79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.02.08 Справа № 17/353
За позовною заявою ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів
До відповідача ЛКП «Граніт», м. Львів
Про стягнення 44 341,90 грн.
Суддя У.І.Ділай
Представники :
Від позивача: Яринич Н.Я. -ю/к (Довіреність № 137 від 15.01.2008р.)
Від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору:
На розгляд Господарського суду надійшла позовна заява ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів про стягнення 44 341,90 грн. з ЛКП «Граніт», м. Львів.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2007р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.01.2008р.
З підстав, викладених в Ухвалі суду від 17.01.2008р. розгляд матеріалів справи відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні вказав, що відповідач сплатив заборгованість за послуги по вивезенню сміття в сумі 500,40 грн., що були включені позивачем у загальну суму позовних вимог.
В решті частині представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив.
Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
03.01.2005 між сторонами у справі укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 30-Т-12- ВГЕ-05, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені цим Договором.
Згідно із п. 6.3. Договору відповідач повинен був сплачувати позивачу вартість розрахункової кількості спожитої теплової енергії до 10 числа наступного календарного місяця.
За надані послуги позивачем було виставлено Рахунки-фактури: № 231 від 29.03.2007р. на суму 9 749,66 грн.; № 319 від 26.04.2007р. на суму 6 100,81 грн.; № 440 від 31.05.2007р. на суму 2 954,06 грн.; № 542 від 27.06.2007р. на суму 2 954,06 грн.; № 647 від 31.07.2007р. на суму 2 954,06 грн.; № 738 від 31.08.2007р. на суму 3 352,77 грн.; № 832 від 28.09.2007р. на суму 3 033,62 грн.; № 917 від 30.10.2007р. на суму 3 800,43 грн.: № 917/1 від 30.10.2007р. на суму 3 014,49 грн. та № 1013 від 29.11.2007р. на суму 12 177,22 грн., всього на загальну суму 50 5091,18 грн., а також Рахунок-фактуру № 564 від 11.07.2007р. на суму 500,40 грн. за надані позивачем послуги по вивезенню сміття.
Як зазначається у позовній заяві, виставлені Рахунки відповідач оплатив частково -в сумі 6 249,68 грн., Решти суми в розмірі 43 841,50 грн. по виставлених рахунках ЛКП «Граніт»не сплатило.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги документально обгрунтовані, та підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:
Згідно із ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи те, що на момент винесення судом рішення у справі відповідач сплатив частину боргу в сумі 500,40 грн. (що підтверджується Платіжним дорученням № 784 від 07.02.2008р.), провадження у справі в частині стягнення вказаної суми боргу підлягає припиненню.
Зважаючи на те, що суму основного боргу відповідач сплатив після звернення позивача із позовом до суду, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, ЦК України, ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст. 4-3, 33, 43 , 49, 75, 82-84 ГПК України , суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягути з ЛКП «Граніт»(79018, м.Львів, вул. Бортнянського, 17. Р/р 260090001209 в ОДАК УКБ м.Львова, МФО 325019, індентифікаційний код № 2082686) на користь ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»(79018, м.Львів, вул. Залізнична, 1а. Р/р 260000000361 в ЛФ АБ «Експрес-Банк»м.Львова, МФО 325956, ЗКПО №00740599, індентифікаційний код № 20826386) 43 841,50 грн. боргу; 443,42 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 500,40 грн. боргу провадження у справі припинити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя