ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
01.02.08 Справа № 7/77.
Суддя О.О.Седляр, розглянувши матеріали справи за позовом
Луганського відділення Донецької залізниці, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер», м. Перевальськ Луганської області
про стягнення 30 грн.
в присутності представників сторін:
від позивача -Саржина І.М., дов. від 10.11.07 № Н-01/4216,
від відповідача -не прибув ( явка обов'язкова),
Суть спору: про стягнення штрафу у сумі 30 грн. за понаднормативний простій вагонів.
Відповідач відзив на позовні вимоги не надав. Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що по даній справі у березні 1999 року Луганське відділення Донецької залізниці, яке на той час мало повноваження юридичної особи, звернулось до суду з даним позовом.
Після поновлення провадження у справі ухвалою від 16.01.08 позивачем надано копію наказу Міністерства транспорту України від 29.03.99 №176 про реорганізацію відділків та Попаснянського державного підприємства по перевезенню вантажів та пасажирів Донецької залізниці, у якому зазначено, що Луганський відділ по перевезенню вантажів та пасажирів Донецької залізниці, реорганізовано 01.07.99 в регіональне представництво залізниці у м. Луганську на правах відокремленого структурного підрозділу Донецької залізниці, яка є правонаступником відповідних реорганізованих відділків. А згідно наказу Донецької залізниці від 15.05.00 №228/н про реорганізацію регіональних представництв Донецької залізниці, Луганське регіональне представництво Донецької залізниці реорганізоване 01.06.00 шляхом перетворення його у тотожню дирекцію залізничних перевезень без права юридичної особи.
Тому по справі слід уточнити позивача, яким є Донецька залізниця в особі Луганської дирекції залізничних перевезень.
Щодо суті спору, за вирішенням якого звернувся до суду позивач, то вони полягають у наступному.
Так, у серпні 1998 року відповідачем було допущено простій вагонів, зазначених у відомостях подачі та прибирання вагонів, тому позивачем нараховано штраф у сумі позову.
Але Статутом залізниць України не передбачений штраф за простій вагонів, оскільки законодавцем введено згідно ст. 119 справляння плати за користування вагонами, порядок визначення якої встановлюється Правилами перевезення вантажів.
Штраф же є санкцією /заходом відповідальності/ за невиконання чи неналежне виконання зобов"язань, що випливають із закону чи договору.
Позивачем розрахунок штрафу здійснено на підставі затверджених наказом Мінтрансу України ставок за користування вагонами та контейнерами залізниці від 02.02.99 № 53, від 25.02.99 № 113, які рішенням Вищого арбітражного суду України по справі № 3/38 від 01.11.99 визнані недійсними, що унеможливлює застосування ст. 119 Статуту залізниць.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити. Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -04.02.08.
Суддя О.О. Седляр