"08" лютого 2008 р. Справа № 7/322
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Електрокар" ЛТД
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом"
до відповідача-1 Підприємство Катеринівської виправної колонії № 46
до відповідача-2 Катеринівська виправна колонія № 46
про стягнення в сумі 121 176 грн. 98 коп.
Суддя О.Г.Крейбух
Представники:
від позивача: представник Риженков В.В. довіреність № 40 від 12.05.05
від відповідача 1: представник гол.бухгалтер Булава Т.В. довіреність № 10/4-156 від 10.01.08р., адвокат Троцька Л.Д., довіреність від 06.02.2008р. № 10/13-554
від відповідача 2: представник гол.бухгалтер Булава Т.В . довіреність № 10/13-313 від 28.01.2008р., адвокат Троцька Л.Д., довіреність від 06.02.2008р. № 10/13-553
від третьої особи: представник не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідача-1 про зобов'язання повернути отриману на відповідальне зберігання мостову базальтову (5х5х5, 7х7х7, 10х10х10) у кількості 325,029 тонни і 5 штук ремкомплектів ТСН-305 на загальну суму 121176,98 грн.
В судовому засіданні 08 лютого 2008 року позивач подав до суду заяви про уточнення позовних вимог від 07.02.2008р. № 16 та від 08.02.2008р. № 17, які відповідають вимогам статті 22 ГПК України і приймаються судом до розгляду. Позивач в судовому засіданні 08 лютого 2008 року на вимогу судді оголосив уточнені позовні вимоги, відповідно до яких просить:
-зобов'язати підприємство Катеринівської ВК № 46 повернути отриману на відповідальне зберігання продукцію на загальну суму 119606,84 грн. з врахуванням ПДВ, а саме ремкомплект ТСН-305 в кількості 5 шт. на суму 23333,30 грн.(без ПДВ), мостову базальтову в кількості 152,863 т. на суму 35823,44 грн.(без ПДВ), мостову базальтову в кількості 15,266 т. на суму 4121,82 грн.(без ПДВ), мостову базальтову в кількості 20,0 т. на суму 4500,00 грн.(без ПДВ), мостову базальтову в кількості 136,9 т. на суму 31894,96 грн.(без ПДВ);
-стягнути з підприємства Катеринівської ВК № 46 - 1570,14 грн. (а.с.148, 151).
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ВП «Рівненська АЕС», Катеринівською ВК № 46 та ТОВ фірма «Електрокар» ЛТД 28.03.2002р. проведено залік по протоколу від 21.03.2002р. № 11782. На виконання зазначеного 04.04.2002 року ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД по накладній без номера передано Катеринівській ВК № 46 на відповідальне зберігання продукцію на загальну суму 152626,15 грн. Позивачем 22.04.2005р. знято з відповідального зберігання продукцію на суму 33019,33 грн., передано її підприємству Катеринівської ВК № 46, в оплату за яку підприємством Катеринівської ВК № 46 передано позивачу товарно-матеріальні цінності по накладним від 22.04.2005р. №№ 27, 28 і 82. При цьому у накладних від 22.04.2005р. враховані товарно-транспортні витрати на суму 1570,16 грн., які позивачем не приймаються, оскільки продукція вивозилась транспортом ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД. В подальшому позивач звертався з вимогами до підприємства Катеринівської ВК № 46 про повернення продукції з відповідального зберігання та підписання акту звірки, які залишені без задоволення.
Відповідач-1 - підприємство Катеринівської ВК № 46 позовні вимоги не визнає, зазначає, що договір на відповідальне зберігання продукції між ним та позивачем не укладався; документів, які підтверджують факт приймання продукції на відповідальне зберігання, немає; довіреність на отримання продукції по накладній без номера від 04.04.2002р. не виписувалась і накладна від 04.04.2002р. в бухгалтерію не здавалась. Просить в позові відмовити.
10 січня 2008 року судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»з метою отримання доказів проведення 28.03.2002р. заліку по протоколу від 21.03.2002р. № 11782. ВП «Рівненська АЕС»листом від 30.01.2008р. № 001-04/758 повідомила про неможливість надання витребуваних доказів у зв'язку з їх знищенням, що підтверджується актом від 18.04.2006р. № 1 «Про виділення та знищення справ, що не підлягають зберіганню»(а.с.93-101).
10 січня 2008 року позивач подав до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Катеринівської ВК № 46, яке судом задоволено (а.с.61).
Відповідач-2 позовні вимоги заперечує, вказує, що Катеринівська ВК № 46 є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету і не займається виробничою діяльністю, а тому продукцію по накладній без номеру від 04.04.2002р. на відповідальне зберігання отримувати не могла. Окрім того, Климчук І.М. у 2002 році у Катеринівській ВК № 46 службу не проходив і довіреність на отримання матеріальних цінностей Климчуку І.М. не видавалась. Просить в позові відмовити.
В судовому засіданні 07.02.2007р. оголошувалась перерва до 08.02.2008р. на 08:00 год. за клопотанням відповідача-1 для надання можливості подати до суду додаткові докази.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
Катеринівська виправна колонія № 46, код 08564363 зареєстрована 29.11.1999р. № 165, є установою державної системи з виконання покарань, місцезнаходження якої с.Катеринівка Сарненський район Рівненська область (а.с.24).
Підприємство Катеринівської виправної колонії № 46, код 08680709 діє на підставі статуту, зареєстрованого Сарненською районною державною адміністрацією 23.03.2000р. № 43/101. Відповідно до статті 2 статуту основними напрямками діяльності підприємства Катеринівської ВК № 46 є виробництво та реалізація продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та інші види діяльності, не заборонені підприємству чинним законодавством. Відповідно до статті 6 статуту управління підприємством здійснює начальник виправної колонії, при якій створено це підприємство. Начальник колонії є директором підприємства за посадою (а.с.29, 86-92).
Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2002р. заборгованість підприємства Катеринівської ВК № 46 перед ВАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»становила 157574,08 грн.(а.с. 114).
ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД листом від 05.03.2002р. № 56 надала згоду ВП «Рівненська АЕС»на погашення частини заборгованості по договору № 9/1-7-3и/207 від 07.02.1997р. шляхом поставки товарно-матеріальних цінностей по цінам заводів-виробників, в т.ч. продукцією виправних колоній Рівненської області. Зазначена продукція повинна бути передана на адресу Рівненської АЕС, розрахунок Рівненської АЕС за отриману продукцію проводиться на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 45-р (а.с.106).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.2001р. № 45-р на період до 01 квітня 2002 року запроваджено систему розрахунків у грошовій формі за спожиту на власні потреби електричну енергію через окремі розподільчі рахунки між енергопостачальними компаніями, державним підприємством “Енергоринок» та, зокрема, підприємствами установ кримінально-виконавчої системи, що поставляють продукцію та надають послуги підприємствам паливно-енергетичного комплексу, - в рахунок плати за електричну енергію, спожиту на власні потреби.
ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД листом від 11.03.2002р. № 61 надала згоду ВП «Рівненська АЕС»на погашення частини заборгованості по договору № 9/1-7-3и/207 від 07.02.1997р. шляхом поставки товарно-матеріальних цінностей по цінам заводів-виробників, в т.ч. продукцією Катеринівської ВК № 46 на суму 152626,00 грн. згідно з додатком № 1, на умовах франко-склад виробника (а.с.107-108).
ВП «Рівненська АЕС»листом від 05.04.2002 року № 133/5-21-417 просить Катеринівську ВК № 46 відгрузити на адресу ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД продукцію, відпущену на їх адресу по накладній від 11.03.2002р. № 55 на умовах франко-склад виробника на суму 152626,00 грн. (а.с.44).
Відпуск Катеринівською ВК № 46 продукції на адресу ВП «Рівненська АЕС»по накладній від 11.03.2002р. № 55 підтверджується записом журналу виписки накладних зі складу готової продукції (а.с.143-147).
04 квітня 2002 року ВП «Рівненська АЕС»відпущено ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД продукцію по накладним № 2831 та № 2829, зокрема, ремкомплект ТСН-305 у кількості 5 шт. по ціні 4666,66 грн. на суму 23333,30 грн., мостову базальтову у кількості 152,863 т. по ціні 234,35 грн. на суму 35823,40 грн., мостову базальтову у кількості 15,266 т. по ціні 270,00 грн. на суму 4121,82 грн., мостову базальтову у кількості 20,0 т. по ціні 225,00 грн. на суму 4500,00 грн., мостову базальтову у кількості 255 т. по ціні 232,98 грн. на суму 59409,90 грн. (а.с.45-46).
04 квітня 2002 року ТОВ фірма «Електрокар» ЛТД по накладній без номера передано на відповідальне збереження Катеринівській ВК № 46 продукцію на загальну суму 152626,15 грн., в т.ч. ремкомплект ТСН-305 у кількості 5 шт. по ціні 4666,66 грн. на суму 23333,30 грн., мостову базальтову у кількості 152,863 т. по ціні 234,35 грн. на суму 35823,40 грн., мостову базальтову у кількості 15,266 т. по ціні 270,00 грн. на суму 4121,82 грн., мостову базальтову у кількості 20,0 т. по ціні 225,00 грн. на суму 4500,00 грн., мостову базальтову у кількості 255 т. по ціні 232,98 грн. на суму 59409,90 грн. Зазначена накладна зі сторони отримувача завірена гербовою печаткою Катеринівської ВК № 46 (а.с.8).
30 серпня 2002 року ТОВ фірма «Електрокар» ЛТД листом № 278 надіслано на адресу Катеринівської ВК № 46 накладні на продукцію, відписану колонією на адресу Рівненської АЕС, а Рівненською АЕС позивачу за оплачену електроенергію та супровідний лист РАЕС. При цьому ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД просить підписати накладні, поставити печатку та один екземпляр надіслати на їхню адресу. Зазначений лист отримано Катеринівською ВК № 46 05 вересня 2002 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 1356 (а.с.42-43).
14 жовтня 2002 року ТОВ фірма «Електрокар» ЛТД отримано від Катеринівської ВК № 46 підписану накладну без номера від 04.04.2002р. на суму 152626,15 грн, що підтверджується записом № 249 журналу реєстрації вхідних документів ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД (а.с.47-48).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом п.3.2 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557, органи державної влади, підприємства, установи та організації можуть мати тільки по одному примірнику гербової (основної) каучукової або металевої печатки. У деяких випадках є припустимим, за дозволом, наказом чи розпорядженням міністра або керівника іншого центрального органу виконавчої влади, виготовлення додаткових гербових печаток з цифрами «1», «2»і т.д.
Всупереч зазначеному відповідач-2 - Катеринівська ВК № 46 не надав наказу, розпорядження або рішення управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області на виготовлення додаткової гербової печатки Катеринівської ВК № 46. А тому суд не приймає твердження відповідача про те, що накладна без номера від 04.04.2002р. не є дійсною, оскільки завірена не гербовою печаткою (фінансовою) Катеринівської ВК № 46.
За наведеного, накладна без номера від 04.04.2002р. фіксує факт здійснення господарської операції -передачу продукції на відповідальне зберігання; гербова печатка дає змогу ідентифікувати юридичну особу - отримувача продукції на відповідальне зберігання - Катеринівську ВК № 46, а тому позивачем продукцію на відповідальне зберігання передано відповідачу- 2 - Катеринівській колонії № 46.
24 вересня 2003 року Катеринівська ВК № 46 листом № 10/6-3161 за підписом начальника колонії повідомила ТОВ фірма «Електрокар» ЛТД про можливість погашення заборгованості пиломатеріалами (дошка для підлоги, плінтус, штапік) згідно графіка (а.с.49).
18 травня 2004 року між ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД та Катеринівською ВК № 46 підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким заборгованість Катеринівської ВК № 46 складає 152626,00 грн. Акт від імені Катеринівської ВК № 46 підписано Волейчуком В.І., який займав посаду начальника колонії, та засвідчено гербовою печаткою установи (а.с.50).
09 червня 2004 року Катеринівська ВК № 46 листом № 10/6-1741, підписаним начальником колонії, повідомила ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД про можливість поставки в рахунок заборгованості матеріали згідно з додатком (а.с.51-52).
18 квітня 2005 року ТОВ фірма «Електрокар» ЛТД листом № 33 просить Катеринівську ВК № 46 зняти з відповідального збереження мостову базальтову в кількості 120 т. по ціні 232,00 без ПДВ для подальшої її передачі та документального оформлення представником ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД вашому підприємству. ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД при цьому повідомила про залишення на відповідальному зберіганні залишка продукції, відписаної по накладній без номера від 04.04.2002р., та просить надіслати пропозиції по розрахункам на залишок заборгованості (а.с.53).
22 квітня 2005 року ТОВ фірма «Електрокар» ЛТД знято з відповідального збереження мостову базальтову в кількості 118,1 т. по ціні 232,98 грн. на загальну суму 33019,33грн. та передано підприємству Катеринівської ВК № 46 по накладній № 25/1 через Климчука І.М. за довіреністю ЯКЗ № 462337 від 22.04.2005р. (а.с.9-10).
Підприємство Катеринівської ВК № 46 в рахунок оплати за отриману мостову базальтову по накладній від 22 04.2005р. № 25/1 відпущено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 33019,33 грн., в т.ч. по накладній від 22.04.2005р. № 27 на суму 8549,00 грн, по накладній від 22.04.2005р. № 28 на суму 1285,20 грн. та по накладній від 22.04.2005р. № 82 на суму 23185,13 грн.(а.с.11-12).
Таким чином, загальна сума залишку продукції, що знаходиться на відповідальному зберіганні у Катеринівській ВК № 46, становить 152626,15 грн. -33019,33 грн. = 119606,82 грн., в тому числі:
- ремкомплект ТСН-305 в кількості 5 шт. по ціні 4666,66 грн. на суму 23333грн. 30 коп. (без ПДВ);
- мостова базальтова у кількості 152,863 т. по ціні 234,35 грн. на суму 35823 грн. 44 коп. (без ПДВ);
- мостова базальтова у кількості 15,266 т. по ціні 270,00 грн. на суму 4121 грн. 82 коп. (без ПДВ);
- мостова базальтова у кількості 20,0 т. по ціні 225,00 грн. на суму 4500 грн. 00 коп. (без ПДВ);
- мостова базальтова у кількості 136,9 т. по ціні 232,98 грн. на суму 31894 грн. 96 коп. (без ПДВ).
При прийнятті судового рішення за результатами дослідження наявних у справі доказів, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 413 Цивільного кодексу УРСР за договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язується зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно в цілості.
Згідно зі статтею 154 Цивільного кодексу УРСР якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.
За наведеного, здійснення ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД передачі продукції на відповідальне зберігання Катеринівській ВК № 46 по накладній без номеру від 04.04.2002р. є за своєю правовою природою укладенням договору схову.
Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
За наведеного, відносини між ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД та Катеринівською ВК № 46 виникли 04.04.2002р. і продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України, а тому до даних правовідносин суд застосовує положення Глави 66 "Зберігання" ЦК України.
Згідно зі частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до статті 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленому у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Згідно з частиною 1 статті 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
24 лютого 2006 року ТОВ фірма «Електрокар» ЛТД направлено Катеринівській ВК № 46 лист № 08 щодо підписання акту звірки взаємних розрахунків та проведення погашення заборгованості своєю продукцією (пилолісоматеріалами) згідно з попередньою домовленістю та виданого графіка відгрузки (а.с.14-15).
Катеринівською ВК № 46 у відповіді від 28.02.2006 року № 10/4-836 на зазначений лист повідомлено ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД про відсутність заборгованості, оскільки за даними бухгалтерського обліку ні по Катеринівській ВК № 46 (код 08564363), ні по підприємству Катеринівської ВК № 46 (код 08680709) заборгованість на користь фірми «Електрокар»не рахується (а.с.16).
Суд не приймає як доказ у справі зазначений лист-відповідь Катеринівської ВК № 46 про відсутність заборгованості у відповідача-1 та відповідача-2 перед позивачем, оскільки він спростовується вищенаведеними доказами.
Суд не приймає в якості доказу лист без номеру та без дати ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерого»Сарненський РЕМ щодо проведення зарахування 27.03.2002р. в оплату боргу за спожиту електроенергію 152626,00 грн., підписаний начальником комерційної дільниці Богданець Б.М., оскільки до листа не додано довіреності, що підтверджує повноваження Богданця Б.М., виданої ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерого», та доказів (платіжних доручень, банківських виписок), що підтверджували б таке зарахування (а.с.81).
За наведеного, позовні вимоги про повернення продукції, отриманої Катеринівською ВК № 46 на відповідальне зберігання, на загальну суму 119606,84 грн. є такими, що підтверджуються поданими доказами та підлягають до задоволення на підставі ст.ст.526, 938, 949 ЦК України.
Щодо позовних вимог про стягнення 1570, 14 грн.
Позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 08.02.2008р. № 17 просить стягнути з підприємства Катеринівської ВК № 46 - 1570,14 грн., суму товаро-транспортних витрат, включених у накладні від 22.04.2005р. № 27, 28 та 82.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1570, 14 грн. до задоволення не підлягають.
Відповідно до п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 751/4044, транспортно-заготівельні витрати -це затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.
Відповідно до письмових пояснень представника за довіреністю від 10.01.2008р. № 10/4-156 -головного бухгалтера підприємства Катеринівської ВК № 46 Булави Т.В., транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) включені в накладні від 22.04.2005р. № 27, 28 та 82 окремим рядком у зв'язку з попереднім узгодженням під час розгляду пропозиції по матеріалам представником ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД (а.с.150, 11-12).
Окрім того, накладні від 22.04.2005р. № 27, 28 та 82 підписані представником ТОВ фірма «Електрокар»ЛТД Риженковим В.В. без заперечень, що є підтвердженням факту здійснення господарської операції -відпуску товарно-матеріальних цінностей за узгодженими цінами з врахуванням товарно-заготівельних витрат.
А тому, позовні вимоги в частині стягнення 1570,14 грн. доказами, наявними в матеріалах справи не підтверджуються і до задоволення не підлягають.
В судовому засіданні 07 лютого 2008 року позивач зобов'язовувався судом уточнити позовні вимоги до відповідача-1 - підприємства Катеринівської ВК № 46 та відповідача-2 - Катеринівської ВК № 46. Однак, позовні вимоги щодо відповідача-2 уточнено не було, а тому позов до Катеринівської ВК № 46 слід залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням на відповідача-1 витрат по сплаті держмита за подання позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Керуючись статтями 20, 22, 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Зобов'язати підприємство Катеринівської виправної колонії № 46 (с.Катеринівка, Сарненський район, Рівненська область, 34541, код 08564363) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Електрокар" ЛТД (м.Щолкіне б.101/1, к.52, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98213, код 20721471) отриману на відповідальне збереження продукцію на загальну суму 119606 грн. 84 коп. (з ПДВ), а саме:
- ремкомплект ТСН-305 в кількості 5 шт. на суму 23333грн. 30 коп. (без ПДВ);
- мостову базальтову у кількості 152,863 т. на суму 35823 грн. 44 коп. (без ПДВ);
- мостову базальтову у кількості 15,266 т. на суму 4121 грн. 82 коп. (без ПДВ);
- мостову базальтову у кількості 20,0 т. на суму 4500 грн. 00 коп. (без ПДВ);
- мостову базальтову у кількості 136,9 т. на суму 31894 грн. 96 коп. (без ПДВ).
3. Стягнути з підприємства Катеринівської виправної колонії № 46 (с.Катеринівка, Сарненський район, Рівненська область, 34541, код 08564363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Електрокар" ЛТД (м.Щолкіне б.101/1, к.52, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98213, код 20721471) витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у сумі 1196 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 116 грн. 47 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити в позові до підприємства Катеринівської виправної колонії № 46 про стягнення 1570 грн. 16 коп.
5. Позов до відповідача- 2 - Катеринівської ВК № 46 залишити без розгляду.
Суддя Крейбух О. Г.
підписано "29" лютого 2008 року
Помічник судді
Шандалюк О.М.