28.02.08
Справа №АС 12/712-07.
Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А.
При секретарі судового засідання Іванющенко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - Бакланова Л.А., довіреність № 250-Б/9/10 від 10.01.08; Магаляс Н.П, дов. № 2546-М/9/10-с від 28.02.08 р.
від відповідача - Бехало Сергій Михайлович, дов. б/н 11.01.2008 р.
Розглянувши матеріали справи № АС 12/712-07
Управління Сумської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Лебединського відділення
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Лебідь», с. Будилка Лебединського району
про стягнення 90 589 грн. 99 коп.
Предмет спору: Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 90 589 грн. 99 коп. податкового боргу.
21.02.2008 року позивач уточнив позовні вимоги, в зв»язку зі сплатою відповідачем частини боргу, просить стягнути з відповідача 44 589 грн. 99 коп. заборгованості.
Відповідач вимоги визнав частково в сумі 20 569 грн. 74 коп., в решті просить відмовити, посилаючись на те, що сплинув строк для стягнення боргу, встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В судовому засіданні оголошувалися перерви з 14.01.2008 р. до 31.01.2008 р., та з 31.01.2008 р. до 11:00 годин 28.02.2008 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Відкрите акціонерне товариство «Лебідь» зареєстроване Лебединською районною державною адміністрацією 13.10.1997 року як суб»єкт підприємницької діяльності, про що було видане Свідоцтво про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності - юридичної особи за № 32.
Платники податків і зборів (обов»язкових платежів) зобов»язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов»язкових платежів) у встановлені законами терміни, що передбачено ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХП 9із змінами та доповненнями).
Згідно п.п. 3.2.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. « 2181-Ш «… коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов»язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов»язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені».
П. 17.1. ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
Пунктом 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що платнику податку на доходи фізичних осіб на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред»являти документи і відомості, пов»язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.
Відповідно до акту взаємозвірки заборгованості по податку з доходів фізичних осіб загальна сума боргу по податку з доходів фізичних осіб ВАТ «Лебідь» станом на 01.12.2007 року становить 90 589 грн. 99 коп.
В судовому засідання представник позивача Магаляс Н.П. пояснила, що нею безпосередньо здійснена перевірка відповідача з питань сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.12.2004 року по 01.12.2007 року, перевірка проводилася вперше, для перевірки відповідач подав головну книгу відповідно до даних якої був складений акт та підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача. Також представник позивача пояснила, що відповідачем подавався до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованих на користь платежів податку форми 1-ДФ, затвердженого наказом ДПА № 451 від 29.09.2003 року, але вказана форма звітності передбачає відображення сум виплаченого доходу та утриманого податку, заборгованість можливо встановити лише під час перевірки.
Судом встановлено, що оскільки податковий розрахунок не передбачає вказання суми боргу платником податку (агентом), то позивач визначив суму податкового зобов»язання відповідачу 30.11.2007 року за період з 01.12.2004 р., тобто не пізніше закінчення 1095 днів встановлених законодавством.
Відповідно до п. 15.1.1; п. 15.2.1 п. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкового зобов»язання платника податків у випадках визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання.
У разі, коли податкове зобов»язання було нараховано податковим органом до закінчення строку давності, визначена у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв»язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов»язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов»язання.
За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лебідь» (с. Будилка Лебединського району, Сумської області, вул. Леніна, 26, код 14021460) на користь Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Лебединське відділення) (42200 м. Лебедин Сумської області, вул. Антонова, 6-б, код 21104502) - 44 589 грн. 99 коп. податкового боргу.
3. Видати виконавчий лист після вступу даної постанови в законну силу.
4. Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.
5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Л.А. КОСТЕНКО