Справа № 2-а-459/11
Іменем України
11 березня 2011 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області про визнання причини пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року по 24.02.2011 року та виплачувати її в подальшому, -
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду з вищевказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області посилаючись на те, що відповідач протиправно нараховує та виплачує йому надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі, меншому за 30% мінімальної пенсії за віком.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, відкрито скорочене провадження у справі в частині вимог про визнання діяння (бездіяльності та відмови) Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області щодо нарахування та виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 24.08.2010 року по теперішній час, а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі йому як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 24.08.2010 року по 24.02.2011 року.
На виконання ухвали суду про відкриття скороченого провадження відповідачем 10.03.2011 року на адресу суду було надано заперечення на вказану позовну заяву, згідно якого відповідач визнав, що позивач є пенсіонером, а також являється дитиною війни та має право на пільги, що передбачені Законом України від 18.11.2004 року №2195-IV «Про соціальний захист дітей війни»та отримує відповідну надбавку до пенсії як дитина війни в розмірі, меншому ніж 30% мінімальної пенсії за віком, проте вважає такі дії законними з посиланням на відповідні норми законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, вважає за можливе прийняти законне та обґрунтоване судове рішення в даній справі на підставі таких норм законодавства.
Згідно з ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції до внесення змін підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначену норму даного Закону викладено в новій редакції згідно із Законом України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Разом з тим, зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008.
Таким чином, на момент розгляду справи судом ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»є чинною в редакції, що існувала до внесення змін Законом України від 28.12.2007 року №107-VI.
Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Позовна вимога про зобов'язання управління в подальшому проводити нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» до задоволення не підлягає, так як суд не наділений повноваженнями щодо прийняття рішень з приводу майбутніх правовідносин.
Так само процесуальним законом не передбачено встановлення судом 5-денного строку для виконання постанови в частині нарахування і виплати надбавки до пенсії, як про те просить позивач.
Вищевикладене дає суду підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 10, 11, 18, 183-2, 256 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області щодо нарахування і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 24 серпня 2010 року по теперішній час в розмірі, меншому за 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 24 серпня 2010 року по 24 лютого 2010 року з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.
Суддя: