Калинівський районний суд Вінницької області
2-а-2/11
10.02.2011 року суддя Калинівського районного суду Вінницької області Попик Ю. П.
Калинівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого: Попика Ю.П.
при секретарі: Кулик Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1231 м.Вінниця про визнання дій військової частини А 1231 неправомірними та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно та грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення,
Позивач ОСОБА_1 в заяві вказує, що наказом командира в/частини А 1231 (по стройовій частині) від 24.02.2010 року його з 1.03.2010 року виключено з списків особового складу в/частини А 1231, всіх видів забезпечення (з котлового забезпечення по льотній нормі з 27.02.2010 року). Згідно довідки в/частини № 281 від 9.04.2010 року йому підлягає видачі 5700 грн. 72 коп. грошової компенсації за неотримане речове майно, а згідно довідки в/частини від 22.04.2010 року № 330 йому нараховано заборгованість з виплати грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення за вихідні та святкові дні в період з 1.07.2006 року по 12.01.2010 року в сумі 5689 грн. 02 коп. При зверненні в серпні 2010 року до командування в/частини А 1231 про виплату компенсації за неотримане речове майно та неотримане продовольче забезпечення йому відповіді не надано. Тому за захистом своїх прав звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю. Просить стягнути з відповідача в/частини А 1231 м.Вінниця на його користь: грошову компенсацію за невидане речове майно в сумі 5700 грн. 72 коп.; грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення в сумі 5689 грн. 02 коп.
Представник відповідача за довіреністю Топольніцький В.В. проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі. Так, представник відповідача визнає факт заборгованості в/частини А 1231 перед позивачем за речове майно в сумі 5700 грн. 72 коп. і за неотримане продовольче забезпечення в сумі 5689 грн. 02 коп. Однак, із-за відсутності коштів у в/частині на такі виплати просить відмовити позивачу в задоволенні заявлених ним вимог. Крім того, представник відповідача вважає, що невиплата позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно і продовольче забезпечення відповідає вимогам діючого законодавства. Так, згідно Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів » від 17.02.2000 року було призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків та в частині грошової компенсації за речове майно. Крім того, відповідно до нової редакції Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплата військовослужбовцям грошової компенсації замість речового майна призупинена Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік », а законами України Про Державний бюджет на 2008, 2009, 2010 роки взагалі виключена. На даний час в/частина 1231 неспроможна видати позивачу належне йому речове майно із-за відсутності такого.
Заслухавши сторін, оцінивши докази по справі, суд вважає вимоги позивача підставними і підлягаючими задоволенню, так як з достовірністю знайшли підтвердження у судовому засіданні.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 1231 м.Вінниця на посаді офіцера та знаходився на всіх видах забезпечення, які передбачені для військовослужбовців офіцерського складу, що підтверджується довідками в/частини А 1231 від 9.04.2010 року № 281 та від 22.04.2010 року № 330.
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 12 січня 2010 року № 7 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас відповідно п. «д » ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу » (через сімейні обставини). Наказом командира в/частини А 1231 м.Вінниця (по строковій частині) від 24.02.1010 року його з 1.03.2010 року виключено з списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення (з котлового забезпечення по льотній нормі з 27.02.2010 року). Однак, під час служби позивач ОСОБА_1 не отримав від держави в особі в/частини А 1231 м.Вінниця належне йому речове майно та грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення.
Згідно ст.17 Конституції України позивачу гарантується належний соціальний захист, складовою якого є відповідне речове і продовольче забезпечення.
Відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. Одним із таких видів забезпечення військовослужбовців є речове забезпечення, встановлене п.2 ст.9-1 вказаного Закону. При цьому Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено ст.9-1 згідно із Законом № 328-V (328-16) від 3.11.2006 року. Тоді як Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів » від 17.02.2000 року було призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » в редакції від 20.12.1991 року і відповідно ч.2 ст.9 даного Закону в попередній редакції регулювалось забезпечення військовослужбовців як грошовим, продовольчим, так і речовим забезпеченням. Разом з тим, ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 3.11.2006 року регулює забезпечення військовослужбовців тільки речовим і продовольчим забезпеченням в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким чином, дія Закону України «Про деякі заходи економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року на ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » в частині речового і продовольчого забезпечення військовослужбовців не поширюється. Тому безпідставними є заперечення представника відповідача в тій частині, що відповідач не має права на грошову компенсацію позивачу за неотримане ним речове і продовольче забезпечення.
Разом з тим, дію п.2 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що регулює речове забезпечення військовослужбовців, було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » від 19.12.2006 року, а згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року п.2 ст.9-1 із Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» взагалі виключено.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп (справа щодо предмета та змісту Закону Про Державний бюджет України) визнано неконституційними ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зокрема, п.67 зазначеного Закону щодо виключення п.2 ст.9-1 із Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визнано неконституційним з часу внесення неконституційної зміни в даний Закон. У цьому рішенні Конституційний Суд України дав висновок, що Законом Про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві.
В зв'язку з наведеним відповідно п.2 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п.10, 14, 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою КМ України від 28.10.2004 року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», військовослужбовці забезпечуються речовим майном за рахунок військового формування, в якому проходять військову службу, яке надається їм у власність, і мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Військовослужбовці, звільнені в запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, яким є позивач ОСОБА_1, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Вимоги позивача на отримання грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення відповідають ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » та п.п.2.3, 2.7, 2.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 9.12.2002 року № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2002 року за № 992/7280), п/п «б» п.1, примітки до п.7 Постанови КМ України від 29.03.2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації » військовослужбовці офіцерського складу, які забезпечуються за рахунок держави за нормою № 2 (льотна), яким є позивач ОСОБА_1, отримують належні їм норми харчування через їдальні військових частин, замість установлених їм норм харчування (у святкові і вихідні дні) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм. Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення під час несення військової служби у вихідні і святкові дні в сумі 5689 грн. 02 коп. за період з 1.07.2006 року по 12.01.2010 року. Зазначений борг за неотримане продовольче забезпечення позивачу військова частина переносила на слідуючий поточний рік і нарахована дана заборгованість позивачу на час його звільнення станом на 12.01.2010 року згідно довідки № 330 від 22.04.2010 року. При цьому на користь позивача підлягає стягненню неотримана ним грошова компенсація за неотримане обов'язкове продовольче забезпечення під час несення військової служби, а не грошова компенсація за неотриманий продовольчий пайок, на що невірно посилається представник відповідача.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п. 10, 14, 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою КМ України від 28.10.2004 року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», п.п.2.3, 2.7, 2.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 9.12.2002 року № 402, п/п «б» п.1, примітки до п.7 Постанови КМ України від 29.03.2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», ст.ст.11, 71, 160-162 КАС України, суд -
Позов задовольнити. Визнати дії військової частини А 1231 щодо відмови виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно та продовольче забезпечення неправомірними.
Стягнути з військової частини А 1231 на користь ОСОБА_1 5700 (п'ять тисяч сімсот) грн. 72 коп. як грошову компенсацію за неотримане речове майно та 5689 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 02 коп. як грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:Ю. П. Попик