03.03.08
Справа №16/1-08.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді - Моїсеєнко В.М.
секретаря судового засідання - Данілова Т.А.
розглянувши справу
За позовом Приватного підприємства «Експрес», м.Охтирка
до відповідача Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
від позивача Дикий О.А.
від відповідача Курило Р.В.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 10 год.40 хв. 18.02.2008 року.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень відповідача про донарахування основного платежу та застосування фінансових санкцій по єдиному податку № 0000792332/0 від 19.10.2007 р. та № 0000792332/1 від 15.11.2007р. у розмірі 9485,00 грн. , а також про зобов'язання відповідача виключити донараховані 5579 грн. єдиного податку та 2789 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач подав заперечення від 21.01.2008р. та доповнення до заперечень від 30.01.2008р. , в яких позов не визнає та просить залишити його без задоволення.
Позивач подав обґрунтування своєї позиції по справі від 24.02.2008р. № 07, наполягає на задоволенні позовних вимог , посилаючись на незаконність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне :
Спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту від 16.10.2007р. № 166/2332/21108078 про результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, проведеної посадовими особами відпоаідача.
В ході документальної перевірки встановлені порушення, які зазначені у висновках до акту перевірки ( а .с.56-58) , а саме: ст..1,3,4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 ( з змінами та доповненнями), в результаті чого занижено єдиний податок на суму 6323 грн., в тому числі за 9 місяців 2004 року на суму 3750 грн., за 2004 рік на суму 5579 грн., за 2 квартал 2005 року на суму 744 грн.; п.5.9 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Мін'юсті України 13.01.2005 року за № 40/10320 зі змінами та доповненнями, а саме перевищений залишок ліміту готівки в касі на загальну суму 253 грн.34 коп., в т.ч. за 2004 рік на суму 127 грн.78 коп., за 2005 рік на суму 5 грн.92 коп., за 2006 рік на суму 14 грн.74 коп., за 2007 рік на суму 104 грн.90 коп.
Згідно зазначеного акту перевірки № 166/2332/21108078 від 18.10.2007 року позивачу донараховано єдиного податку всього 9485 грн., в т.ч. 3162 грн.00 коп. - фінансова санкція по єдиному податку, а також застосована фінансова санкція за порушення Положення про ведення касових операцій в розмірі 506 грн.68 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 2000 року Приватне підприємство "Експрес" відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 746/99 перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності за ставкою єдиного податку 10 відсотків. Посилаючись на ст..3 зазначеного Указу Президента, позивач зазначає, що Указу Президента не передбачає включення до бази оподаткування єдиним податком доходів від позареалізаційних операцій.
Також позивач зазначає, що згідно Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» № 639/97-ВР від 18.11.97р., не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів ( робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємець-продавець не є платником податку на додану вартість , суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація ( відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством; суми коштів або вартість майна , отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його права та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.
Тобто позивач стверджує, що при наявності порушення прав та інтересів учасників господарських правовідносин ( платників податків) суми штрафних санкцій отриманих за рішенням суду не є об'єктом оподаткування і не включається до складу валового доходу.
Однак суд не може погодитись, що підстави, викладені позивачем, є достатніми для визнання нечинними податкових повідомлень -рішень.
Як свідчать матеріали справи, на розрахунковий рахунок позивача в 2004 році від ВАТ «Сумиобленерго» надійшли кошти в сумі 55791 грн., в банківських документах визначено « призначення платежу» як погашення боргу згідно рішення господарського суду Сумської області від 21.08.2003р. по справі № 5/277, відповідно до якого з ВАТ «Сумиобленего» на користь позивача стягнута неустойка , розмір якої визначено відповідно до Закону України « Про електроенергетику» , а саме - 85139 грн.60 коп. В бухгалтерському обліку підприємства позивача у відповідних періодах зроблені проводки: Дт311 «Розрахунковий рахунок в національній валюті»; Кт715 «Іншій операційний доход» - отримані штрафи, пені, неустойки.
Однак, наказом ДПА України № 554 від 12.10.1999 року , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19.10.1999 року за № 713/4006, і який в силу його реєстрації в Міністерстві юстиції набув статусу нормативно-правового акта затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування" і Порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Так, згідно з вказаною Книгою обліку доходів і витрат у графі 5 " Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації" відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій, у графі 6 "Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів" відображаються всі надходження , отримані на розрахунковий рахунок та до каси суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації,які в подальшому знаходять своє відображення в податковому обліку - в розрахунку сплати єдиного податку за відповідний податковий період.
В бухгалтерському обліку в звіті про фінансові результати у статті "Інші операційні доходи" відповідно до п.38 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" ( затвердженого наказом Мінфіну України від 25.02.2000р. №39 та зареєстрованого в Мін'юсті України 15.03.2000р. за № 161/4382) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Таким чином, вищевикладені положення Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, прямо вказують на обов'язок платника відображати в податковому обліку всі надходження на розрахунковий рахунок, в тому числі і позареалізаційні доходи, якими власне і є стягнуті з ВАТ "Сумиобленерго" на користь позивача - Приватного підприємства "Експрес" суми неустойки.
Посилання позивача на положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" № 639/97-ВР від 18.11.97р, суд вважає безпідставними, оскільки, відповідно до статті 6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п.п. 4.1.16 п.4.1 ст.4 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» № 639/97-ВР від 18.11.97р, передбачено, що валовий дохід включає суми штрафів та або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів.
В даному випадку позивачу були нараховані податкові зобов'язання та застосовані штрафні санкції саме не за не включенням до Книги обліку доходів і витрати неустойки в розмірі п'ятикратної вартості не відпущеної електроенергії в сумі 55791 грн., одержану позивачем за рішенням суду, які по суті компенсацією прямих витрат або збитків не являються.
Посилання позивача на те , що неустойка одержана платником на розрахунковий рахунок не може бути віднесена до позареалізаційних доходів, оскільки чинне законодавство не містить визначення позареалізаційних доходів, суд також вважає безпідставними, оскільки Постановою Національного банку "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 N 637 - дано визначення позареалізаційних надходжень - як надходження від операцій»; що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження. ( яке не містить обмежувального переліку надходжень)
Крім цього, пункт 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності до позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації відносяться суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Відповідно до Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом ДПАУкраїнивід28.02.2003р.N98(зі змінами та доповненнями), у рядку 4 Розрахунку відображається Загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва, яка підлягає оподаткуванню єдиним податком.
Таким чином, позивач , як платник єдиного податку - суб'єкт підприємницької діяльності при визначенні бази оподаткування єдиним податком повинен був включити всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єкта малого підприємництва від продажу продукції ( товарів, робіт, послуг), позареалізаційні доходи від виручки від іншої реалізації.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Експрес» ( 42700, Сумська обл., м.Охтирка, вул. Левченка, 24, код 21108078) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції ( 42700, Сумська обл., м.Охтирка, вул. Снайпера, 3, ) про донарахування основного платежу та застосування фінансових санкцій по єдиному податку № 0000792332/0 від 19.10.2007 р. та № 0000792332/1 від 15.11.2007р. у розмірі 9485,00 грн. та про зобов'язання Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції виключити донараховані 5579 грн. єдиного податку та 2789 грн. штрафних ( фінансових) санкцій. - відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО
В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складений і підписаний 04.03.2008р,