ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
04 березня 2008 р.
Справа № А-2/271-20/307-19/3
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.
При секретарі Гринюк Оксана Василівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго"
вул. Б.Хмельницького,59А, м.Івано - Франківськ,76007
до відповідача Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області
вул. Шашкевича,6, м.Івано-Франківськ,76000
3-тя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради , вул.Грушевського , 21, м.Івано-Франківськ ,76000
про визнання рішення/акта недійсним
Представники:
Від позивача: Круць В.Б.-юрисконсульт, (довіреність № 10-2/07 від 10.01.07 )
Від відповідача: представники не з"явилися.
3-тя особа на стороні позивача без самостійних вимог: не з"явилась.
СУТЬ СПРАВИ: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося в суд із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №86 від 02.08.04.
Предстаник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.02.08. проти висунутих вимог заперечує з підстав викладених у запереченні до позовної заяви вх.№11651 від 26.12.07.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 7240950, причини неприбуття суду не повідомив.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з"ясувавши її фактичні обставини, об"єктивно оцінивши докази, судом встановлено:
з 20.05.04. по 30.06.04. Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області проведено перевірку порядку формування та застосування цін (тарифів) на теплову енергію в ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго".
За результатами даної перевірки складено акт №51р/40 від 02.07.04. На підставі зазначеного акта Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №86 від 02.08.04., яким встановлено, що ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" порушено вимоги п.1 рішення Івано-Франківського міськвиконкому від 21.12.00. № 557 "Про тарифи на послуги теплопостачання та гарячого водопостачання" , п.1 рішення Івано-Франківського міськвиконкому від 27.02.01. №69 "Про доповнення до рішення міськвиконкому від 21.12.00. № 557 "Про тарифи на послуги теплопостачання та гарячого водопостачання", п.1 рішення Івано-Франківського міськвиконкому від 19.02.02. №62 "Про розрахунки за теплову енергію" та п.1 рішення Івано-Франківського міськвиконкому від 20.08.03. №361 "Про прискорення реформування системи централізованого теплопостачання".
Керуючись ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області вирішено вилучити у ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в доход державного бюджету необгрунтовано одержаних 314772,28 грн. та штраф в сумі 629544,56 грн.
Рішенням міськвиконкому від 21.12.00. № 557 "Про тарифи на послуги теплопостачання та гаряче водопостачання" для розрахунків за послуги теплопостачання встановлено двоставковий тариф, згідно якого абонентська плата здійснюється щомісячно впродовж року; плата за спожиту теплову енергію здійснюється щомісячно під час опалювального періоду .
Тариф за 1 Гкал теплової енергії при обліку її споживання за показами приладів обліку складає 64 грн. У цьому випадку нарахування плати здійснюється за показами приладів обліку протягом періоду споживання теплової енергії, тобто протягом опалювального періоду.
Витрати понесені підприємством на надання послуг в опалювальний період відшкодовуються:
за одноставковим тарифом ( за 1 Гкал), встановленим для розрахунків при наявності приладів обліку - протягом опалювального періоду,
за двоставковим тарифом-протягом року (з нарахуванням плати за теплову енергію - протягом опалювального періоду та абонплати - щомісячно, протягом року).
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні при нарахуванні плати за надані послуги теплопостачання у житлових будинках по вул. Пасічна, 14а по вул. Пасічна,22 позивач керувався порядком встановленим рішеннями міськвиконкому від 21.12.00. № 557 "Про тарифи на послуги теплопостачання та гаряче водопостачання", від 19.02.02. №62 "Про розрахунки за теплову енергію" та від 20.08.03. №361 "Про прискорення реформування системи централізованого теплопостачання ", а саме: за тарифами, встановленими для розрахунків при наявності приладів обліку- протягом опалювального періоду та за двоставковим тарифом, з нарахуванням абонплати щомісячно протягом року.
Таке нарахування проводилось у зв"язку із укладеними між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та ЖЕО №5 від 06.10.04. №5.1. та між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та ТзОВ "ЖЕО-КГД" від 07.11.01. №182 договорами на постачання теплової енергії.
Відповідно до укладених договорів, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а при їх відсутності - розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень.
Додатками до даних договорів визначено кількість теплової енергії в Гкал /год., що відпускається споживачеві.
У зв"язку із відсутністю приладів обліку та визначення загальної площі приміщень у які подається теплова енергія споживачу, нарахування проводилось позивачем у спосіб зазначений вище, що на думку суду не суперечить рішенням міськвиконкому від 21.12.00. № 557 "Про тарифи на послуги теплопостачання та гаряче водопостачання" та від 19.02.02. №62 "Про розрахунки за теплову енергію" та від 20.08.03. №361 "Про прискорення реформування системи централізованого теплопостачання ".
Що стосується розрахунків за гаряче водопостачання мешканцям гуртожитку по вул.Г.Мазепи,175 то слід зазначити, що відповідно до рішення міськвиконкому від 27.02.01. №69 " Про доповнення до рішення міськвиконкому від 21.12.00. № 557 "Про тарифи на послуги теплопостачання та гаряче водопостачання" тарифи встановлені в залежності від наявності приладів квартирного обліку.
Оскільки гуртожиток по вул. Г.Мазепи,175 обладнаний будинковим приладом обліку гарячої води, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" не мало підстав застосовувати тарифи встановлені міськвиконкомом за наявності квартирних приладів обліку.
Стосовно нарахування плати за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання для всіх споживачів (крім населення) з врахуванням рівня рентабельності 30%, то даний рівень рентабельності передбачений рішенням міськвиконкому від 20.08.03. №361 "Про прискорення реформування системи централізованого теплопостачання". Посилання відповідача на невідповідність застосування рівня рентабельності 30% розпорядженню Івано-Франківської облдержадміністрації від 20.08.03.№676 не може братися судом до уваги, оскільки даним розпорядженням внесено зміни до розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації від 20.07.98. №622 та встановлено граничний розмір плати за проживання у гуртожитках . Також визначено , що керівники бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів, у віданні яких є гуртожитки, розрахунки з жильцями проводять за тарифами на житлово-комунальні послуги для населення, які діють в даному населеному пункті. У цьому випадку підприємства надають комунальні послуги для гуртожитків за тарифами , встановленими для населення, що визначається угодою між замовником та виробником послуг.
Оскільки рішення міськвиконкому від 20.08.03. №361 "Про прискорення реформування системи централізованого теплопостачання" не визнано в судовому порядку нечинним, в суду відсутні правові підстави вважати неправомірним застосування позивачем 30% рівня рентабельності.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, як випливає із приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти), породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Відповідно до роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
За результатами розгляду справи факту порушення позивачем рішень міськвиконкому від 21.12.00. № 557 "Про тарифи на послуги теплопостачання та гаряче водопостачання" та від 19.02.02. №62 "Про розрахунки за теплову енергію" та від 20.08.03. №361 "Про прискорення реформування системи централізованого теплопостачання " не встановлено, тому у відповідача відсутні підстави для винесення рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №86 від 02.08.04.
Зазначеним вище рішенням порушено права позивача, а саме відповідачем необгрунтовано проведено перевірку нарахування плати за окремі місяці та неврахувано абонплату, яка розраховується щомісячно, протягом року та безпідставно застосувано фінансові санкції.
Відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, тому суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.15,16 ЦК України, ст.20 ГК України, Закону України "Про ціни і ціноутверення", керуючись ст.49, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
позов задоволити.
Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №86 від 02.08.04. - визнати нечинним.
Стягнути з Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області (м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича,6) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"(м.Івано-Франківськ, вул.Б.Хмельницького,59 а, код 03340098)-3,40 грн. державного мита.
Відповідно до ст. 258 КАС України, за заявою сторони на користь якої задоволено позов, видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
На постанову сторони мають право подати заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі- з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через місцевий господарський суд.
постанова підписана 04.03.08
Виготовлено в АС "Діловодство суду"