79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.02.08 Справа № 10/160
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді -Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства “Закарпаттеплокомуненерго», м.Ужгород від 05.11.2007р. №1543
на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2007р.
в справі № 10/160
за позовом Обласного комунального підприємства “Закарпаттеплокомуненерго», м.Ужгород
до відповідача: Перечинського споживчого товариства, смт.Перечин
про стягнення 62890,04грн.
За участю представників :
від позивача - Ціпле І.Ю. - нач.юр.відд..
від відповідача - Луцяк Т.І. -голова правління СТ
Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Встановив :
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.10.2007р. у справі №610/160 у позові Обласного комунального підприємства “Закарпаттеплокомуненерго» про стягнення з Перечинського споживчого товариства 62890,04грн. боргу та штрафних санкцій відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем належним чином не доведено обставини фактичного надання відповідачу послуг з теплопостання протягом спірного періоду, а також в матеріалах справи відсутні докази існування підстав виникнення цивільних прав та обов'язків відповідача перед позивачем.
Не погоджуюсь із зазначеним рішенням, Обласне комунальне підприємство “Закарпаттеплокомуненерго» оскаржило його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як між сторонами було укладено договір №23 від 04 листопада 2004 року про надання послуг з теплопостачання з протоколом розбіжностей, тому просить рішення місцевого господарського суду скасувати та позовні вимоги задоволити повністю. Крім цього, скаржником було подано доповнення до апеляційної скарги від 09.01.2008р. №13 (вх. №109 від 11.01.2008р.) в яких він зазначає про те, що про факт укладення договору між сторонами свідчить також ухвала Господарського суду Закарпатської області від 12.01.2005р. у справі №11/164.
У відзиві на апеляційну скаргу від 10.01.2008р. №4 (вх. №204 від 14.01.2008р.) відповідач спростовує доводи скаржника, та просить рішення господарського суду Закарпатської області у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2007р. у справі №10/160 залишити без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.09.2006 року у справі №10/160 у задоволенні позовних вимог обласного комунального підприємства «Закарпаттеплокомуненерго, м. Ужгород до Перечинського споживчого товариства, м. Перечин про стягнення 62890,04 грн. відмовлено. Рішення мотивоване тим, що дія договору, який укладено сторонами, закінчився згідно протоколу від 31.10.2005 року. Позовні вимоги ґрунтуються на оплаті рахунків, які виставлені ДП "Газ -Тепло", який не є постачальником і не є стороною договору, тому вважаються судом безпідставними та необгрунтованими. Назване рішення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007 року було залишено без змін. Однак, постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2007 року постанову Львівського апеляційного та рішення господарського суду Закарпатської області від 12.09.2006 року у справі №10/160 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевим господарським судом було встановлено, що Обласне комунальне підприємство Закарпаттеплокомуненерго" звернулося до господарського суду з позовом до Перечинського споживчого товариства про стягнення 32255,90 грн. вартості отриманих послуг з теплопостачання за період з 21.12.2005 року по березень 2006 року, 1 689,18 грн. пені за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії, 28 674 грн. штрафу за несвоєчасну оплату теплової енергії та 270,96 грн. три проценти річних. Як на підставу вимог, позивач посилається на договір № 23 від 04.11.2004 року про надання послуг з теплопостачання.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2004 між Закарпатським обласним державним підприємством теплових мереж «Закарпаттеплокомуненерго» (на даний час - обласне комунальне підприємство «Закарпаттеплокомуненерго», м.Ужгород), як виробником, та Перечинським споживчим товариством, м.Перечин, як споживачем, укладено договір №23 про надання послуг з теплопостачання, який підписано споживачем із протоколом розбіжностей (у справі наявна копія) стосовно умов п.10., додатку №2, додатку №2-а. Докази про врегулювання в установленому порядку розбіжностей стосовно умов договору №23 від 04.11.2003 р. матеріали справи не містять.
За надані в період з 21 по 31 грудня 2005р. послуги з теплопостачання позивачем було виставлено відповідачу до оплати рахунок №272 від 13.01.2006, а за січень 2006р. - рахунок №273 від 10.02.2006р. Згодом, листом №511 від 29.03.2006, надісланим відповідачу, позивач повідомив про те. що рахунки №272, 273 анульовано, як помилково виставлені, та направив рахунок №307 від 28.03.2006 на суму 10974грн. та рахунок №308 від 28.03.2006 на суму 9558грн. Окрім того, згідно із супровідним листом №004 від 11.01.2006 відповідачу направлено до оплати рахунок №1011 від 16.01.2006 на суму 3894грн. та супровідним листом №222 від 02.02.2006 - рахунок №98 від 30.01.2006 на суму10974грн. Всього згідно з рахунками №1011 від 16.01.2006, №98 від 30.01.2006, №307, №308 від 28.03.2006 відповідачу нараховану до оплати 35400грн.
Отже, позовні вимоги стосуються неоплати в повному обсязі відповідачем рахунків №№307, 308, 1011, 98 за послуги з теплопостачання, що надано в період з 21.12.2005 по березень 2006р.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.275 ГК України, відпуск енергії споживачеві та оплата ним прийнятої енергії має здійснюватись за відповідним укладеним між енергопостачальною організацією та споживачем договором. При цьому, у відповідності до п.7 ст.181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Враховуючи вищенаведені норми та те, що розбіжності, що виникли при укладенні договору №23 від 04.11.2003, як вбачається з матеріалів справи, не передано до суду, місцевий господарський суд зробив обґрунтований висновок про те, що за даних обставин, пропозиції споживача - Перечинського споживчого товариства, що викладені у протоколі розбіжностей вважаються прийнятими, зокрема, відповідно до умов п.10 договору, а саме «Термін дії договору», слід вважати прийнятими пропозиції споживача про дію договору в межах періоду з першого грудня 2004р. до тридцять першого жовтня 2005р.
Із встановленого вище слідує, що в межах спірного періоду, тобто з 21.12.2005 по березень 2006р., сторони у договірних відносинах не перебували.
Крім цього, посилання позивача на оплату рахунків №№1011 від 6 січня 2006 року, №98 від 30 січня 2006 року, №307 від 28.03.2006 року, №308 від 28.03.2006 року як на підставу визнання боргу не може бути прийняте до уваги, оскільки вказані рахунки до оплати були пред'явлені ДП «Газ - Тепло». При цьому, оплата по вказаних рахунках платіжними дорученнями №64 від 24 березня 2006 року, №123 від 22 червня 2006 року, №128 від 10 липня 2006 року, №131 від 12 липня 2006 року здійснювалася Перечинським СТ на рахунок ДП «Газ - Тепло», яке не є стороною у даній справі.
Враховуючи те, що позовні вимоги стосуються неоплати за послуги з теплопостачання, що надано в період з 21.12.2005 по березень 2006р., тобто після закінчення строку дії договору №23 від 04.11.2004р., а також те, що що позивачем не подано належних доказів в обґрунтування та підтвердження обставин фактичного надання ним відповідачу послуг з теплопостачання протягом спірного періоду, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовні вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2007 року у справі №10/160 залишити без змін, а апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства “Закарпаттеплокомуненерго» залишити без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.