ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
14 лютого 2008 р.
Справа № 18/160-21/237
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Скапровської Ірини Михайлівни
При секретарі судового засідання Ляхович С.В., у відкритому судовому засіданні розглянувши справу
за позовом: КП "Івано-Франківськводоекотехпром"
вул. Ботанічна, 2, м.Івано-Франківськ, 76014
до відповідача: ВАТ "Прикарпаттяобленнерго"
вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76000
Представники:
Від позивача: Назарук І.В., (довіреність № 01-6/69 від 10.01.08) - представник;
Вабіщевич М.С. ( довіреність № 2-4/322 від 08.02.08р)- представник;
Від відповідача: Тютюник М.Б., (довіреність № 816 від 14.02.07) - юрист;
Тихонюк Т.Б. (довіреність № 814 від 14.02.07) - представник;
В судовому засіданні 08.02.2008р. оголошувалась перерва до 14.02.2008року.
Суть спору: про стягнення з ВАТ "Прикарпаттяобленерго" на користь КП " Івано-Франківськводоекотехпром" 69836,80 грн. завданої майнової шкоди.
Сторонам роз"яснено права та обов"язки сторін передбачених ст.22,20 ГПК України. Клопотань, щодо здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не надходило.
Встановив:Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 69 838,80 грн.
14.02.2008р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме:зобов"язати відповідача ліквідувати випуск труби з електричної підстанції ПС 110/10 кВ"Березівка" шляхом її винесення за межі охоронної зони водопроводу діаметром 1000 мм.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що під час усунення аварії на магістральному водогоні виявлено підземний резервуар із відходами трансформованого масла та води , розміщеного впритул до вказаного водогону.Про даний факт відповідача повідомлено листом від 30.03.2007р.
Комісія у складі начальника ЧКВС КП "Івано-Франківськводоекотехпром" Сисака В.Д., головного енергетика ЧКВС КП "Івано-Франківськводоекотехпром" Горобця В.В., головного енергетика ЧКВС КП "Івано-Франківськводоекотехпром" Довганюка Р.В., в присутності представника ВАТ "Прикарпаттяобленерго" начальника служби підстанції ВАТ "Прикарпаттяобленерго" Харченка В.І. 31.05.2005р. виявила металічну ємкість 27 м кубічних, яка знаходилась на водогоні. Вказаний резервуар являється маслоуловлювачем трасформаторної підстанції 110/10 Березівка, яка належить відповідачу. До резервуару підведений трубопровід 100мм, по якому до ємкості стікала дренажна, дощова вода та масло. Оскільки за певний час ємкість заповнилась водою та маслом, водогін побудований з бетонних труб отримав тріщину. Як видно з виконавчої зйомки металева ємкість знаходиться на території позивача, прямо над його трубопроводом. Позивач не надав відповідачу жодного дозволу чи погодження на встановлення резервуару на його території в охоронній зоні водопроводу.
Земельна ділянка належить позивачу на праві постійного користування, що підтверджується державним актом на праві постійнго користування земельною ділянкою виданим 15.07.2005р. Тисменицьким районним відділом земельних ресурсів. Як вбачається з плану меж земельної ділянки , жодних сервітутних обмежень щодо користування земельною ділянкою для позивача не передбачено .На плані земельної ділянки не нанесено маслопроводу та резервуару, чим порушено норми ст.11 Закону України "Про трубопровідний транспорт", ст.ст.34, 35, 36 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст.113 Земельного Кодексу України, п.10.10 БНіП 2.04.02-84. Згідно п.10.20 БНіП 2.04.02-84 ширина санітарно-захисної полоси для водопроводів 1000мм становить 20м. Як наслідок, вищевказані правопорушення призвели до спричинення позивачу шкоди. Перед виконанням ремонтних робіт кошторисом визначено їх вартість у сумі 100131,60грн. Реальна вартість виконаних робіт спрямованих на усунення пошкоджень водопроводу згідно акту № 162-0-1-1 за червень 2007року склала 69836,80грн. Усунення пошкодження позивач здійснював власними силами та за власні кошти.
Відповідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт , необхідних для відновлення пошкодженої речі і відповідно розрахунку становить 69836,80грн.
Відповідач позовні вимоги не визнав, свої заперечення обгрунтовує наступним чином:
Маслоуловлювач - це ємкість призначена для збору мастильних матеріалів у випадку виникнення аварії на підстанції та витоку мастила із трансформаторів підстанції , а не збору стічних вод .Фактично цей резервуар не міг бути заповнений, так, як аварій на підстанції протягом 1997-2007р. не було. Даний факт підтверджується службовою запискою начальника підстанції.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що наслідком аварії є наявність на водогоні металічної ємкості заповненої водою та маслом, таким чином створено тиск на трубопровід, внаслідок якого утворилась тріщина. Однак, листом від 30.05.2007р. №01-6/1840 позивач повідомив голові правління ВАТ "Прикарпаттяобленерго" про те, що резервуар виявлений на відстані 1 метра від вказаного водогону, тобто резервуар не знаходився на водогоні і тиску не здійснював.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог. Доведення обставин здійснюється на основі доказів. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відоезаписів, висновків експертів.
Позивачем надається, як доказ вини відповідача - Акт від 31.05.2007року про виявлення металічної ємкості над трубопроводом Солотвинського водозабору, де зазначається, що дана ємкість являється маслоуловлювачем ТП 110/10 "Березівка" і вага даної ємкості є причиною аварії трубопроводу. Однак, жодних фактів, що саме ця ємкість є причиною виникнення аварії на водогоні і через тиск, який нібито створила дана ємкість на стінки трубопроводу, утворилась тріщина у стінках останнього.
Згідно із Інстрекіцєю обліку та класифікації аварій на міських водопровідних та каналізаційних системах, затвердженої наказом державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 16.12.1992року № 71, кожний випадок аварій і пошкодження повинен реєструватися в спеціальному журналі. Розслідуванню і детальному вивченню причин підлягають всі аварії у триденний строк. В цей же термін розробляються заходи щодо попередження аварій. Акт розслідування аварій зберігається 10 років. За рішенням органів місцевої влади може бути призначена комісія для розслідування причин виникнення аварій з залученням сторонніх організацій. Даної процедури при виникненні аварії не було дотримано, жодних документів, що підтвердять дотримання вищевказаної процедури не надано при поданні позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив :
Як вбачається, із Акту від 01.06.2007р.29.05.2007 p., складеного начальником управління з питань НС та ЦНЗ Івано-Франківського міськвиконкому, працівниками КП "Івано-Франківськводоекотехпрому", затвердженого першим заступником міського голови, на Черніївському комплексі водоочисних споруд сталася аварія на магістральному водогоні від водозабору на річці Бистриця Солотвинська діаметром 1000 мм. Акт від 31.05.2007, складений працівниками КП "Івано-Франківськводоекотехпрому" не підтверджує знаходження резервуару на водогоні на час виявлення аварії.
Виходячи з принципу допустимості доказів у господарському процесі, не приймаються до уваги доводи позивача щодо причини аварії, які базуються тільки на свідченнях самих же працівників Позивача.
На вимогу суду, Відповідачем надано суду копії генерального плану будівництва підстанції 110/10 «Березівка», який долучений до матеріалів справи. На графічному зображенні вищевказаного плану , не зображено розташування резервуару над трубопроводом.
Позивачем надано суду державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий 15.07.2005 р. Тисменицьким районним відділом земельних ресурсів. На плані земельної ділянки не нанесено маслопроводу та резервуару.
Приписами ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Умовою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювана шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювана шкоди. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 27.03.92. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв"язок та є вина, зазначеної особи.
Позивачем не надано доказів, які б беззаперечно підтверджували перебування ємкості над водопроводом, та не підтверджено, що саме ємкість послужила причиною виникнення аварії на водогоні і через тиск її ваги, утворилась тріщина у стінках останнього, тобто не доведено вину Відповідача, що виключає причинно-наслідковий зв'язок між діями Відповідача та шкодою, завданою майну позивача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні позову.
Щодо заяви позивача про збільшення позовних вимог про зобов"язання відповідача ліквідувати випуск труби з електричної підстанції ПС 110/10 кв "Березівка" шляхом її винесення за межі охоронної зони водопроводу, суд повідомляє наступне:
Приписами ст.22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Однак, під збільшкнням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково.
Предметом позову є стягнення майнової шкоди, в заяві про збільшення позовних вимог, вимогою є ліквідація випуску труби. Отже, за наведених обставин заява не підлягає задоволенню, оскільки така дія кваліфікується, як зміна предмету позову.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, ст.11 Закону України "Про трубопровідний транспорт", ст.ст.34, 35, 36 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Скапровська Ірина Михайлівна
рішення підписане _____________
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
____________Барчук Т.Г.