Іменем України
"25" лютого 2008 р.
справа № 20-11/434
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько -українське підприємство “Севастопольський судноремонтний завод “Лазаревське Адміралтейство»
до Приватного підприємства “Крим -Інтер - Індустріал»
про стягнення заборгованості в розмірі 200520,0 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
від позивача Шемякіна Є.О., довіреність № 29-06/628 від 17.08.2005
від відповідача не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору поставки розірваним та стягнення заборгованості в розмірі 200520,0 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
В процесі судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 200520,0 грн., на задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача були роз'яснені його права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
28.02.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне російсько -українське підприємство “Севастопольський судноремонтний завод “Лазаревське Адміралтейство» та Приватним підприємством “Крим -Інтер - Індустріал» було укладено Договір поставки № 5, відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний поставити товар, а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п. 3.1 Договору строк поставки вказується у специфікації.
Відповідно до п. 5.2 Договору покупець зобов'язаний провести 100% передплату за поставлений товар впродовж 10 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Відповідач виставив позивачеві рахунок № 5 від 01.03.2007 на загальну суму 200520,0 грн. (арк. с. 12)
Тобто відповідач за умовами Договору зобов'язаний здійснити переплату товару в строк до 10.03.2007.
Відповідно до платіжного доручення № 464 від 05.03.2007 (арк. с. 12) позивач здійснив передплату за товар в розмірі 200520,0 грн.
Відповідно до специфікації № 1 (арк. с. 11) строк поставки 60 календарних днів з моменту отримання передплати на розрахунковий рахунок постачальника.
Однак, всупереч вимогам Договору, відповідач товар на поставив.
У зв'язку з зазначеним Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне російсько -українське підприємство “Севастопольський судноремонтний завод “Лазаревське Адміралтейство» звернулося до суду із позовом до Приватного підприємства “Крим -Інтер - Індустріал» про розірвання договору поставки № 5 від 28.02.2007.
Рішенням у справі № 20-9/330 від 19.12.2007 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько -українське підприємство “Севастопольський судноремонтний завод “Лазаревське Адміралтейство» до Приватного підприємства “Крим -Інтер - Індустріал» було задоволено в повному обсязі, договір поставки № 5 від 28.02.2007 було розірвано.
У зв'язку з зазначеним позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 200520,0 грн.
На момент вирішення спору безпідставно отримані кошти відповідачем позивачу повернуті не були. Відповідачем доказів повернення отриманих коштів позивачу суду не надано, у зв'язку з чим, позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.
Судом розглянуті позовні вимоги позивача, він вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Термін “майно» в контексті частини 1 статті 1212 включає в себе не лише майно в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України , але й гроші (грошові кошти). Вказана позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2005 у справі № 20-9/024.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Крим -Інтер - Індустріал» (99014 м. Севастополь, вул. Блюхера, 12, кв. 22; р/р 260073012406 в банку СФ АБ Таврика, МФО 324377, код ЄДРПОУ 31968400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько -українське підприємство “Севастопольський судноремонтний завод “Лазаревське Адміралтейство» (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, р/р 26003300114724 в Кримській філії АО Всеукраїнського акціонерного банку, м. Сімферополь, МФО 308047; р/р 26001013300190 в ТОВ “Український промисловий банк», МФО 384834) заборгованість в розмірі 200520 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2005,0 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,0 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 29.01.2008
Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне російсько -українське підприємство “Севастопольський судноремонтний завод “Лазаревське Адміралтейство» -99011 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13
Приватне підприємство “Крим -Інтер - Індустріал» -99014 м. Севастополь, вул. Блюхера, 12, кв. 22