівля, в даному випадку перед передачею його в іпотеку повинен бути виділений в натурі, зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності. Але в даному випадку вказаного щодо предмета іпотеки здійснено не було, що доводиться додатними до позовної заяви доказами.
У справі № 5/53 предметом спору є стягнення штрафу, нарахованого на підставі іпотечного договору від 31.08.2007 року, шляхом звернення стягнення на майно ПП "Будівельна компанія "Левша" передане в іпотеку на підставі вказаного іпотечного договору, за невиконання іпотекодавцем визначених таким договором зобов'язань.
Відповідно частини 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Іпотекодавець - ПП "Будівельна компанія "Левша", заперечує дійсність іпотечного договору від 31.08.2007 в цілому у судовому порядку в іншій справі № 5013/157/11, що розглядається іншим судом у складі судді Макаренко Т.В., розгляд якої призначено на 28.02.2011 року.
До того ж, вирішення питання щодо дійсності спірного іпотечного договору від 31.08.2007 року, укладеного між ПП "Будівельна компанія "Левша" та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", має значення для даної справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи і не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у зв'язку з обмеженістю предмету позову.
При цьому, пов'язаними можуть бути справи і з різними предметами спору.
Стаття 35 ГПК України не передбачає доведення тих самих обставин при розгляді двох окремих господарських справ у яких беруть участь ті самі сторони, щоб не допустити протиріччя між висновками у таких справах.
При цьому враховується, що стаття 124 Конституції України та стаття 4-5 ГПК України встановлюють обов'язковість виконання судових рішень на усій території України.
З огляду на викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що розгляд даної справи № 5/53 є неможливим до вирішення пов'язаної з нею іншої господарської справи № 5013/157/11, що розглядається іншим судом у складі судді Т.В. Макаренко.
За вказаних обставин клопотання про зупинення провадження в справі підлягає задоволенню згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2-1, 58, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Клопотання про об'єднання даної справи № 5/53 та справи № 5013/157/11, яка перебуває у провадженні судді Макаренко Т.В., відхилити.
Провадження в даній справі № 5/53 зупинити до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 013/157/11, що розглядається іншим судом у складі судді Макаренко Т.В.
Зобов'язати сторін у справі повідомити господарський суд про результати розгляду справи № 5013/157/11 та надати відповідні копії процесуальних актів, якими завершиться розгляд зазначеної справи.
Примірники ухвали надіслати сторонам.
Суддя О.А. Змеул