Запорізької області
24.01.08 Справа № 8/3д/08
Суддя Попова І.А.
Позивач
Відкрите акціонерне товариство “Автотранспортне підприємство 12364», м. Запоріжжя
Відповідач
Приватне підприємство “Дніпротранс», Запорізька область, Василівський район, с.Балки
Суддя І.А. Попова
Представники
Позивача:
Куліков К.А., дов. № 1 від 05.10.2007 р.
Відповідача:
Ус С.В., дов. № 6 від 08.01.2007 р.
Баркін В.А., дов. № 183 від 19.12.2007 р.
Розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди, укладеного сторонами по справі 22.09.2005 р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.01.2008 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 24.01.2008 р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги з підстав, викладених в позові та доповненні до позову від 22.01.2008 р. В обґрунтування вимог в позові зазначено, що 22.09.2005 р. товариством “АТП-12364» та підприємством “Дніпротранс» укладено договір найму (оренди), об'єктом найму є: в адміністративному корпусі літ. А-3: приміщення другого поверху -35, площею 19,2 кв.м., 40 -площею 25,3 кв.м, 44 -площею 12,6 кв.м. загальною площею 69,2 квм.м, профілакторій літ. Т-1 загальною площею 3398,3 кв.м., частина заасфальтованої відкритої стоянки ІІІ площею 2500 кв.м. Об'єкт найму знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, с.Балки, вул. Степова, 3. Зі сторони ВАТ “АТП 12364» договір підписаний головою правління Ус Сергієм Васильовичем, зі сторони ПП “Дніпротранс» директором Денисенко. Позивач вважає даний договір недійсним з наступних підстав: згідно п.п. 5.1. договору ВАТ “АТП 12364» брало на себе обов'язок проводити ремонт об'єкта оренди спільно з ПП “Дніпротранс». В той же час, згідно ст. 776 ЦК України поточний ремонт орендованого майна проводить орендар, а капітальний орендодавець. Ус С.В. навмисно не конкретизував обов'язки сторін щодо ремонту майна, що позбавило ВАТ “АТП 12364» права в подальшому вимагати від ПП “Дніпротранс» проводити поточний ремонт майна. Оскільки в договорі не визначений обов'язок ПП “Дніпротранс» проводити поточний ремонт майна, в судовому порядку неможливо його зобов'язати це зробити. По-друге, в договорі не вказаний порядок компенсації або сплати самостійно ПП “Дніпротранс» земельного податку, хоча згідно з п.п. 1.5 ПП “Дніпротранс» отримало право користування земельною ділянкою. Таким чином, сплачуючи земельний податок, ВАТ “АТП 12364» не має права вимагати від ПП “Дніпротранс» його компенсації і сплачує його з орендної плати. По-третє, позивач вважає, що оспорюваний договір був укладений між головою Ус С.В. та його заступником Денисенко Н.К., які діяли всупереч інтересам товариства, уклавши завідомо невигідну для ВАТ “АТП 12364» угоду. Замість того, щоб здавати приміщення для отримання прибутку акціонерним товариством, Ус С.В. фактично уклав договір оренди сам з собою, оскільки він є єдиним засновником Приватного підприємства “Дніпротранс», а Денисенко Н.Є., яка була заступником голови правління ВАТ “АТП 12364» одночасно була директором ПП “Дніпротранс». Внаслідок зловмисної домовленості представників розмір прямої матеріальної шкоди спричиненої ВАТ “АТП 12364» становить 46454,39 грн. і складається з різниці, яку акціонерне товариство повинно отримати за договором від 22.09.2005 р. та сумою, яку могло отримати, якби здавало приміщення в оренду за реальними, ринковими цінами та невідшкодування плати за землю. Згідно п. 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої поставною КМУ №786 від 04.10.1995 р., розмір річної орендної плати вираховується шляхом множення вартості об'єкту на відповідну ставку. При цьому, не має значення в якому стані знаходилося приміщення. Представник ВАТ “АТП 12364» Ус С.В. який одночасно був і власником та засновником ПП “Дніпротранс» сам видав довідку, на яку є посилання в п.п. 1.8 договору, що залишкова вартість об'єкта оренди становить 275116 грн. 03 коп. Сторони в договорі в п.п. 4.3 самі вказали, що об'єкт знаходиться в доброму стані, придатному для технічного використання. Недоліків або дефектів, які б перешкоджали його використанню за призначенням не має. Тобто сторони при укладенні угоди підтверджували, що об'єкт знаходиться в доброму стані. Позивач вважає, що оскільки представник ВАТ “АТП 12364» Ус С.В. навмисно не вказав в договорі оренди з якою метою майно передається в оренду, то позивач для розрахунку брав найнижчу ставку 12% - стоянка автомобілів. При цьому орендна плата повинна становити на рік 330131,92 грн. = 275116,03 х 0,12. На місяць 2751 грн. 16 коп. Крім того, згідно ст.. 284 ГК України орендна плата повинна нараховуватися з урахуванням індексу інфляції. Таким чином, за час що минув з дати укладання договору до дати звернення позивача до суду орендна плата повинна була складати 75810,98 грн. Розмір шкоди спричиненої позивачу через невідшкодування земельного податку становить 1843,41 грн. Тобто, загалом розмір шкоди становить 46454,39 грн.
Позивач також вважає, що крім того, що договір укладений внаслідок зловмисної домовленості сторін, за своєю суттю він суперечить нормам закону та моральним засадам суспільства, оскільки від імені ВАТ “АТП 12364» договір укладено головою Ус С.В., він же фактично став орендарем цього майна, оскільки він є єдиним засновником ПП “Дніпротранс», а зі сторони приватного підприємства договір підписаний його заступником Денисенко Н.К. Таким чином, договір повинен бути визнаний недійсним на підставі ч. 3 ст. 238 ЦК України згідно якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах. Крім того, згідно ст.. 92 ЦК України особа, яка представляє юридичну особу, повинна діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно та розумно і не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа не знала чи не могла не знати про існування таких обмежень. В даному випадку представник ПП “Дніпротранс» знала про існування обмежень щодо укладання угоди на суму, яка перевищує 25% статутного капіталу, (необхідність погодження з Наглядовою радою), оскільки була не тільки акціонером ВАТ “АТП 12364», а й заступником голови правління і знала про існування цих обмежень. Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду № 3 від 28.04.1978 р. при визнанні угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними. В даному випадку представник ПП “Дніпротранс» знала про існування обмежень щодо укладання угод і погодження їх до укладання з Наглядовою Радою. Крім того, згідно ст.. 46 Закону України “Про господарські товариства» питання, віднесені статутом товариства до Наглядової ради, не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства. Пунктом 12.9.5 Статуту до компетенції Наглядової Ради належить погодження угод на суму, яка перевищує 25% статутного капіталу товариства. Тобто, якщо в положенні про правління немає цього обмеження, це не означає, що правління може укладати угоди на суму, яка перевищує 25% статутного капіталу. Сам термін погодження, означає, що до укладення угоди вона повинна бути погоджена з наглядовою Радою, а не після її укладання. Відповідно до ст.ст. 92, 203, 215, 232, 238, 241 ЦК України, ст. 188 ГК України, позивач просить визнати недійсним договір найму (оренди) нерухомого майна від 22.09.2005 р. як укладений у результаті зловмисної домовленості представника ВАТ “АТП 12364» з іншою стороною, як укладений представником ВАТ “АТП 12364» з перевищенням своїх повноважень, та як такий, що не відповідає нормам закону та моральним засадам суспільства.
Відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування заперечень вказує, що оспорюваний договір оренди був укладений на підставі рішення Правління ВАТ “АТП 12364» від 15.09.2005 р. (протокол правління № 33 від 15.09.2005 р.), яке було прийняте у відповідності з пунктам 13.1 та 13.3 Статуту ВАТ “АТП 12364» (третя редакція) та пункту 3.3 є) Положення про правління ВАТ “АТП 1364» (друга редакція), затверджених Рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ “АТП 12364» Протокол № 5 від 17.04.2004 р. Ставлячи за мету забезпечити більш доцільне використання основних засобів підприємства, які не використовувалися підприємством в 2005 році в виробничо-господарській діяльності, Правлінням ВАТ “АТП 12364» було прийнято вищевказане рішення про передачу визначеного майна в оренду. Крім того, це рішення було прийняте правлінням ВАТ “АТП 12364» взагалі на виконання заходів, що на протязі 2005 року здійснювались Спостережною радою ВАТ “АТП 12364» з метою оздоровлення фінансового стану підприємства. Наприклад, Спостережна рада своїм рішенням від 26.10.2005 р. зобов'язала правління ВАТ “АТП 12364» реалізувати практично всі будівлі та споруди ВАТ “АТП 12364». Крім того, загальні збори акціонерів, що відбулися 15.04.2006 р., також визначили роботу правління ВАТ “АТП 12364» за 2005 рік задовільною і це при тому, що ревізійна комісія, здійснюючі згідно п. 1.41 Статуту ВАТ “АТП 12364» контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснила перед загальними зборами повну перевірку фінансово-господарської діяльності за звітний період та не виявила в діях правління ніяких порушень інтересів товариства. Позивач в своїй позовній заяві також вказує, що голова правління ВАТ “АТП 12364» Ус С.В., уклавши договір найму (оренди) нерухомого майна від 22.09.2005 р. перевищив обсяг наданих йому повноважень, оскільки не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладання такої угоди. Це твердження не відповідає дійсності, оскільки, по-перше: згідно із пунктами 13.1 та 13.3 Статуту ВАТ “АТП 12364» до компетенції правління належать усі питання діяльності товариства, відповідно в тому числі правління має право укладати в інтересах товариства будь-які угоди; по-друге: згідно п. 12.9.5 Статуту ВАТ “АТП 12364» Спостережна рада товариства лише погоджує угоди, укладені правлінням, а не дає згоду правлінню на їх укладання, на чому настоює позивач. По-третє: згідно п. 12.9.5 Статуту ВАТ “АТП 12364» Спостережна рада ВАТ погоджує лише ті угоди, укладені Правлінням, вартість яких перевищує 25% статутного фонду, а саме погоджує лише угоди, вартість яких перевищує 2369000 грн. (згідно Статуту статутний фонд ВАТ “АТП 12364» складає 947600 грн.).
Що стосується твердження позивача, що договір оренди нерухомого майна від 22.09.2005 р. укладений внаслідок зловмисної домовленості, досягнутої між головою правління ВАТ “АТП 12364» та директором ПП “Дніпротранс» Денисенко Н.К., відповідач зауважує, що наявність зловмисної домовленості представників сторін при укладенні будь-якого договору не може виникнути лише на підставі тільки вигадок та припущень позивача, а має бути відповідно підтверджена правоохоронними органами в ході слідства, оскільки при зловмисній домовленості сторін, якщо б вона дійсно мала місце, передбачається притягнення представників сторін, які уклали завідомо невигідний для однієї із сторін договір, до кримінальної відповідальності. В даному випадку кримінальна справа, що була порушена по заяві позивача працівниками Дніпрорудненського міськвідділу міліції відносно Уса С.В. стосовно його діяльності на посаді голови правління ВАТ “АТП 12364», на цей момент закрита в зв'язку з відсутністю складу злочину. Таким чином, зловмисна домовленість сторін правоохоронними органами підтверджена не була. Також позивач підтверджує зловмисну домовленість сторін нібито, як на його думку, завідомо невигідними для ВАТ “АТП 12364» умовами укладеного договору оренди нерухомого майна. Але, по-перше, ВАТ “АТП 12364» та ПП “Дніпротранс» при укладенні договорі найму нерухомого майна від 22.09.2007 р. у відповідності із ст.. 638 ЦК України дійсно та в належній формі досягли згоди по всім істотним умовам договору і відповідно договір вважається укладеним на законних підставах.
Відповідач вважає, що взагалі відсутні правові підстави для визнання судом договору найму (оренди) нерухомого майна від 22.09.2007 р. недійсним, оскільки у відповідності до ст. 215 ЦК України підставою для недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Оскільки всі вимоги, встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України дотримані ВАТ “АТП 12364» та ПП “Дніпротранс» при укладенні спірного договору, цей договір є дійсним і відсутні підстави для визнання його недійсним.
Заслухавши представників, дослідивши додані сторонами докази та інші матеріали, суд встановив:
22 вересня 2005 року сторонами по справі укладено договір найму (оренди) нерухомого майна, за умовами якого ВАТ “АТП 12364» передало у користування, а ПП “Дніпротранс» прийняло майно: в адміністративному корпусі літ. А-3 загальною площею 1274,5 кв.м. приміщення другого поверху -36, площею 19,2 кв.м., 40 -площею 25,3 кв.м, 44 -площею 12,6 кв.м., 45 -площею 12,6 кв. м. загальною площею 69,2 кв.м., профілакторій літ. Т-1 загальною площею 3398,3 кв.м., частина заасфальтованої відкритої стоянки ІІІ площею 2500 кв.м. Внаступному угодою від 21.02.2007 р. до договору внесено зміни та виключено з об'єктів оренди приміщення в адмінкорпусі літ. А-3.
Позивач просить визнати зазначений договір недійсним, як такий, що укладений представником позивача з перевищенням своїх повноважень, як такий, що не відповідає нормам закону та як такий, що укладений в результаті зловмисної домовленості представників сторін.
Однією з підстав недійсності правочину позивач зазначає, те, що умовами договору не передбачені обов'язки сторін щодо ремонту майна.
Згідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 776 ЦК України встановлені обов'язки наймодавця та наймача щодо ремонту речі, переданої у найм. Якщо сторони при укладанні угоди не визначили інших умов (не визначили цю умову істотною), їх взаємовідносини з приводу ремонту речі, переданої у найм, мають регулюватися приписами діючого законодавства. Це ж стосується і умов договору щодо відшкодування земельного податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовані орендовані відповідачем об'єкти нерухомості. Приписи діючого законодавства, що регулюють орендні відносини суб'єктів господарської діяльності, не передбачають обов'язковою умовою договору оренди вирішення питання щодо відшкодування орендарем сплаченого орендодавцем земельного податку.
Таким чином, зазначені підстави не є такими, що тягнуть недійсність укладеного договору оренди, як такого, що не відповідає приписам законодавства.
Також, суд не вбачає підстав вважати, що оспорюваний договір укладений представником ВАТ “АТП 12364» з перевищенням повноважень. Відповідно до ст.. 92 ЦК України формують та виражають волю юридичної особи органи юридичної особи. Згідно установчих документів ВАТ “АТП 12364» виконавчим органом товариства є правління, яке очолює голова правління. Будь-яких обмежень повноважень голови правління на вчинення дій від імені товариства Статут не містить, як і контракт із головою правління, укладений товариством з Ус С.В. 28.04.2004 р.
Щодо підстав недійсності правочину, як укладеного внаслідок зловмисної домовленості представників сторін, суд зазначає:
Дійсно, засновником ПП “Дніпротранс» згідно Статуту є громадян Ус С.В., який на час укладення оспорюваної угоди обіймав посаду голови правління ВАТ “АТП 12364» Відповідно до ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Але, як такий, факт вчинення правочину за зазначених обставин не визначений законодавцем як підстава його недійсності. Оспорений такий правочин може бути лише у випадках та з наслідками, передбаченими ст. 232 ЦК України (про що зазначено також в постановах ВГС України, на які позивачем зроблено посилання в обґрунтування вимог). Тобто, оскільки при вчинення правочину внаслідок зловмисної домовленості представник діє не в інтересах особи, яку він представляє, а у своїх інтересах або в інтересах іншої особи (як вказано в ст. 238 ЦК України), то одній із сторін правочину завдаються збитки. Для визнання недійсним правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, позивач повинен довести не тільки факт зловмисної домовленості представника з іншою особою, а й наявність збитків та причинний зв'язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками. Позивач в обґрунтування спричинених оспорюваною угодою збитків в розмірі 46454 грн. 39 коп. посилається на той факт, що якби товариство здавало в оренду майно за ринковими цінами та отримувало відшкодування сплаченого податку за землю, мало б отримати більший прибуток.
Суд з метою повного та всебічного розгляду справи та оцінки доводів сторін витребував від позивача докази на підтвердження спричинених йому збитків, їх розміру та причинного зв'язку з діями представників сторін оспорюваної угоди. Додатком від 22.01.2008 р. позивач представив суду розрахунок спричинених збитків (у вигляді неотриманого прибутку). Судом вимагалися від позивача докази на підтвердження майнового стану товариства до укладення угоди та після укладання оспорюваного договору оренди, докази на підтвердження того, чи могло орендоване відповідачем майно у с. Балки бути переданим в користування іншій особі на більш вигідних умовах, з яким прибутком використовується інше майно самим позивачем або іншими особами за укладеними з ним угодами. Будь-яких інших доказів, крім розрахунку на підтвердження доводів про зловмисну домовленість представників, вкрай невигідні умови для позивача оспорюваної угоди та на підтвердження спричинених збитків позивач суду не надав.
За викладених обставин суд не вбачає підстав вважати оспорюваний договір оренди від 22.09.2005 р. таким, що вчинений у результаті зловмисної домовленості представників його сторін.
В позові з заявлених підстав відмовляється.
Судові витрати відносяться на позивача.
На підставі викладеного, ст.. 203, 215, 232, 238 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 20 лютого 2008 року.