Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"19" лютого 2008 р. Справа № 37/07-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д. , Сіверін В.І.
при секретарі судового засідання Євтушенко В.В.
за участю представників:
позивача -Коваленко Д.М. (довiренiсть у справі)
1-го вiдповiдача -Бабич О.Є. (довiренiсть у справi)
2-го вiдповідача -Краснiков П.І. (довіреність у справi)
прокурора -Малінка В.Є. (посвідчення №9 від 02.02.07 р.)
розглянувши у відкритому судовому засiданнi у примiщеннi Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3648Х/1 -7) на рішення господарського суду Харкiвської областi вiд 14.11.2007 р. по справi № 37/07-07
за позовом Нацiонального технiчного унiверситету «Харкiвський полiтехнiчний iнститут», м. Харкiв
до 1. Харкiвської мiської ради м. Харкiв
2. Приватного пiдприємства фiрма «Антей», м. Харкiв
за участю прокурора міста Харкова
про визнання недійсним договору оренди землі,
встановила:
Позивач, Нацiональний технічний унiверситет «Харкiвський полiтехнiчний Iнститут», звернувся до господарського суду Харкiвської областi з позовом, в якому просив визнати недiйсним договiр оренди землі вiд 06.11.2006 р., зобов'язати привести земельну ділянку за адресою: м. Харкiв, вул. Пушкiнська, буд. 79/1 у первiсний стан шляхом знесення об'єкту незавершеного будівництва.
Рiшенням господарського суду ХаркiвськоТ областi вiд 14.11.07 р. по справi №37/07-07 (суддя Доленчук Д.О.) в задоволеннi позову було вiдмовлено.
Позивач, НТУ “Харкiвський полiтехнiчний iнститут», з даним рішенням суду першої iнстанцiї не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та висновки, викладені у рiшеннi господарського суду, не вiдповiдають обставинам справи. Просить скасувати повністю рішення господарського суду Харкiвської областi від 14.11.07 р. по справі № 37/07-07 i прийняти нове рішення.
Уповноважений представник 1-го вiдповідача у відзиві на апеляцiйну скаргу та в судовому засіданнi зазначив, що не заперечує проти апеляційної скарги позивача, вважає її обґрунтованою та просить задовольнити позовні вимоги Нацiонального технiчного унiверситету «Харкiвський полiтехнiчний iнститут».
Уповноважений представник 2-го вiдповідача у відзиві на апеляцiйну скаргу та в судовому засіданнi проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржене рiшення законним та обґрунтованим, прийнятим при повному дослідженні обставин, що мають значення для справи, тому просить рiшення вiд 14.11.2007 р. по справi №37/07-07 залишити без змiн, а апеляцiйну скаргу позивача без задоволення.
Прокурор вiдзив на апеляцiйну скаргу позивача не надав, в судовому засiданні зазначив, що рiшення законне та обґрунтоване, тому просить рiшення вiд 14.11.2007 р. по справi №37/07-07 залишити без змiн, а апеляцiйну скаргу позивача без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу позивача, перевіривши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідачів та прокурора, колегія суддів встановила наступне.
Постановою № 22 від 07.01.1948 року виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих було передано Міністерству вищої освіти СРСР територію студентського містечка "Гігант" з усіма будинками, розташованими на цій території.
Наказом Міністра Вищої освіти СРСР № 1618 від 20.12.1949 року студентське містечко "Гігант" передано на баланс НТУ "ХПІ".
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.11.2001 року № 2244 приватному підприємству фірма "Антей" були надані земельні ділянки для проектування та будівництва гостьової автостоянки службового автотранспорту та благоустрою по вул. Пушкінській, 79 загальною площею 450 кв.м., в тому числі земельна ділянка 1 площею 300 кв.м. та ділянка 2 площею 150 кв.м. в тимчасове користування на умовах оренди до 01.12.2003 р.
Згідно з пунктом 3.17 рішення Харківської міської ради № 231/03 від 19.11.2003 р. на період будівництва згідно з проектом відводу ППФ "Антей" було надано в оренду до 01.11.2028 р. земельну ділянку № 1 площею 0,0288 га для експлуатації гостьової автостоянки службового автотранспорту та земельну ділянку 2 площею 0,0150 га.
Згідно з рішенням Харківської міської ради № 149/04 від 06.10.2004 р. (п.189 додатку №1 до цього рішення) ППФ "Антей" була надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 288 кв.м. по вул. Пушкінській, 79/1 для зміни її цільового значення для будівництва та подальшої експлуатації офісу з влаштуванням переходу до існуючої будівлі.
Відповідно до рішення Харківської міської ради №78/05 від 27.04.2005 року (п.74 додатку до цього рішення) було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0288 га по вул. Пушкінській, 79/1 та ця земельна ділянка була надана ППФ "Антей" в оренду для будівництва офісу з влаштуванням переходу до існуючої будівлі.
06 листопада 2006 року між відповідачами був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Харківській філії ДП «Центр державного земельного кадастру відділу реєстрації земель»за № 340667100199. Згідно з цим договором вищевказана земельна ділянка надана ППФ "Антей" в строкове платне користування на умовах оренди для будівництва офісу з влаштуванням переходу до існуючої будівлі терміном до 01.04.2007 р.
В підтвердження наявності права користування спірною земельною ділянкою вул. Пушкінській, 79 позивач вказує на наявність постанови № 22 від 07.01.1948 р. виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих та Наказу Міністра Вищої освіти СРСР № 1618 від 20.12.1949 року.
Зі змісту постанови виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 07 січня 1948 року № 22 вбачається, що вказаним рішенням було задоволено клопотання Міністерства вищої освіти та територія студмістечка "Гігант" з усіма напівзруйнованими будинками передана у відання Міністерства вищої освіти СРСР. Однак зміст вказаної постанови не вказує на те, що позивач НТУ "ХПІ" отримав певну земельну ділянку по вул. Пушкінській, 79 в м. Харкові у користування, межі якої були визначені в натурі.
Відповідно до наказу Міністра вищої освіти СРСР № 1618 від 20 грудня 1949 року у зв'язку із організацією у м. Харкові політехнічного інституту Харківський будівельний трест було зобов'язано передати, а Харківський політехнічний інститут прийняти на баланс студентське містечко «Гігант»станом на 01 січня 1950 року та здійснювати в подальшому роботи по відновленню гуртожитку на договірних засадах з трестом.
Положення цього наказу не визначають та не встановлюють право користування НТУ «ХПІ» земельними ділянками, зокрема, й тими, що надані ППФ "Антей" в оренду.
Також слід зазначити, що державний акт, який підтверджує право позивача- НТУ "ХПІ" щодо користування земельною ділянкою по вул. Пушкінській, 79 у м. Харкові, межі якої визначені натурі, на місцевості, та відведення такої ділянки у встановленому порядку відсутній, що є свідченням відсутності у позивача права постійного користування вказаною земельною ділянкою по вул. Пушкінській, 79 або 79/1.
Посилання позивача на положення п. 6 Постанови Верховної Ради УРСР від 18 грудня 1990 року № 563 "Про земельну реформу" та п. 8 Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200, є необґрунтованими з наступних підстав.
В рішенні Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року по справі № 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), яким частково визнаний неконституційним пункт 6 Постанови ВР УРСР від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ, конституційний суд визначив, що порівняльний аналіз змісту положень пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року і пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України вказує на те, що в першому акті йдеться про оформлення права на земельну ділянку громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу Української РСР (грудень 1990 р.), а в другому - про переоформлення права постійного користування земельними ділянками. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.
Суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою передбачає, що земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою
Згідно з пунктом 8 постанови Верховної Ради України від 13.03.1992 року громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.
Зміст зазначених актів передбачає можливість зберігання прав на використання земельних ділянок, наданих у встановленому порядку, до оформлення права землекористування відповідно до вимог діючого в теперішній час Земельного кодексу України.
Як уже зазначалося, у позивача відсутній документ - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, межі якої визначені в натурі, що розташована по вул. Пушкінській, 79 або 79/1 у м. Харкові.
Необхідно також зазначити, що розташування гуртожитків, що належать Державі Україна та знаходяться на балансі НТУ «ХПІ»по вул. Пушкінська, 79, що підтверджується реєстраційними посвідченнями не є, відповідно до вимог земельного законодавства, доказом наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою по вул. Пушкінській, 79 або 79/1.
Відповідно до п. 1.15 рішення Харківської міської ради від 24.11.2004 року "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам" позивачу -НТУ "ХПІ" була надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 4,4 га по вул. Пушкінській, 79 та вул. Артема, 46-а для експлуатації та обслуговування житлового будинку, нежитлових будівель та гуртожитків.
Згідно з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2007 року по справі № 37/37-07 за позовом НТУ «ХПІ»до Харківської міської ради в задоволенні позовних вимог щодо визнання права вільного користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 79 і на якій знаходиться студмістечко «Гігант», НТУ «ХПІ»було відмовлено та апеляційним судом встановлено, що позивач НТУ «ХПІ»не має визначених законом документів щодо підтвердження права користування земельною ділянкою по вул. Пушкінській, 79/1 у м. Харкові та в його користуванні на законних підставах не перебуває спірна земельна ділянка, та взагалі будь-яка земельна ділянка по вул. Пушкінській, 79 у м. Харкові.
Оскільки статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Факт відсутності у позивача права на постійне користування земельною ділянкою за адресою : м.Хакрів, вул. Пушкінська, 79/1 або вул..Пушкінська, 79 є встановленим.
Не надавались позивачем як уже зазначалося і в межах справи докази набуття ним після 06.08.2007 р. права на постійне або тимчасове користування земельною ділянкою за вказаною адресою, а отже позивачем не доведено, що його права порушені укладанням відповідачами договору оренди землі від 06.11.2006 р.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що форма спірного договору оренди землі відповідає зазначеним вимогам законодавства, що згідно статті 2 Закону України «Про оренду землі»регулює правовідносини пов'язані з орендою землі.
За наявності спеціального закону, що встановлює обов'язкові вимоги щодо форми договору, зокрема, Закону України "Про оренду землі", посилання позивача на положення ч. 2 ст. 290 Господарського кодексу України, як на підставу визнання недійсним спірного договору оренди землі, судова колегія вважає не обґрунтованими.
Частиною 1 статті 290 Господарського кодексу України встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами.
Відповідно до вимог статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Предметом розгляду по даній справі є фактично вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав, з яким закон пов'язує можливість визнання угоди недійсною, при цьому таких обставин, на які посилається позивач в обґрунтуванням свого позову.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання договору недійсним, а решта обставин не є такими підставами, відповідно до яких даний договір оренди землі може бути визнано недійсним.
Крім того, необхідно звернути увагу на те, що постановою господарського суду Харківської області від 07.06.2007 р. по справі №АС-47/754-06, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007 р., відмовлено в задоволенні позову НТУ «ХПІ»до Харківської міської ради, Виконкому Харківської міської ради, ППФ «Антей»про визнання недiйсними рiшення виконанчого комiтету Харкiвської мiської ради вiд 28.11.2001 року № 2244, яким ППФ «Антей»були надані в оренду земельнi дiлянки для проектування та будiвництва гостьової автостоянки службового автотранспорту та благоустрою по вул. Пушкiнськiй, 79 загальною площею 450 кв.м., в тому числi земельна дiлянка 1 площею 300 кв.м. та дiлянка 2 площею 150 кв.м., пункт 3.17 рiшення Харкiвської мiської ради №231/03 вiд 19.11.2003 року, яким ППФ «Антей»було надано в оренду земельну дiлянку №1 площею 0,0288 га для експлуатацiї гостьової автостоянки службового автотранспорту та земельну дiлянку № 2 площею 0,0150 га., пункт 189 рiшення Харкiвської мiської ради № 149/04 вiд 06.10.2004 року, яким ППФ «Антей»була надана згода на розробку проекту відведення земельної дiлянки площею 288 кв.м. по вул. Пушкiнськiй, 79 для змiни її цiльового призначення для будiвництва та подальшої експлуатацiї офiсу з влаштуванням переходу до існуючої будiвлi.
Посилання позивача на положення Закону України "Про охорону культурної спадщини" з урахуванням того, що рішенням Харківського облвиконкому від 30.04.1980 року № 334 будівлі за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79 внесені до списку пам'яток архітектури місцевого значення, є не обґрунтованими з урахуванням тих обставин, що положення вказаного закону не містять певних вимог, дотримання яких необхідне при укладенні, зміні або припиненні договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення місцевим господарським судом були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування, у зв»язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102 п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харкiвської областi вiд 14.11.2007 р. по справi № 37/07-07 залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Слюсарева Л.В.
Судді Білоконь Н.Д.
Сіверін В.І.