14.03.11р.
Справа № 5005/489/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського підприємства "Залізничник", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства Новомосковського заводу залізобетонних виробів, смт. Меліоративне, Новомосковський район, Дніпропетровська область
про стягнення 22854,05 грн.
Суддя Орєшкіна Е.В.
В засіданні приймали участь представники:
Від позивача: Галабурда Ю.П., директор
Шевченко С.І., довіреність б/н від 04.01.11 року
Від відповідача: Шведова З.В., довіреність № 28 від 20.01.11 року
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 15960 грн., інфляційних збитків -2232,95 грн., 3 % річних -639,18 грн., пені -2904,72 грн., штрафу -1117,20 грн., сього -22854,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за усною домовленістю сторін.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що він дійсно отримав від позивача товар, але згідно усної домовленості сторін розрахунки між сторонами повинні були здійснитися шляхом обміном товару : на суму отриманої продукції він мав надати позивачу залізобетонні вироби, згідно його заявки, якої відповідач так і не отримав. Пропонує повернути позивачу одержану річ.
В судовому засіданні, яке відбулося 14.03.11 року в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення та представників сторін повідомлено про дату складення його повного тексту.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Позивачем поставлений відповідачу стартер ПСУ 2 на суму 15960 грн., що підтверджується накладною № 1 від 26.08.009 року (а.с. 22).
Оскільки сторонами термін виконання зобов'язання - оплати поставленої позивачем продукції не встановлений, в силу п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.
Докази, які б свідчили про направлення позивачем на адресу відповідача такої вимоги, позивачем не подані, в матеріалах справи вони відсутні.
Лист за вих. № 35 від 05.10.10 року, суд не може прийняти в якості такого доказу, оскільки на вимогу суду позивачем не доведено його надіслання на адресу відповідача, а також приймаючи до уваги заперечення останнього з приводу його отримання.
Оскільки сторонами строк оплати стартеру не встановлений та позивачем вимога на його оплату в порядку п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України на адресу відповідача не надсилалась, у відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України відповідач в данному випадку не може вважатись таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача не може вважатися порушеним, і, відповідно, у позивача не виникає права вимагати оплати відповідачем отриманої від нього продукції.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом свого порушенного або оспорюваного права. Виходячи з вищевикладеного, позивач право на таке звернення на момент вирішення спору ще не набув, тобто звернувся до суду передчасно, правові підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 14.03.11 року