"28" лютого 2008 р. Справа № 2/722/07
Суд в складі:
Судді Моргуленко Т.Є., при секретарі судового засідання Соловйовій К.М., розглянувши справу за позовом
1-го позивача: Малого приватного підприємства «Оптиміст», м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 28,
2-го позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МПортал», м. Миколаїв, вул. К. Лібкнехта, 10
до відповідачів:
1-й відповідач: Фонд державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, а/с 34
2-й відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Миколаївєвродім», м. Миколаїв, вул. Очаківська, 1-а
за участю представників:
від 1-го позивача: Печніков К.А, дов. №06360-03 від 21.06.07 р.,
від 2-го позивача: Скляров М.М., директор.
від 1-го відповідача: Сокол О.В., дов. №100 від 23.11.05 р., Крамаренко С.Д., дов. № 27 від 17.04.07р.
від 2-го відповідача: Сорочан Є.В., дов. №18/02/08 від 27.02.08р.
про визнання частково недійсним наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №906-п від 08.12.1999 року .
За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Заявою №07/188 від 25.02.08р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області заявлено відвід судді Моргуленко Т.Є.
Ухвалою голови господарського суду Миколаївської області від 28.02.08р. в задоволенні заяви про відвід судді Моргуленко Т.Є. відмовлено.
18.10.07р. позивачі: 1-й - Мале приватне підприємство «Оптиміст», 2-й - Товариство з обмеженою відповідальністю «МПортал»звернулись до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідачів: 1-го - Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, 2-го - Відкритого акціонерного товариства «Миколаївєвродім»про визнання частково недійсним наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №906-п від 08.12.1999 року в частині Акту передачі об'єктів нерухомого майна до статутного фонду ВАТ «Миколаївєвродім»з позиції 10 по 20.
Позивачі стверджують, що наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №906-п від 08.12.1999 року в частині Акту передачі об'єктів нерухомого майна до статутного фонду ВАТ «Миколаївєвродім»з позиції 10 по 20, який є невід'ємною частиною наказу, складений з порушенням вимог чинного на момент вчинення дій законодавства, що в подальшому призвело до порушення їх прав на ведення підприємницької діяльності та отримання в оренду земельних ділянок для виробничих потреб.
На думку позивачів, відповідачами порушено приписи п. 5.1 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998 року №1450, а саме, до акту передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Миколаївєвродім»включено об'єкти (позиції 10-20) лише на підставі даних бухгалтерського балансу, відсутні відомості щодо введення об'єктів нерухомості в експлуатацію, відсутнє підтвердження права власності на будівлю, споруди або нежиле приміщення, відсутній державний акт про право власності на землю або про право постійного користування землею, не визначено меж та розмірів земельної ділянки.
В обґрунтування порушення своїх прав, позивачі посилаються на те, що 2-й відповідач, використовуючи спірний акт, як правовстановлюючий документ на право власності на нерухомість, заявляє свої права на земельні ділянки, що були запропоновані Жовтневою райдержадміністрацією Миколаївської області та Коларівською сільською радою для відведення у користування позивачам. А також, вимагає від 1-го позивача звільнення самочинно збудованих останнім будівель, які добросовісно, безперервно та відкрито використовується ним протягом останніх 13 років.
Крім того, Жовтневою райдержадміністрацією Миколаївської області зупинено відведення земельних ділянок в оренду позивачам з посиланням на спірний акт.
20.11.07р. позивачами подано до суду доповнення до позовної заяви. В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що оскаржуваний акт, в порушення п. 3.1 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998 року №1450 та додатків №1 та №3 до нього, якими передбачено визначення адреси для кожного об'єкта нерухомості окремо, такої графи не містить. Визначення Новоодеський район не є адресою, тим більше, що всі об'єкти зазначені у Акті (позиції 10-20) знаходяться в Жовтневому районі Миколаївської області. За відсутності актів введення об'єктів в експлуатацію або підтвердження права власності, в порушення п. 5.1 Порядку 1-им відповідачем включено до Акту об'єкти, які неможливо ідентифікувати як об'єкти нерухомості.
Користуючись оскаржуваним Актом про передачу нерухомого майна 2-й відповідач чинить перешкоди позивачам в отримані земельних ділянок, що включаються до території, на якій розташовані вищезазначені об'єкти.
2-им позивачем, у встановленому порядку було отримано дозвіл Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області на виготовлення проекту відводу земельної ділянки для надання її в оренду розпорядженням №495-р від 01.11.2006р. Однак, пізніше Жовтневою райдержадміністрацію Миколаївської області зазначене розпорядження скасовано з посиланням на наявність прав на нерухомість та пов'язаних з ним прав на отримання земельної ділянки 2-им відповідачем.
В судовому засіданні 28.02.08р. позивачами підтримані позовні вимоги.
Відзивом № 4156-16-01 від 13.11.07р. 1-й відповідач проти позову заперечує, вважає позовну заяву необгрунтованою, безпідставною, такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на таке:
Роботи з приватизації Миколаївської міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони №4 (далі -МСПМК-4) були проведені регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області у відповідності до вимог Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Державної програми приватизації на 1999 рік, затвердженої Указом Президента України від 24.02.1999 року №209/99.
За погодженням з органом управління МСПМК-4 Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»наказом Фонду державного майна України від 14 вересня 1999 року №1747 «Про зміни та доповнення до Переліку об'єктів груп А,Б,В та Г, які підлягають приватизації шляхом продажу акцій ВАТ у 1999 році», до зазначеного переліку було включено об'єкт групи В -МСПМК-4. На виконання зазначеного наказу регіональним відділенням прийнято рішення про приватизацію державного майна МСПМК-4 (наказ №745-п від 30.09.1999 року).
Інвентаризацію майна МСПМК-4 станом на 01.10.1999 року було проведено у відповідності до вимог «Методики оцінки вартості майна під час приватизації», затвердженої постановою КМУ від 22.07.1998 року №1114, згідно з «Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду», затвердженим постановою КМУ від 02.03.1993 року №158. Згідно положень вказаної Методики визначення вартості майна, яке входить до статутного фонду створюваного в процесі приватизації відкритого акціонерного товариства, здійснюється шляхом проведення масової оцінки на підставі даних передавального балансу, який складається відповідно до норм бухгалтерського обліку за підсумками повної інвентаризації майна підприємства.
У ході проведення інвентаризації було виявлено, що Миколаївська МСПМК-4 розташована на двох дільницях:
- адміністративно-виробнича дільниця -за адресою: м. Миколаїв, вул. Очаківська, 1-а,
- асфальтобетонний завод -за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район.
Наказом регіонального відділення від 25.11.1999 року №745/5, з врахуванням рішення комісії з приватизації, було прийнято рішення про реорганізацію МСПМК-4 шляхом відокремлення структурного підрозділу №1 Миколаївської МСПМК-4 із створенням на базі структурного підрозділу у процесі приватизації самостійної юридичної особи.
Згідно з «Порядком відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов'язаних з приватизацією та орендою державних підприємств», затвердженим наказом Мінфіну України від 16.12.1993 року №109, у випадках вилучення із складу підприємства окремих його підрозділів, що проводять приватизацію самостійно, на дату оцінки майна складається розподільчий баланс.
Миколаївською МСПМК-4 були складені розподільчі баланси станом на 01.10.1999 року, які підписані директором та головним бухгалтером Миколаївської МСПМК-4 та підтверджені аудиторською фірмою «Миколаїв-аудит».
Акт оцінки вартості структурного підрозділу №1 МСПМК-4, складений комісією з приватизації (протокол від 30.11.1999р. №4), затверджено наказом регіонального відділення від 30.11.1999 р. №745/8. До складу основних фондів, що увійшли до статутного фонду ВАТ «Миколаївєвродім», було включено асфальтобетонний завод.
План приватизації структурного підрозділу №1 МСПМК-4, складений комісією з приватизації погоджений на загальних зборах трудового колективу (протокол від 02.12.1999р.), затверджено наказом регіонального відділення від 06.12.1999року №745/10.
Крім того, 1-й відповідач вважає, що позивачами пропущено строк оскарження рішення про затвердження плану приватизації структурного підрозділу №1 Миколаївської МСПМК-4 та не доведено, яким чином оскаржуваний наказ порушує права та законні інтереси позивачів у справі.
Другий відповідач відзивом №74-12-07 від 03.12.07р. позов заперечує, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав:
1). Позовні вимоги 1-го позивача безпідставні, оскільки останній починаючи з 1994 року і до теперішнього часу фактично володіє частиною об'єктів нерухомості асфальтобетонного заводу, прийняття оскаржуваного наказу РВ ФДМУ в грудні 1999 року могло вплинути на його права та інтереси, однак 1-й позивач своїм правом на судовий захист в межах строку позовної давності не скористався.
У відповідності до ст. ст. 11, 19 Закону України «Про приватизацію державного майна» №2163 від 04.03.1992р. порядок проведення приватизації передбачає обов'язкове опублікування у виданнях державних органів приватизації та у місцевій пресі за місцем розташування відповідного об'єкта: списку об'єктів які підлягають приватизації, інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта, інформації про результати приватизації об'єкта, тощо.
Тобто, 1-й позивач, ще в грудні 1999 року, із видань державних органів приватизації та місцевої пресі міг або повинен був дізнатися про проведення процедури приватизації структурного підрозділу №1 державного підприємства МСПМК-4 у ВАТ «Миколаївєвродім». Крім того, листом №12 від 12.01.2000 р. керівництво новоствореного ВАТ «Миколаївєвродім»проінформувало про створення останнього та зажадало звільнити займану територію асфальтобетонного заводу.
Посилаючись на вищевикладене, 2-й відповідач просить суд застосувати до позовних вимог 1-го позивача наслідки спливу строку позовної давності.
2). Другим позивачем безпідставно подано позов про оскарження наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №906-п від 08.12.1999 року оскільки на момент прийняття оскаржуваного наказу 2-й відповідач як юридична особа не існував взагалі, а тому наказ РВ ФДМУ щодо передачі об'єктів нерухомості із державної власності до статутного фонду новоствореного ВАТ жодним чином не міг вплинути на права 2-го позивача, отже, між 2-м позивачем та відповідачами відсутній предмет спору, провадження у справі в цій частині слід припинити.
Другий відповідач вважає посилання позивачів на порушення РВ ФДМУ щодо надання переліку документів, передбачених п. 5.1 Порядку безпідставними і просить суд відмовити позивачам в їх задоволенні.
У судовому засіданні 28.02.2008р. за згодою присутніх осіб, які беруть участь у справі, суд оголосив вступну та резолютивну чатини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивачів та відповідачів, суд -
встановив:
Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 14 вересня 1999 року №1747 «Про зміни та доповнення до Переліку об'єктів груп А,Б,В та Г, які підлягають приватизації шляхом продажу акцій ВАТ у 1999 році»до зазначеного переліку було включено об'єкт групи В -Миколаївську МСПМК-4. Зазначений наказ погоджений з органом управління Миколаївської МСПМК-4 - Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд».
На виконання зазначеного наказу регіональним відділенням прийнято рішення про приватизацію державного майна МСПМК-4 (наказ №745-п від 30.09.1999 року).
Наказом №745/10 від 06.12.1999 року регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області затверджений план приватизації структурного підрозділу №1 Миколаївської МСПМК-4 шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство.
Наказом №906-п від 08.12.1999 року регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, згідно з Постановою КМУ «Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств зі змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства»від 11.09.1996р. №1099, наказу Фонду державного майна України «Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно»від 22.07.1998р. №1450 та наказу РВ ФДМУ «Про затвердження плану приватизації структурного підрозділу №1 Миколаївської МСПМК-4»від 06.12.1999р. №745/10 затверджено рішення про перетворення у процесі приватизації структурного підрозділу №1 Миколаївської МСПМК-4 у ВАТ «Миколаївєвродім»та вирішено передати нерухоме майно, яке увійшло до складу статутного фонду ВАТ, згідно акту прийому-передачі, який додається.
Згідно п. п. 2.6, 2.7 Плану приватизації об'єкти нерухомості структурного підрозділу №1 Миколаївської МСПМК-4 розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Очаківська, 1-а. “Асфальтовий завод розташований за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район. На момент приватизації межі та розмір земельної ділянки Асфальтобетонного заводу за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район не визначено».
Планом приватизації також зобов'язано структурний підрозділ №1 Миколаївської МСПМК №4 у місячний термін з моменту реєстрації ВАТ оформити договір на право користування землею.
Згідно Акту передачі від 08.12.1999р. до статутного фонду 2-го відповідача серед інших були передані об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, Новоодеський район (п. п. 10-20), а саме: майстерня з душовою, будівля трансформаторної підстанції, будівля бітумоварки, будівля насосної станції, бітумосховище, ємкість 25 куб. м., ємкість 50 куб. м., залізничний тупик, огорожа, площадка АБЗ, фундамент автовагів.
Згідно п. 15 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. рішення засновника про створення відкритого акціонерного товариства у процесі приватизації та акт передачі нерухомого майна у власність ВАТ “Миколаївєвродім» від 08.12.1999р. до статутного фонду новоствореного підприємства є правовстановлюючим документом.
Таким чином, оскаржуване рішення надавало ВАТ “Миколаївєвродім» право на оформлення права власності на земельну ділянку, яка зайнята об'єктами нерухомості, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Розпорядженням №495-р від 01.11.2006р. Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області 2-м позивачем -ТОВ “МПортал» отримано дозвіл на виготовлення проекту землевідводу для надання частини спірної земельної ділянки в оренду, Відповідний проект 2-им позивачем виготовлено.
Також, спірний Акт є підставою позовної заяви про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за позовом ВАТ “Миколаївєвродім» до ПП “Оптиміст»(справа №3/706/07, яка розглядається господарським судом Миколаївської області).
Суд не може погодитись з твердженням 1-го відповідача стосовно того, що асфальто-бетонний завод є цілісним майновим комплексом у розумінні діючого законодавства. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. Посилання 1-го відповідача на баланс, інвентаризаційний опис до плану приватизації та Акт оцінки вартості майнового комплексу Структурного підрозділу №1 Миколаївської МСПМК №4, згідно яких на балансі зазначеного підприємства на рахунку 01 -основні засоби, були враховані об'єкти нерухомості асфальнобетонного заводу, зазначені в п.п. 10-20 акту судом відхиляються, оскільки знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (п. 7 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» №02-5/225 від 02.04.1994р. (із наступними змінами та доповненнями).
Відповідачами не доведено права власності на нерухомі об'єкти, які зазначено в п.п. 10-20 акту, а саме, відсутні акти введення об'єктів в експлуатацію та відсутні правовстановлюючі документи.
Відповідно до підпункту "а" п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну № 69 від 11.08.94р. проведення інвентаризації є обов'язковим при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна об'єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передавальному балансі.
До акту передачі 1-им відповідачем включено об'єкти, щодо яких була відсутня достовірна інформація, без зазначення точної адреси (зазначено лише: м. Миколаїв, Новоодеський район) та інших ознак цих об'єктів.
Згідно п. 2 Роз'яснення ВАСУ №02-5/35 від 26.01.2000р. підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
На підставі припису Прокуратури Миколаївської області від 20.09.07р. №07/1-1221 вих. “Про усунення порушень вимог законодавства про приватизацію» та у зв'язку з тим, що на момент інвентаризації Миколаївської МСПМК-4 була відсутня достовірна інформація щодо місця розташування асфальто-бетонного заводу наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області № 321-п від 21.09.2007 року внесено зміни до абзацу 4 п. 2.6 Плану приватизації структурного підрозділу №1 Миколаївської МСПМК-4, а саме викладено абз. 4 п. 2.6 в наступній редакції: “Асфальто-бетонний завод розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район. На момент приватизації межі та розмір земельної ділянки за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район не визначено».
Ця помилка є суттєвою, оскільки порушено порядок проведення приватизації, встановлений ст. ст. 11, 19 Закону України “Про приватизацію державного майна», а саме, приватизацію проведено без опублікування у виданнях державних органів приватизації та у місцевій пресі за місцем розташування відповідного об'єкту: списку об'єктів, які підлягають приватизації, інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єктів, інформації про результати приватизації об'єкта та інші.
Зазначене не тільки порушило вимоги щодо процедури приватизації, але й позбавило першого позивача можливості оскаржити відповідні акти у встановлений термін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі здійснили передачу об'єктів нерухомості без дотримання вимог діючого на той час законодавства з приватизації, а тому суд вважає позовні вимоги позивачів обґрунтованими.
Заперечення другого відповідача щодо пропущення 1-им позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушено права, а також безпідставної подачі позову 2-им позивачем через те, що на час прийняття спірного акту його взагалі не існувало як юридичної особи суд вважає необґрунтованим.
Як з'ясовано в судовому засіданні позивачам стало відомо про порушення їх прав та законних інтересів лише у травні 2007 року. Другий відповідач 23 травня 2007 року звернувся до Жовтневої райдержадміністрації з заявою про надання земельної ділянки під обслуговування Асфальтно-бетонного заводу, згідно плану приватизації ФДМ України по Миколаївській області від 06.12.1999 року. Через цю заяву Жовтнева райдержадміністрація зупинила оформлення прав на земельні ділянки позивачів.
Відповідно до п. 1. ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З вищенаведеного вбачається, що позивачами строк позовної давності, як строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, не пропущено.
Отже, доводи 2-го відповідача щодо спливу строку позовної давності для захисту позивачами свого порушеного права не відповідають наявним доказам та поясненням представників сторін.
Судові витрати слід покласти на відповідачів, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 28, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №906-п від 08.12.1999 року в частині Акту передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ “Миколаївєвродім» (з позиції 10 по 20 включно).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Т.Є.Моргуленко
Рішення підписано
“04» березня 2008 року.
Суддя Т.Є.Моргуленко