ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 45/22
11.02.08
За позовом
Відкритого акціонерного товариства "Запоріжавтотранс"
До відповідача:
Антимонопольного комітету України
про
визнання недійсним рішення
Суддя Балац С.В.
Представники:
Позивача: не з'явилися
Відповідача: Друкар Г.М., дов. від 23.01.2008 № 21-122/02-542
Дучева Д.Д., дов. від 08.10.2007 № 21-122/02-6506
Суть спору: визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.11.2007 № 14-р/тк по справі № 04/28-06.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач оскаржував в Господарському суді Запорізької області рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2006 № 57-рш у справі № 04/28-06 в частині пунктів 2-4, пункту 6 в частині накладення штрафу за порушення передбачені пунктом 2 -у розмірі 5000 грн., пунктом 3 -у розмірі 500 грн., пунктом 4 -у розмірі 5000 грн. та пункту 7. За твердженням позивача Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.2007 № 8/44/07, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанцією, позов задоволено частково: визнано недійсним п. 2, п. 4, п. 6 в частині накладення штрафу за порушення, передбачені п. 2, п. 4, п. 7 рішення від 15.11.2006 № 57-рш у справі № 04/28-06.
Проте, позивач вказує, що під час касаційного провадження, до винесення касаційною інстанцією постанови, Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 23.11.2007 № 14-р/тк по справі № 04/28-06 (далі -оскаржуване рішення), яким рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2006 № 57-рш у справі № 04/28-06 скасовано і передано справу № 04/28-06 до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на новий розгляд.
На думку позивача, оскаржуване рішення слід визнати недійсним, оскільки на час скасування оскаржуваним рішенням рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2006 № 57-рш, останнє вже було визнано недійсним господарським судом. Відповідно, позивач вважає, що відповідач привласнив функції судів, скасувавши рішення, яке визнано судом недійсним. Також позивач вважає, що позивач вийшов за межі компетенції, оскільки ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачає такої підстави для скасування рішення, як недостатньо обґрунтована кваліфікація.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" останній має право перевіряти рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення. Також відповідач вказав, що позивач в Господарському суду Запорізької області оскаржував рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2006 № 57-рш лише у певній частині, в той час як відповідач скасував його повністю.
Крім того, відповідач зазначив що вказівка в оскаржуваному рішенні на те, що адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, приймаючи рішення від 15.11.2006 № 57-рш, не визначила конкретну правову кваліфікацію діям позивача, що, на думку відповідача, вказує на невідповідність висновків, викладених в рішенні від 15.11.2006 № 57-рш, обставинам справи, відповідає кваліфікації підстав для скасування рішення, визначених у п. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Позивач надав суду заперечення на відзив відповідача, в якому зазначив що мотиви відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву є хибними.
Ухвалою від 25.12.2007 порушено провадження у справі №45/22 та призначено її до розгляду на 28.01.2008.
В судовому засіданні 28.01.2008 оголошено перерву до 11.02.2008 для виготовлення вступної та резолютивної частини рішення, про що сторони повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 11.02.2008, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -
15.11.2006 Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 57-рш у справі № 04/28-06 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ВАТ "Запоріжавтотранс".
Позивач з вказаним рішенням не погодився та оскаржив його до Господарського суду Запорізької області.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.2007 № 8/44/07, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.07.2007, позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним п. 2, п. 4, п. 6 в частині накладення штрафу за порушення, передбачені п. 2, п. 4, п. 7 рішення від 15.11.2006 № 57-рш у справі № 04/28-06.
Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України із зазначеними рішеннями господарських судів не погодилося та звернулося із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
23.11.2007 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України за наслідками розгляду подання заступника Голови Антимонопольного комітету України -державного уповноваженого від 13.11.2007 № 36-01/448/463 та матеріалів справи № 04/28-06 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ВАТ "Запоріжавтотранс" прийнято рішення, яким скасовано рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2006 № 57-рш, а справу № 04/28-06 передано до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на новий розгляд (далі -оскаржуване рішення).
За результатами аналізу рішення від 15.11.2006 № 57-рш, оскаржуваним рішенням встановлено, що Адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаючи рішення від 15.11.2006 № 57-рш, не визначила конкретну правову кваліфікацію діям ВАТ "Запоріжавтотранс", а тому правова кваліфікація дій ВАТ "Запоріжавтотранс", застосована Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, має бути додаткова з'ясована.
27.11.2007 Вищим господарським судом України прийнято постанову, якою рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2007 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 10.07.2007 залишено без змін.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що оскаржуваним рішенням скасовано рішення, яке вже визнано недійсним господарським судом. Також позивач вважає, що позивач вийшов за межі компетенції, оскільки ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачає такої підстави для скасування рішення, як недостатньо обґрунтована кваліфікація дій.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно п. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Нормою ч. 1, 5 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть бути перевірені за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України. За результатами перевірки рішення, органи Антимонопольного комітету України мають право, зокрема, скасувати рішення і передати справу на новий розгляд.
Отже, відповідачеві надано законом право на перевірку рішень, прийнятих адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України і за наслідками такої перевірки відповідач моє право скасувати зазначене рішення і передати справу на новий розгляд.
Нормою ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З оскаржуваного рішення вбачається, що Адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, приймаючи рішення від 15.11.2006 № 57-рш, не визначила конкретну правову кваліфікацію діям ВАТ "Запоріжавтотранс", тобто територіальне відділення не з'ясувало обставину (правову кваліфікацію дій ВАТ "Запоріжавтотранс"), яка має значення для справи. Що є підставою для скасування рішення від 15.11.2006 № 57-рш на підставі п. 1. ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Крім того, визнання господарським судом недійсним рішення від 15.11.2006 № 57-рш не позбавляє відповідача права на його скасування. Більш того, господарським судом вказане рішення визнано недійсним лише частково, в той час як відповідачем зазначене рішення скасовано повністю, що свідчить про нетотожність рішень відповідача та господарських судів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та матеріалами справи не підтверджуються, а тому задоволенню не підлягають.
Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя Балац С.В.
Дата підписання повного тексту рішення 04.03.2008