21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
21 червня 2006 р. Справа 2/173-06
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінакольд», м. Вінниця
до: ВАТ “Вінницямолоко» в особі відокремленого структурного підрозділу Калинівський молокозавод, м. Калинівка
про стягнення на суму 24832,81 грн.
Головуючий суддя Мельник П.А.
При секретарі судового засідання Воробйова І.А.
Представники
позивача : Борисюк І.Е.
віповідача : не з"явився
Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінакольд», м. Вінниця до ВАТ “Вінницямолоко» в особі відокремленого структурного підрозділу Калинівський молокозавод, м. Калинівка про стягнення 6925,50 грн. заборгованості за поставлений згідно договору купівлі-продажу №16-02/01 від 16.02.2006 р. бензин А-76; 1904,51 грн. пені та 243 грн. штрафу за невиконання умов договору; 15759 грн. збитків (з яких: 1000 грн. юридичні послуги, 209,55 грн. відсоток за користування овердрафтом, 14550,25 грн. недотриманого прибутку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не виконав вимоги ухвали суду від 6.05.2006 р. про явку в судове засідання представника, надання відзиву на позов та додаткових документів. Хоча про час розгляду справи був повідомлений. Дана ухвала направлена відповідачеві рекомендованим листом. Конверт з ухвалою суду від 6.05.2006 р. (з відміткою поштового відділення про повернення в зв'язку з відсутністю адресата чи з інших підстав) до суду не повертався, що дає суду підстави вважати, що відповідач отримав дану ухвалу та був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Оскільки, вказана ухвала суду була направлена відповідачу за місцем його реєстрації, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та додані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -
Відповідно до договору купівлі продажу №16-02/01 від 16.02.2006 р. укладеного між ТОВ “Вінакольд» та структурним підрозділом Калинівського молочного заводу ВАТ “Вінницямолоко», останньому було поставлено бензин А-76 в кількості 2430 л на загальну суму 9625,50 грн., що підтверджується накладною №2284 від 16.02.2006р., довіреністю ЯЛТ № 639257 від 16.02.2006р., товарно-транспортною накладною від 16.02.2006 р. та податковою накладною від 16.02.2006 р.
Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки за товар здійснюються до 22.02.2006 р., однак, всупереч вимогам даного договору відповідачем розрахунки не проведено.
Умовами договору, а саме, п. п. 4.1, 4.2 встановлена відповідальність за прострочення платежу у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки та штраф в сумі 100 грн. за кожну 1000 л при прострочені оплати більше 3-х днів.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойка (штраф, пеня) є видами забезпечення зобов'язання), вчиняється у письмовій формі.
Статтею 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення 6925,50 грн. основної заборгованості , 1904,51 грн. пені та 243 грн. штрафу підлягають задоволеню.
В решті позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру».
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про адвокатуру» адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.
Позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що представник позивача -Борисик І.Е. має статус адвоката в розумінні ст. 2 Закону України “Про адвокатуру».
А отже, відсутні підстави для задоволення витрат по сплаті юридичних послуг в розмірі 1000 грн.
Як вбачається, договір овердрафту № 05/03-11/297 від 13.07.2005 р., укладено між АППБ “Аваль» та ТОВ “Вінакольд » про надання останньому кредитні кошти на умовах їх цільового використання, а саме, для фінансування власної господарської діяльності (п.1.1., 2.1 договору овердрафту).
Згідно ст. 618 ЦК України боржник (відповідач) відповідає за порушення зобов'язання (сплата відсотків по договору овердрафту) іншими особами (позивачем), на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця (відповідача).
А тому, безпідставно заявлена вимога про стягнення з відповідача 209,55 грн. збитків за користування позивачем овердрафтом, так як відповідач не є стороною у договорі овердрафту та не може за позивача нести відповідальність у даному випадку.
Крім того, позивачем не доведені збитки в сумі 14550,25 грн. як неотриманий прибуток.
Відповідно до ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а господарський суд згідно ст.43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково, з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 525, 526, 546, 547, 551, 618, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 46, 47-1, 49, 82 - 84, 85, 115,116 ГПК України
Позов задовільнити частково
Стягнути з ВАТ “Вінницямолоко» в особі відокремленого структурногопідрозділу Калинівський молокозавод, м. Калинівка, вул.. Островського,68 (інформація про реквізити: р/р 26009311517 в філії АКБ “Мрія», МФО 302559, код 03087007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінакольд», (Інд. 21034), м. Вінниця, вул. К.Маркса, 38 а/с 1117, р/р 260081225 в АППБ “Аваль», м. Вінниця, МФО 302247, код 23104647 6925,50 грн. основної заборгованості, 1904,51 грн. пені, 243 грн. штрафу, 90,72 грн. державного мита, 43,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінакольд», (інд. 21034), м. Вінниця, вул. К.Маркса, 38 а/с 1117, р/р 260081225 в АППБ “Аваль», м. Вінниця, МФО 302247, код 23104647 в доход державного бюджету України 14,32 грн. недоплаченого державного мита.
Видати накаи після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 15759,80 грн. збитків в позові відмовити.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України 23.06.06