79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
12.02.08 Справа № 18/60
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
Головуючого -судді - Мельник Г.І.
Суддів - Новосад Д.Ф.
- Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Яблуко»б/н від 14.11.07р.
та апеляційну скаргу ТзОВ «Агро Дім»б/н від 14.11.07р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 31.10.2007р.
у справі №18/60
за позовом Компанії «РАУХ Фрухзефте ГмбХ & Ко», Австрія
до відповідача 1 ТзОВ «Агро Дім», м. Хуст
до відповідача 2 ТзОВ «Яблуко», с. Вари Берегівського району
про розрівання угоди від 28.07.06р., укладеної між Компанією «РАУХ Фрухзефте ГмбХ & Ко»та ТзОВ «Агро Дім»та ТзОВ «Яблуко», контракту №598 від 12.10.05р., укладеного між Компанією «РАУХ Фрухзефте ГмбХ & Ко»та ТзОВ «Яблуко», контракту №583 від 6.10.05р., укладеного між Компанією «РАУХ Фрухзефте ГмбХ & Ко»та ТзОВ «Агро Дім», а також стягнення з ТзОВ «Агро Дім»29 902 євро, в тому числі 3 645 євро пені, та стягнення з ТзОВ «Яблуко» 131 707,1 євро, в тому числі 16 051,1 євро пені (гривневий еквівалент згідно курсу).
За участю:
Від позивача: Москаленко А.С., Матросов О.О.
Від відповідача 1: не з'явився;
Від відповідача 2: не з'явився;
В ході судового засідання представникам позивача права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз'яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: рішенням господарського суду Закарпатської області від 31.10.07р. по справі №18/60 позовні вимоги задоволено частково.
Відповідач 1 з рішенням господарського суду не погоджується подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з огляду на те, що позивач не довів факту укладення між сторонами контрактів №Х583 та №Х598, оскільки ці контракти підписані лише однією стороною. Судом також не було враховано того, що при укладенні угоди про зміну зобов'язань не було досягнуто всіх істотних умов, а тому її не можна вважати укладеною. Зазначають, що подані позивачем документи не можуть слугувати доказами у справі, оскільки не містять печатки підприємства.
Не погоджуючись з рішенням, з апеляційною скаргою звернувся відповідач 2, який просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити. Доводи апеляційної скарги ідентичні доводам, що викладені в апеляційній скарзі відповідача 1.
Позивач у відзиві зазначає, що невиконання відповідачами зобов'язань згідно контрактів підтверджується наявними у справі доказами та не заперечувалося самими відповідачами. Зазначає, що з існуючої між сторонами поштової та електронної кореспонденції, підтверджується факт укладення додаткової угоди. Просить залишити апеляційні скарги без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Відповідачі явки представників в судові засідання жодного разу не забезпечили, належним чином повідомлялися про час слухання справи, тому колегія дійшла висновку про можливість та доцільність розгляду справи без їх участі.
Справа слуханням відкладалася з 15.01.08р. на 12.02.08р.
Розглянувши апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 31.10.2007р. року слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
06.10.2005 року між Компанією «РАУХ Фрухтзефте ГмбХ & Ко», Австрія (покупець) та ТзОВ «Агро Дім» (продавець) було укладено Контракт №Х583, за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю концентрований неосвітлений яблучний сік (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар у відповідності до контракту.
Відповідно до п. 2.1 Контракту продавець зобов'язується поставити 200 000 кг яблучного соку, а покупець-відповідно до п. 4.3 контракту сплатити за нього 220 000 євро. Згідно п.3.2 продавець зобов'язується поставити товар в повному обсязі в період з 10.10.2005 року по 31.10.2005 року включно.
12.10.2005 року між Компанією «РАУХ Фрухтзефте ГмбХ & Ко», Австрія (покупець) та ТзОВ «Яблуко» (продавець) було укладено Контракт №Х598, умови якого передбачали, що продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю концентрований неосвітлений яблучний сік (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар у відповідності до контракту. Відповідно до п. 2.1 контракту продавець зобов'язується поставити 210 000 кг яблучного соку, а покупець-відповідно до п. 4.3 контракту сплатити за нього 222 600 євро. Згідно п.3.2 продавець зобов'язується поставити товар в повному обсязі в період з 28.10.2005 року по 17.11.2005 року включно.
На виконання вищевказаних контрактів позивачем було здійснено передоплату у сумі 364 160 євро.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачами зобов'язання було виконано лише частково та інформовано про неможливість поставки решти товару і неспроможність повернути частину передоплати, на яку зобов'язання не виконані.
Враховуючи дані обставини сторони уклали трьохсторонню угоду від 28.07.2006 року, якою здійснили новацію існуючих зобов'язань. Згідно п. 2 угоди сторони зафіксували суму здійсненої позивачем передоплати не покриту виконанням зобов'язань за вказаними вище контрактами (відповідач -1 визнав суму 26 257 євро, а відповідач -2 відповідно 115 656 євро). Відповідно до п. 3.1. угоди кредитор надає боржнику 1 та боржнику 2 право замість повернення коштів провести поставки яблучного концентрованого соку врожаю 2006 року. Згідно п. 3.3 угоди поставка яблучного концентрату повинна бути здійснена відповідачами до 31.10.2006 року. Однак, відповідачі своїх обов'язків не виконали, товар не поставили, передоплату самостійно не повернули.
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, або його не отримала.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами угоди від 28.07.2006 року сторони зафіксували факт проведення передоплати за поставку товару, в той же час ТзОВ «Агро Дім» та ТзОВ «Яблуко» своїх зобов'язань щодо поставки обумовленого угодою товару у встановлений строк не виконали, чим порушили умови договору. Вказані обставини відповідачами в установленому законом порядку не заперечені та не спростовані.
Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди. Стаття 615 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному об'ємі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, колегія погоджується з висновком господарського суду, що вимоги позивача про розірвання угоди від 28.07.2006 року, укладеної між «РАУХ Фрухтзефте ГмбХ & Ко» та ТзОВ «Агро Дім» та ТзОВ «Яблуко», та про стягнення сум передоплати обґрунтовані та підлягають до задоволення.
При цьому, колегія погоджується з висновком господарського суду, що не підлягають до задоволення позовні вимоги про розірвання укладених між сторонами контрактів №Х583 від 06.10.05р. та №Х598 від 12.10.05р., оскільки сторонами було укладено нову угоду від 28.07.06р., згідно якої сторони зафіксували суму передоплати не покриту виконанням зобов'язань за вказаними вище контрактами і відповідачі зобов'язались поставити обумовлений цими контрактами товар до 31.10.2006 року, чим замінили первісні зобов'язання за контрактами новим зобов'язанням, тому в силу ст. 604 ЦК України зобов'язання за вказаними вище контрактами вважаються припинені.
Крім цього, господарським судом обгрунтовано відмовлено у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення пені, оскільки зобов'язання відповідачів за угодою були не грошовими, а полягали у відпущенні оплаченого товару до 31.10.2006 року, а ст. 549 ЦК України та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регламентують відповідальність за порушення грошового зобов'язання та встановлюють розмір пені та порядок нарахування, який обчислюється з моменту прострочення платежу. Господарським судом обгрунтовано безпідставність посилання позивача про тотожність відсотків за користування чужими грошовими коштами з неустойкою, зокрема пенею і підставно не взято їх до уваги з тих підстав, що законодавцем вирізняються вказані санкції як окремі та самостійні (ст. 554, 589 ЦК України, ч. 4 та ч.6 232 ГК України).
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржників не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення .
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України , суд
1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 31.10.2007 року по справі за №18/60 залишити без змін.
2.В задоволенні апеляційних скарг відмовити.
3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Судді Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.