79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.02.08 Справа № 5/180-3159
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Краєвської М.В.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НАРГУС», м.Харків
на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.09.2007р.
у справі № 5/180-3159
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАРГУС», м.Харків
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-М», м.Тернопіль
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФІЯ-ТРАНС», м.Київ
про стягнення збитків
за участю представників сторін:
від позивача, третьої особи не з»явився
від відповідача Кузик М.П.
Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, представнику роз'яснено.
Скаржник та третя особа явку повноважних представника в судове засідання повторно не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.69-70, 96-97) про вручення адресатам копії ухвал.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.09.2007р. у справі №5/180-3159 (суддя Андрушків Г.З.) відмовлено в позові товариству з обмеженою відповідальністю «НАРГУС»до товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-М», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФІЯ-ТРАНС» (далі-ТзОВ), про стягнення збитків в розмірі 5493,94грн., завданих пошкодженням вантажу.
Дане рішення оскаржується позивачем у справі -ТзОВ «НАРГУС», оскільки, на його думку, прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з»ясуванні обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не взято до уваги, що:
- у міжнародній товарно-транспортній накладній №010249 у графі 18 «Зауваження та застереження перевізника»відсутні примітки з боку перевізника щодо відсутності чи дефектів упаковки, що підтверджує прийняття перевізником вантажу і упаковки в належному стані;
- норми ст.57 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969р. №401, якою визначено, що шофер зобов»язаний перевірити відповідність кріплення і укладки вантажу на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення збереження рухомого складу, а також повідомити вантажовідправника про помічені несправності у кріпленні і укладці вантажу, що загрожують його збереженню, чого зроблено відповідачем не було;
- відповідачем не доведено відсутність свої вини у псуванні вантажу при здійсненні перевезення; тощо.
Відповідач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві (а.с.83, 100) на апеляційну скаргу та усними поясненнями представника в судовому засіданні.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
Відповідно до умов договору -доручення №64/03 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, укладеного 28.03.2003р. ТзОВ «Скіфія -Транс»та ТзОВ «Наргус»(а.с.9-12), експедитор (ТзОВ «Скіфія-Транс»), зобов'язався від імені та за рахунок замовника (ТзОВ «Наргус») здійснювати експедиторські послуги по перевезенню вантажів в міжміських та міжнародних сполученнях, використовуючи транспортні послуги перевізника, тобто організувати перевезення найманим транспортом по маршруту, вказаному в разовій заявці (п.1.1. договору).
ТзОВ «Скіфія-Транс», виступаючи експедитором по договору, залучило до його виконання перевізника -ТзОВ «Реал - М».
Відповідно до умов договору -доручення №148/06П на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажу в міжнародному сполученні, укладеного 22.03.2006р. ТзОВ «Скіфія -Транс»та ТзОВ «Реал-М»(а.с.101-104), перевізник (ТзОВ «Реал-М») зобов»язався доставити наданий йому ТзОВ «Скіфія-Транс»вантаж, вказаний в накладній, до місця призначення і надати вантажоодержувачу, а експедитор (ТзОВ «Скіфія-Транс»), зобов'язався оплатити перевезення вантажу із коштів, отриманих від замовника (ТзОВ «Наргус») (п.1.3. договору).
На виконання умов договорів у відповідності до заявки №8 від 06.04.2006р. (а.с.13), по міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) №010249 від 13.04.2006р. (а.с.24), інвойсу №90136247 від 10.04.2006р. (а.с.15-16), ТзОВ «Скіфія-Транс»організувало перевезення вантажу, загальною вартістю 53586,84 доларів США, за маршрутом: Куфштайн, Австрія - Харків, Україна, автомобілем номер ВО 6731 АА, напівпричіп ВО 0424 ХX, що належить ТзОВ "Реал-М", вантажоодержувач - ТзОВ «Наргус», з датою доставки 19.04.2006р. При прийнятті перевізником від відправника вантажу не було зроблено зауважень про особливі умови перевезення як зі сторони відправника (графа 13 товарно-транспортної накладної (СМR), так зі сторони перевізника (графа 18 (СМR), який прийняв вантаж до перевезення.
При здійсненні приймання-передачі вантажу у місці призначення, виявлені механічні пошкодження упаковки товару (розриви, розломи) та товару (розриви) вагою 343кг, вартістю 977,55доларів США, які відбулися в процесі транспортування, про що зроблено відмітку в міжнародній товарно-транспортній накладній №010249 від 13.04.2006р. та про виявлення пошкодження та невідповідності продукції товаросупровідним документам складено акт від 19.04.2006р. (а.с.19) комісією за участю представників вантажоодержувача, перевізника та сюрвейра ТзОВ «Екліс»(експерта), хоча доказів виклику експедитора для складення акту, у відповідності із п.4.5. договору, не долучено до матеріалів справи.
В зв»язку з цим, позивачем направлено ТзОВ «Скіфія-Транс»та ТзОВ «Реал-М»претензію від 25.04.2006р. №775 з вимогою компенсувати спричинені збитки, які отримані адресатом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.21-24).
Посилаючись на норми ст.ст.17, 23, 25 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах від 19.05.1956р., якими визначена відповідальність перевізника за ушкодження вантажу, що сталися з моменту прийняття вантажу до перевезення і до його доставки, позивачем подано позовну заяву про стягнення з перевізника -ТзОВ «Реал-М»вартості пошкодженого вантажу та вартості перевезення у пропорції, що відповідає розміру збитків, та 5 відсотків річних, в задоволенні якого місцевим господарським судом відмовлено.
Судова колегія, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне:
Спір у даній справі виник з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, однак, норми Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах від 19.05.1956р. до даних правовідносин застосовуватись не можуть, оскільки Україна приєдналась до даної Конвенції лише 17.05.2007р.
На спірні правовідносини між сторонами поширюються норми Цивільного кодексу України, Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969р. №401, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. за №363 (далі-Правила).
Відповідно до п.5 Правил перед навантаженням вантажу на транспортний засіб перевізника, вантажовідправник повинен провести його упакування. Вид упаковки повинен відповідати особливостям вантажу, упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування.
Статтею 133 Статуту автомобільного транспорту визначено, що автотранспортні підприємства несуть відповідальність за збереженя вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема, внаслідок вини вантажовідправника (п. «а»), дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення (п. «в»).
Отже, перевізник обтяжений обов'язком доказування того, що втрати вантажу, його пошкодження сталися не з його вини, а під впливом певних обставин, які від нього не залежали. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов'язаного з однією чи декількома обставинами, зокрема, з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню.
Відповідно до норм ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Згідно ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання обов'язків інших осіб.
Актом про виявлення пошкодження та невідповідність продукції товаросупровідним документам від 19.04.2006р. та сюрвейерським звітом, складеним ТзОВ «Екліс»за результатами розслідування причин пошкодження вантажу, проведеного 19.04.2006р. під час приймання вантажу (а.с.27), встановлено, що пошкодження вантажу відбулося в процесі його транспортування внаслідок неправильного та недостатнього кріплення та недостатньої упаковки вантажу.
Згідно п. 3.8. договору № 64/03 замовник (позивач) зобов'язався забезпечити якість завантаження, складання і упакування вантажу в автомобілі так, щоб виключити його псування, пошкодження, бій, зміщення під час руху автомобіля, забезпечуючи безпеку використання транспортного засобу у відповідності з «Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом», правилами техніки безпеки та дорожнього руху.
Слід зазначити також, що договір № 148/06П, укладений 22.03.2006р. між ТзОВ «Скіфія-Транс»(експедитор) та ТзОВ «Реал»(перевізник) не передбачає обов»язку перевізника здійснювати упакування та погрузку вантажу на транспортний засіб. Згідно з п.6.1. даного договору експедитор несе відповідальність за те, щоб вантаж був завантажений в стані, що відповідає характеру товара, що перевозиться, забезпечуючи його збереження від псування і пошкоджень при перевезенні автотранспортом з врахуванням можливого перевантаження на шляху, а також при зберіганні. Перед пакуванням товар підлягає відповідній обробці вантажовідправником, що повинна забезпечити зберігання від псування під час транспортування і зберігання (п.6.2.).
Крім цього, умовами контракту №33/КL від 01.02.2006р. (а.с.115), укладеного ТзОВ «Наргус»(покупець) і компанією «КLІМЕNА ОU», Естонія (постачальник), передбачено, що постачальник поставляє продукцію автомобільним транспортом на умовах, вказаних у специфікації до поставки, у відповідності з Правилами ІNСОТЕRMS 2000року. Згідно специфікації №5 від 10.04.2006р. (а.с.118) умовою поставки визначено «FСА-Куфштайн», тобто, це означає, що поставка здійснюється на площах продавця, який і відповідає за завантаження вантажу.
Отже, матеріалами справи доведено, що пошкодження вантажу під час його транспортування сталося внаслідок порушення правил пакування, завантаження, розміщення та закріплення вантажу, обов»язок щодо виконання яких покладено на вантажовідправника (а саме, через недостатнє кріплення та упакування вантажу, використання при пакуванні та навантаженні рулонів, допоміжних матеріалів, що не відповідають властивостям вантажу, закріплення та розміщення вантажу без врахування дії сил інерції, що виникають під час руху транспортного засобу, невикористання для закріплення рулонів необхідних пристосувань, які б зменшили ризик пошкодження вантажу), що виключає відповідальність відповідача, оскільки пошкодження вантажу сталося не з його вини.
Незважаючи на застосування господарським судом Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДМВ) від 19.05.1956р., судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки положення даної Конвенції щодо встановлення вини перевізника і покладення обов»язку пакування, закріплення, розміщення вантажу на вантажовідправника, тотожні з нормами Правил та Статуту автомобільного транспорту, на норми яких також є посилання в рішенні суду.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ТзОВ «НАРГУС» відхилити.
Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.09.2007р. у справі №5/180-3159 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.
суддя Краєвська М.В.