Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" лютого 2008 р. Справа № 55/312-07
вх. № 9381/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача- не з"явився
відповідача- Отроха А.В.
розглянувши справу за позовом
ВАТ "Бериславський машинобудівельний завод", м.Берислав
до ТОВ "Флавія", м. Харків
про стягнення 6709,26 грн.
та розглянувши зустрічну позовну заяву ТОВ "Флавія", м. Харків
до ВАТ "Бериславський машинобудівельний завод", м.Берислав
про визнання договору та додаткових угод до нього недійсними
Відкрите акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод", м.Берислав, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флавія", м. Харків, 5408,95 грн. суми основного боргу, 324,54 грн. 3 % річних, 975,77 грн. інфляційних нарахувань та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № П-ФЛ-Б-01/74 від 01.03.05 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог на підставі їх необгрунтованості, вказує, що відповідач виконав свої зобов"язання належним чином, поставивши товар на всю суму передоплати, щодо документів, якими позивач обгрунтовує заборгованість, зазначає, що вони свідчать про позадоговірні господарські відносини сторін, щодо яких строк виконання зобов"язань не встановлений, тому відсутні підстави для стягнення інфляційних та річних.
10 грудня 2007 року позивач надав до суду додаткові пояснення, які залучено до матеріалів справи, де він вказує на те, що за весь час дії договору було поставлено чотири партії труби у кількості 80,4 тн. на загальну суму 442199,69 грн., а сплачено 447608,64 грн., на решту перерахованих коштів у сумі 5408,95 грн. товар поставлено не було. Крім того відповідач вказує на те, що інших договірних відносин як в усній так і письмовій формі між сторонами не існувало.
10 грудня відповідач надав до суду заперечення на позов, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначає також про те, що предметом договору та здійсненої між сторонами господарської операції були різні труби, а також відповідно до договору, продукція що була предметом повинна була бути поставлена ТОВ "Флавія" у 21 денний строк з моменту надходження 100% оплати. Відповідач вказує на те, що до виконання умов договору договору позивач не приступив свідчить відсутність будь-яких платіжних доручень щодо передплати предмету договору та додатків до нього.
10 грудня 2007 року відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір №П-ФЛ-Б-01/74 разом з Додатковими угодами №1 від 05.03.2005 року та №2 від 20.04.2005 р., з посиланням на те, що оскаржувані угоди підписано особою з боку позивача без належних повноважень на їх укладання.
Зустрічна заява прийнята судом до розгляду сумісно з первісним позовом.
Позивач 10.01.08 надав суду письмові пояснення стосовно заперечень відповідача, які залучені до матеріалів справи. В своїх поясненнях позивач вказує на те, що по-перше, ГОСТ 8732-70 це ГОСТ який діяв з 1970 року по 1979 рік, а ГОСТ 8732-78 це ГОСТ яким було замінено ГОСТ 8732-70 і який почав діяти з 1979 року і діє до теперешнього часу, у зв"язку з чим, сторонами помилково вказано в специфікації до договору і додаткових угодах ГОСТ 8732-70; по-друге, на момент підпису позовної заяви Каленик М.В. був і головою правління і директором позивача і мав всі повноваження для підпису позовної заяви.
Також, позивач надав суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічного позову заперечує.
В судовому засіданні, яке розпочалося 10.01.08 було оголошено перерву до 01.02.08 для надання сторонами додаткових доказів по справі.
Позивач, 22.01.08 надав суду заяву про зміну підстави позову, відповідно до якої просить суд стягнути борг, зазначений в позовній заяві на підставі ст. 11, ст. 1212 Цивільного кодексу України, які були прийняті судом.
Відповідач 01.02.08 надав суду заперечення на заяву про зміну підстав позову та надав додаткові обгрунтування зустрічної позовної заяви.
В судовому засіданні, яке розпочалося 11.02.08 було оголошено перерву до 14.02.08 для прийняття рішення по справі.
Позивач після перерви в судове засідання не з"явився.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача суд встановив, що 01.03.05 між сторонами було підписано договір №П-ФЛ-Б-01/74. Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався поставити позивачеві товар, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.
05.03.05 між сторонами було підписано додаткову угоду до договору №П-ФЛ-Б-01/74, якою встановили найменування, кількість, вартість продукції та строки її оплати. Також, сторонами підписано специфікацію до договору. Відповідно до дадаткової угоди та специфікації, відповідач повинен поставити позивачу трубу 325*20-25 ст 10-20 ГОСТ 8732-70 в кількості 400 тн. на суму 2199955,20 грн. (з урахуванням ПДВ) та втулку 6Д49.36.01-1-П в кількості 1600 од. на суму 1629369,6 грн. (з урахуванням ПДВ) всього на суму 3829324,80 грн., а позивач повинен сплатити вартість товару до 23.03.05.
20.04.05 між сторонами було підписано додаткову угоду до договору №П-ФЛ-Б-01/74, якою встановили найменування, кількість, вартість продукції та строки її оплати. Відповідно до дадаткової угоди, відповідач повинен поставити позивачу трубу 325*20-25 ст 10-20 ГОСТ 8732-70 в кількості 40 тн. на суму 220000,32 грн. (з урахуванням ПДВ), , а позивач повинен сплатити вартість товару до 26.04.05.
Позивач, в позовній заяві з наступними змінами до неї від 22.01.08, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 5408,95 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно оримані грошові кошти, слчені позивачем згідно рахунку №3 від 22.03.05.
Однак, як було встановлено судом, 22.03.05 відповідачем дійсно було виставлено позивачу рахунок №3, на суму 7608,00 грн. за транспортні послуги, який було сплачено позивачем платіжним дорученням №474 від 23.03.05. Таким чином, суд прийшов до висновку, що грошові кошти, відповідачем були оримані не безпідставно.
Зважаючи на викладене вище, суд, визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5408,95 грн. безпідставно одержаних грошових коштів необгрунтованими. У зв"язку з чим, в задоволенні первісного позову позивача слід відмовити повністю.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги відповідача, суд встановив, що, в обгрунтування свого зустрічного позову, відповідач посилається на те, що договір та додаткові угоди до нього були підписані з боку позивача неуповноваженою на то особою, а саме, Директором Міхєєвим А.В..
Судом встановлено, що рішенням загальних зборів позивача від 20.11.03 Міхєєв А.В. затверджений головою правління позивача, який одночасно є директором позивача на підставі положення п. 8.4.4 статуту , в якому вказано, що роботою правління керує голова правління, який обирається загальнити зборами акціонерів та голова правління є одночасно генеральним директором. Данний стотут було затверджено загальнити зборами акціонерів позивача 03.06.04.
Таким чином, на момент підписання спірного договору та додаткових угод до нього, Міхєєв А.В. був як головою правління так і директором позивача і мав усі повноваження на їх підписання.
За таких обставин, суд визнав зустрічний позов ТОВ "Флавія" необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд,
В позові ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" відмовити повністю.
В позові ТОВ "Флавія" відмовити повністю.
Рішення підписано 19.02.08
Суддя