"16" січня 2008 р.
Справа № 6/826/07
Миколаїв
за позовом
ТОВ “БаГор -Союз» м. Миколаїв
до відповідача
ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва
про
Скасування повідомлення -рішення
Суддя Ткаченко О.В.
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Дьяченко С.О.
Від відповідача
Чаричанський П.О.
Барановська С.В.
Петрова Ю.О.
Суть спору: У квітні і травні 2007р. товариством, внаслідок спорудження (будівництва) комплексу з вирощування с/г продукції та розведення риби, нараховано 71600 грн. і 88333грн. податкового кредиту і заявлено ці суми до відшкодування з бюджету.
За наслідками перевірок (акти №770/23-700/34234188 від 04.07.2007р. і №842/23-700/34234188 від 18.07.2007р.) товариству направлені податкові повідомлення -рішення № 0018612370/0 від 19.07.2007 р. і № 0019262370/0 від 25.07.2007 р., якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 71600 грн. за квітень 2007 р. та 88333 грн. за травень 2007 р., з посиланням на п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість».
Відшкодування зменшено внаслідок того, що комплекс не може вважатися основними фондами, оскільки в подальшому не буде використовуватися в господарській діяльності товариства.
При цьому підтвердженням того, що комплекс не може відноситись до основних фондів, зазначено, що в установчих документах відсутній такий вид діяльності, як вирощування с/г продукції та розведення риби, відсутні в штатному розписі фахівці по обслуговуванню сільського господарства та не надано дозволу на будівництво і проектну документацію.
Товариство звернулося з позовом (з урахуванням уточнень в судому засіданні) про скасування рішення, посилаючись на те, що закон не ставить право платника податку на включення до податкового кредиту або отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в залежність від наявності або відсутності включення того чи іншого виду діяльності такого платника до КВЕД.
Крім того, відповідні зміни до Статуту були внесені ще до закінчення перевірки.
Також не впливає на можливість включення до податкового кредиту сум податку та отримання бюджетного відшкодування наявність та чисельності фахівців в тій чи іншій галузі.
Факт спорудження комплексу з метою подальшого використання у власному виробництві підтверджується рішенням господарського суду і даними бухгалтерського обліку позивача.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість» не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, крім нарахування податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів.
Під терміном "основні фонди" (пп.8.2.1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств») слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку.
Можливість і мета використання комплексу у власній господарській діяльності і відповідно правомірне віднесення його позивачем до “основних фондів», підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.10.07р. у справі № 11/676/07, яким за позивачем визнано право власності на всі об'єкти нерухомості, з яких складається виробничий комплекс з вирощування с/г продукції та розведення риби.
Крім того, зазначений комплекс поставлено на баланс в якості «основного фонду»станом з 12.11.2007р., що підтверджується даними бухгалтерського обліку товариства, а саме: інвентарною карткою обліку основних засобів від 12.11.2007 р., оборотно-сальдовою відомістю по рахунку балансового обліку 103, Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 12.11.2007 р. та Відомістю нарахування амортизації за січень 2008 р. «Основні засоби»(бухгалтерській облік).
Не приймаються судом до уваги і інші доводи відповідача.
Закон від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на включення до податкового кредиту або отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в залежність від наявності або відсутності включення того чи іншого виду діяльності такого платника до КВЕД.
Крім того, 17.07.2007 р., тобто ще до закінчення перевірки, було зареєстровано відповідні зміни у Статуті та у Головному управлінні статистики у Миколаївській області.
Також не впливає на можливість включення до податкового кредиту сум податку та отримання бюджетного відшкодування наявність та чисельності фахівців в той чи іншій галузі. До того ж, ще на час перевірки штатним розкладом позивача була передбачена посада - управляючим аграрним сектором.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Центральному № 0018612370/0 від 19.07.2007 р. і № 0019262370/0 від 25.07.2007 р.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко