79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.03.08 Справа № 14/291
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Делятинський лісгосп» без номера від 12.01.2007 р.
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2006 р.
у справі № 14/291
за позовом Державного підприємства “Делятинський лісгосп», смт.Делятин Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.
до відповідача-1 ТзОВ “Серін», смт.Делятин Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.
до відповідача-2 ВАТ “Делятинський лісокомбінат», смт.Делятин Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.
про повернення майна з чужого незаконного володіння та визнання договору купівлі-продажу від 21.12.2001 р. частково недійсним
За участю представників сторін:
від позивача -Куций О.С. (юрист, довіреність № 300 від 21.03.2007 р. у матеріалах справи);
від відповідача-1 -Брайляк Е.Я. (ст.юрисконсульт, довіреність від 09.11.2007 р. № 091107/1 у матеріалах справи),
від відповідача-2 - не з»явився
Представникам сторін роз»яснено їх права й обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд апеляційної скарги відкладався, зупинявся (поновлювався) з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 р., 02.04.2007 р., 11.05.2007 р., 21.02.2008 р.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2006 р. у справі № 14/291 (суддя Булка В.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що ВАТ “Делятинський лісокомбінат» є добросовісним набувачем і власником спірного майна, яке не може бути витребуване в нього, відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що Указ Президента України № 142/95 від 24.02.1995 р. та постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.1995 р. № 322 передбачали шляхи створення держлісгоспів на базі майна підприємств, які ведуть лісове, мисливське господарство, управління якими здійснюють Міністерство промисловості України та Фонд держмайна України, засновником ВАТ “Делятинський лісокомбінат» є держава в особі Міністерства промисловості України; наказом Фонду держмайна України № 830 від 18.08.2005 р. голову правління ВАТ “Делятинський лісокомбінат» зобов»язано організувати проведення загальних зборів акціонерів для вирішення питання щодо передачі держлісгоспу майна згідно з додатками № № 2, 3, які проведені 05.10.1995 р.; з 2000 року третій поверх не використовувався, тому і не було потреби в його реєстрації; 05.10.1995 р. був укладений договір про передачу майна, який на даний час є чинним і ніким не оспорювався; майно передано з балансу ВАТ “Делятинський лісокомбінат» на баланс Державного підприємства “Делятинський лісгосп» за відповідну плату; порушено порядок відчуження, оскільки голова правління ВАТ “Делятинський лісокомбінат» без рішення зборів акціонерів оформив право власності на весь будинок і разом з третім поверхом незаконно його відчужив; позовна давність не пропущена, так як позивач не знав про факт укладення договору.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідач-1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання Указу Президента України № 142/95 від 24.02.1995 р. “Про реформування структури управління лісовим та мисливським господарством у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях» та Постанови Кабінету Міністрів України № 322 від 05.05.1995 р. “Про вдосконалення управління лісовим та мисливським господарством в Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях» 21.06.1995 р. проведено засідання комісії по визначенню частки майна і передачі його до сфери управління Міністерства лісового господарства України.
21.06.1995 р. комісією визначено частку майна згідно з додатками № № 1, 2, 3, 4, яке підлягає передачі від ВАТ “Делятинський лісокомбінат» до Державного підприємства “Делятинський лісгосп». У додаток № 3 (майно, призначене для спеціального використання лісових ресурсів, яке включене в статутний фонд акціонерного товариства, що підлягає передачі держлісгоспу) було включено приміщення третього поверху адміністративного будинку (інженерного корпусу) ВАТ “Делятинський лісокомбінат» заг. пл.443 кв.м (протокол засідання комісії № 2, а.с.13-15).
На виконання п.2 протоколу засідання комісії № 2 від 21.06.1995 р. про передачу майна в тимчасове користування до прийняття рішення зборами акціонерів між ВАТ “Делятинський лісокомбінат» і Державним підприємством “Делятинський лісгосп» 05.10.1995 р. укладено договір, за яким майно згідно з додатками № № 2, 3, 4 було передано в тимчасове користування Державному підприємству “Делятинський лісгосп» (а.с.25-26) відповідно до акту про передачу майна від 06.10.1995 р. (а.с.27).
Державне підприємство “Делятинський лісгосп» використовувало третій поверх адміністративного будинку для розміщення інженерно-технічного персоналу, проте технічну документацію та правовстановлюючі документи на дане майно не оформило.
27.09.2000 р. ВАТ “Делятинський лісокомбінат» звернулося до Делятинської селищної ради з проханням надати дозвіл на оформлення права власності на будівлі і споруди, в результаті чого 07.11.2000 р. Делятинською селищною радою прийнято рішення № 213 “Про оформлення права власності на будівлі і споруди, що належать ВАТ “Делятинський лісокомбінат».
30.03.2001 р. ВАТ “Делятинський лісокомбінат» зверулося в Коломийське МБТІ з проханням виготовити технічну документацію та видати свідоцтва про права власності на об»єкти нерухомості, в т.ч. на адміністративний будинок, який знаходиться по вул.16 Липня, 11 у смт.Делятин Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.
На підставі зібраних документів 06.06.2001 р. було оформлено свідоцтво про право власності, згідно з якого ВАТ “Делятинський лісокомбінат» оформив правовстановлюючі документи на адміністративний будинок в цілому (заг. пл. 2 615, 1 кв.м). Дане свідоцтво було зареєстровано в Коломийському МБТІ за реєстровим № 32/39 від 06.07.2001 р.
21.12.2001 р. голова правління ВАТ “Делятинський лісокомбінат» Савчинський І.Г. згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу відчужив ДП “Серін Україна» ТзОВ “SERIN-UK LTD» об»єкти нерухомості, на які оформлено право власності, в т.ч. адміністративний будинок заг. пл. 2 615, 1 кв.м (а.с.34). Кошти від реалізації майна ВАТ “Делятинський лісокомбінат» були спрямовані на погашення податкового боргу вказаного підприємства перед бюджетом.
Відповідно до п.5 договору купівлі-продажу від 21.12.2001 р. ВАТ “Делятинський лісокомбінат» (продавець) зобов»язувався звільнити відчужувані будівлі до 28 грудня 2001 року; третій поверх нежитлового будинку (адмінбудинку) ВАТ “Делятинський лісокомбінат» (продавець) зобов»язувався звільнити протягом 2-х місяців з дня посвідчення договору (21.12.2001 р.).
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2006 р. у справі № 14/291 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства “Делятинський лісгосп» - без задоволення.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, зокрема, договору від 05.10.1995 р. адміністративний будинок заг. пл. 2 615, 1 кв.м, розміщений по вул.16 Липня, 11 у смт.Делятин Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл., був переданий в тимчасове користування Державному підприємству “Делятинський лісгосп» (а.с.25-26) відповідно до акту про передачу майна від 06.10.1995 р. (а.с.27).
Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання (ч.ч.2-3 п.7 роз»яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» від 02.04.94 р. N 02-5/225 з наступними змінами та доповненнями).
Як прослідковується з матеріалів справи, Державне підприємство “Делятинський лісгосп» не фінансувало будівництво третього поверху спірного адміністративного будинку, безпосередньо власник або його уповноважений орган -загальні збори акціонерів ВАТ “Делятинський лісокомбінат» третій поверх спірного адміністративного будинку Державному підприємству “Делятинський лісгосп» у власність не передавав.
Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно з ст.49 Закону України “Про власність» від 07.02.1991 р. № 697-ХП, чинного на момент винесення оскаржуваного рішення, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.
ДП “Серін Україна» ТзОВ “SERIN-UK LTD», придбавши майно за плату згідно з договором купівлі-продажу від 21.12.2001 р., не знало і не могло знати, що ВАТ “Делятинський лісокомбінат», на думку позивача, не є власником майна і не мало права його відчужувати, а тому є добросовісним набувачем і власником спірного майна відповідно до вимог ст.388 ЦК України і це майно не може бути витребуване в нього.
У процесі вирішення даного спору Державне підприємство “Делятинський лісгосп» згідно з ст.33 ГПК України не довело, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій майно було передане власником, через зазначені обставини.
Що стосується другої позовної вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 21.12.2001 р. недійсним у частині продажу третього поверху спірного адміністративного будинку, то вона також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП “Серін Україна» ТзОВ “SERIN-UK LTD» і ВАТ “Делятинський лісокомбінат» дотримались всіх умов, передбачених чинним законодавством для укладення такого виду договорів, а саме: в отриманому витязі БТІ зазначалось, що власником майна є ВАТ “Делятинський лісокомбінат», договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений, пройшов державну реєстрацію.
Крім того, Львівський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що сторони за спірним договором здійснили певні дії, спрямовані на його повне виконання, а саме: кошти від реалізації майна ВАТ “Делятинський лісокомбінат» були спрямовані на погашення податкового боргу вказаного підприємства перед бюджетом.
На думку колегії суддів, на підставі досліджених доказів у справі встановлено, що право позивача, про захист якого він просить, відподачем-1 не порушено, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову саме з цих підстав.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2006 р. у справі № 14/291 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства “Делятинський лісгосп» - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин