79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.01.08 Справа № 15/189а
Львівський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого-судді Р. Марко
суддів С. Бойко
Т. Бонк
При секретарі Гунька О.
розглянувши апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації м. Львова
на рішення господарського суду Львівської області від 15.11.07
у справі № 15/189а
за позовом -ПП»Теком- Сервіс»
до відповідача 1 -Галицької районної адміністрації м. Львова
до відповідача 2- Львівської міської ради
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача- Управління комунальної власності Львівської міської ради
про визнання нечинним розпорядження № 853 від 05.07.06 , скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності на 52/100 ідеальних частин нежитлового будинку
за участю представників сторін:
Від позивача_ - Юхименко Р.
Від відповідача 1- Покора І.
Від відповідача 2- Золотий Я.
Від третьої особи- Золотий Я.
З правами та обов”язками , передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.11.07 по даній справі задоволено повністю позов ПП»Теком- Сервіс». Визнано нечинним розпорядження Галицької районної адміністрації №853 від 05.07.2006 р. “Про оформлення територіальній громаді м.Львова права комунальної власності на нежитловий будинок №26 на пл. Ринок”. Скасовано свідоцтво № Г-01910 про право власності на нежитловий будинок, видане Галицькою районною адміністрацією 05.07.2006р. Визнано за приватним підприємством “Теком-Сервіс” право власності на 52/100 ідеальних частин не житлового будинку за адресою м. Львів, пл. Ринок, 26. Стягнуто з Галицької районної адміністрації на користь приватного підприємства “Теком-Сервіс” 85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Галицька райдержадміністрація подала апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду першої інстанції , так як вважає, що дане рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, не повного з»ясування обставин справи. В обґрунтування своїх доводів, апелянт зазначає, що Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 171 від 20 березня 1998 року вирішено передати аварійний будинок № 26 на пл. Ринок ПП "Теком - Сервіс " як нежитловий під офісні та службові приміщення саме в оренду.
Згідно акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об"єкта до експлуатації від 07 березня 2002 року адміністративно - торговий центр, площею 1872,9 кв.м. після реконструкції існуючого будинку на пл. Ринок, 26 - готовий до введення в експлуатацію, і серед членів комісії був і директор ПП " Теком - Сервіс " -Мартинович В. К. Наказом № 1610/182-07 департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради від 20 березня 2002 року вказаний вище акт затверджено.
Після цього, а саме 29 березня 2002 року управління ресурсів Львівської міської ради та ПП " Теком - Сервіс " уклали ( двосторонньо підписавши ) додаток № 1 до договору оренди № 6851 від 20 травня 1998 року, яким внесли зміни та доповнення до існуючого договору оренди вказавши загальну площу оренди 1872, 9 кв. м. Самого договору оренди ніхто не розривав, термін його дії до 2038 року, в зв"язку з зміною площі -змінилася лише орендна плата. Тобто, в додатку до договору сторони чітко визначили орендовану площу і погодилися на такі умови оренди. Однак, позивач з 2002 року по липень 2006 року не звертався в Галицьку районну адміністрацію про оформлення їм права власності на вказаний будинок, мабуть розуміючи і усвідомлюючи значення додатку № 1 до договору оренди.
Представник Управління комунальної власності та Львівської міської ради підтримали доводи та вимоги апелянта.
Представник, позивача заперечив проти доводів апелянта, зокрема зазначив, що на виконання умов договору оренди нежитлових приміщень від 20.05.1998 р., за згодою орендодавця позивач за власний рахунок провів реконструкцію аварійного будинку площею 900 кв.м. за адресою м. Львів, пл. Ринок, 26. Внаслідок реконструкції було створено новий об'єкт площею 1872,9 кв.м. за рахунок надбудови двох додаткових поверхів. Будинок був введений в експлуатацію. Посилається на ч. 4 ст. 778 ЦК України, згідно із якою, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Однак, відповідач, не врахувавши цього оспорюваним розпорядженням оформив право власності на весь будинок в цілому, у т.ч. на збільшену площу, за територіальною громадою м. Львова та видав свідоцтво про право власності.
Розглянувши апеляційну скаргу, заперечення, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, дійшла до висновку, що доводи апелянта є необґрунтованими, а тому вимоги безпідставними. При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Рішенням №171 від 20.03.1998 р. "Про подальше використання будинку №26 на пл. Ринок”, було вирішено передати аварійний будинок №26 на пл. Ринок загальною площею 900 кв.м. у безоплатну оренду позивачу з істотними умовами: термін договору оренди -40 років, термін вводу в експлуатацію об'єкту до 30.12.2000 р..
У відповідності до цього рішення, 20.05.1998 р. між Управлінням комунального майна департаменту економічної політики та ресурсів виконавчого комітету Львівської міської ради (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений договір на оренду нежитлових приміщень №6851, згідно із п. п. 1.2., 2.1. якого в оренду передавався аварійний не житловий будинок загальною площею 900 кв.м. за адресою м. Львів, пл. Ринок, 26 терміном на 40 років до 20.05.2038 р..
У відповідності до п. 3.4. договору, орендар має право здійснювати за свій рахунок переобладнання об'єкту оренди чи його перепланування за погодженням з орендодавцем. При цьому, поліпшення орендованого майна, які проведені за рахунок коштів орендаря і які можна відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, залишаються за орендарем.
Згідно із п. 4.1. договору, орендна плата за 40 років компенсується в повному об'ємі передачею Львівській міській раді у власність квартири вартістю 11300 грн. за адресою м. Львів, вул. Туган-Барановського, 3/7а, а також затратами на реставрацію пам'ятника архітектури XVI ст., яким є будинок на пл. Ринок, 26. При цьому, відповідно до п. 5.1. договору, капітальний ремонт об'єкту оренди проводиться орендарем за власні кошти (п. 5.1.). Договір не розірваний, недійсним у встановленому порядку не визнавався, доказів зворотнього не надано.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечено представниками сторін, позивач отримав необхідні дозволи і погодження на проведення реставраційних робіт, що підтверджується, зокрема, наказом №17 від 01.02.1999 р. департаменту землеустрою та планування забудови міста “Про надання дозволу приватному підприємству “Теком-Сервіс” на реставрацію і пристосування пам'ятки архітектури XV-XIX ст. -житлового будинку на пл. Ринок, 26 у м. Львові”, дозволом на виконання будівельних робіт №114/99, робочим проектом, технічними умовами, висновками тощо. Факт виконання відповідних робіт позивачем, підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, рахунками тощо.
Колегія погоджується із судом першої інстанції про те, що безпідставним є висновок Управління комунальної власності, що дані роботи проводились в рахунок орендної плати, оскільки реставраційні роботи, які враховуються в суму орендної плати, проводились по будинку площею 900 кв.м.. Додатково до цих робіт, скориставшись наданим правом, позивач провів роботи щодо невід'ємних покращень будинку. В результаті проведення робіт, площа будинку на пл. Ринок, 26 збільшилась на 972,90 кв.м. і становила 1872,9 кв.м., що підтверджується технічним паспортом. Також, безпідставними є доводи третьої особи на відсутність згоди на таку реконструкцію з боку орендодавця, так як зі змістом додатку №1 від 29.03.2002 р. до договору оренди №6851 від 20.05.1998 р. не житлового будинку №26 на пл. Ринок у м. Львові, орендодавець визнав факт завершення у повному обсязі капітального ремонту та реконструкції вказаного будинку та погодив його збільшену площу в розмірі 1872,9 кв.м..
Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 07.03.2002 р. підтверджується виконання позивачем робіт у відповідності до встановлених норм і правил та збільшення загальної площі до 1872,9 кв.м.. Цей акт затверджено наказом №1610-182-07 від 20.03.2002 р. департаменту землеустрою та планування забудови міста “Про затвердження акту державної технічної комісії про готовність до експлуатації адміністративно-торгового центру, після реконструкції існуючого будинку на пл. Ринок, 26”.
Оспорюваним розпорядженням №853 від 05.07.2006 р. . “Про оформлення територіальній громаді м. Львова права комунальної власності на нежитловий будинок №26 на пл. Ринок”, вирішено оформити територіальній громаді міста Львова право комунальної власності на нежитловий будинок №26 на пл. Ринок загальною площею 1872,9 кв.м..
Розпорядження було реалізоване і на його підставі відповідач видав територіальній громаді м. Львова Свідоцтво про право власності на не житловий будинок №Г-01910 від 05.07.2006 р.. Станом на дату розгляду справи судом, право власності на підставі вказаного свідоцтва зареєстровано за територіальною громадою м. Львова, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.07.2006 р..
Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.
Згідно із ч. 3 ст. 23 цього закону в редакції, яка діла на час існування спірних відносин, орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ЦК України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У відповідності до ч. 4 ст. 778 ЦК України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. При цьому, частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Матеріали справи свідчать, що площа новоствореного майна становить 52/100 ідеальних часток будинку, що і підтверджено представниками сторін.
Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. У відповідності до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації і державної реєстрації. Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності, а тому з огляду на досліджене вище, вимога про визнання права власності на 52/100 не житлового будинку, є такою, що підлягає до задоволення.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 15.11.07 у справі № 15/189а залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.
Головуючий-суддя Р. Марко
Суддя С. Бойко
Суддя Т. Бонк