10.03.11р.Справа № 5005/522/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майєр-ТД", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 47 249,79 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Жулай М.І.., довір. б/н від 01.09.10р.;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Майєр-ТД" (надалі -позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому враховуючи уточнення позовних вимог просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) суму 45 195,32 грн. основного боргу, 1 596,74 грн. пені, 68,96 грн. інфляційних, 309,05 грн. 3% річних, а всього 47 170,07 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору поставки № 10/Б62 від 18.05.10р.
Позивач наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у призначені судові засідання на 10.02.11р. та 10.03.11р. не забезпечив, при цьому був належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору свідченням чого, є повернуте відділенням поштового зв'язку на адресу суду повідомлення про отримання кореспонденції останнім під розпис, у зв'язку із чим суд вбачає достатньо підстав та наявну можливість розглянути справу за існуючими матеріалами (оригінали надавались позивачем для огляду у судовому засіданні), згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
18.05.2010 року позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 10/Б62 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець, в свою чергу, прийняти та сплатити вартість продуктів харчування (товар), де кількість, асортимент та якість товару визначаються за згодою сторін та вказується у накладних на відпуск товару.
За умовами п. 2.3 цієї ж угоди, покупець зобов'язаний здійснити оплату отриманого товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту (дати) поставки товару.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне.
Так, проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем на виконання умов Договору у період з 09.09.10р. по 21.10.10р. належним чином поставлено покупцю товар на загальну суму 45 195,32 грн., що насамперед підтверджується наявними в матеріалах справи двохсторонніми видатковими накладними, проте вартість отриманого відповідачем спірного товару в порушення взятих на себе зобов'язань так і не сплачено.
Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
26.01.11р. між сторонами у справі підписано акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 107), згідно якого відповідач підтвердив існування перед позивачем заборгованості у спірній сумі неоплаченого товару.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.
На підставі умов п. 4.2 Договору позивачем, у зв'язку із порушення відповідачем строків оплати товару, на суму основної заборгованості нараховано пеню, розмір якої за період з 29.09.10р. по 28.12.10р. становить суму 1 596,74 грн. та відображається в обґрунтованому розрахунку позивача.
Окрім того, в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу на основну заборгованість за період з жовтня по листопад 2010 року суму 68,96 грн. інфляційних, а також за період з 29.09.10р. по 28.12.10р. суму 309,05 грн. 3% річних, розмір яких також підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Наведене є підставою для повного задоволення уточнених позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майєр-ТД" (50086, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Телевізійна, 5Д; ЄДРПОУ 36510452) суму 45 195,32 грн. (сорок п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять грн. 32 коп.) основного боргу, 1 596,74 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість грн. 74 коп.) пені, 68,96 грн. (шістдесят вісім грн. 96 коп.) інфляційних, 309,05 грн. (триста дев'ять грн. 05 коп.) 3% річних, 471,70 грн. (чотириста сімдесят одна грн. 70 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано -________________