Справа № 2-а-269/11
Іменем України
28 лютого 2011 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Вінницькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління пенсійного фону України провести перерахунок та виплату пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду з вищевказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області, в обґрунтування якого зазначив, що йому, як інваліду першої групи внаслідок захворювання пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, призначена пенсія не може бути нижчою ніж 10 мінімальних пенсій за віком, а також додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач вважає, що Управління пенсійного фонду України в Вінницькому районі повинно було провести йому перерахунок пенсії та доплати згідно вимог ст. 54, 50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла станом на 22.03.1996 року. Оскільки порушено права позивача та не проведено перерахунку пенсії, тому він вимушений звернутись за захистом своїх прав до суду.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, відкрито скорочене провадження у справі в частині вимог про визнання діяння (бездіяльності та відмови) управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області щодо нарахування і виплатити основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 07.08.2010 року по теперішній час, а також зобов'язання нарахувати та виплатити у повному обсязі йому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 1 групи інвалідності, основної пенсії згідно вимог ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 07.08.2010 року по 07.02.2011 року.
Від відповідача Управління пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області на день розгляду справи заперечень до позову не надійшло.
Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає за можливе прийняти законне та обґрунтоване судове рішення в даній справі на підставі таких норм законодавства.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно частини першої статті 49 даного Закону встановлено, що "пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію», згідно з статтею 50 даного Закону встановлено, що особам віднесеним до першої категорії призначається додаткова пенсія».
У відповідності до ст. 50 Закону, особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, і зокрема інвалідам першої групи в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, а в силу дії ст. 53 того ж Закону, виплата додаткової пенсії проводиться повністю незалежно від інших доходів.
Таким чином, вихідним законодавчим критерієм розрахунку державної і додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у свою чергу встановлюється в розмірі визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При вирішенні даного спору суд, виходить також і з неконституційності та нечинності відповідних положень Розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»за якими оспорювані розміри пенсій мали визначатись в інших (менших розмірах, ніж ті, що передбачені ст. ст. 50,54 Закону, встановлених рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, яке має преюдиціальне значення для судів загальною юрисдикції при розгляді позовів, пов'язаних зі спірними правовідносинами, що виникли з дії неконституційних законів, та із загальних законодавчих засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, за якими оспорювані розмірі пенсій продовжують визначатись в інших менших розмірах і які у зв'язку з цим теж суперечать Закону, дійшов висновку про те що при розрахунку державної і додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлюється щорічними законами про державний бюджет та за яким і повинен визначатись мінімальній розмір пенсії за віком, при цьому дія ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не перешкоджає застосуванню вищевказаної законодавчої величини, а тобто мінімального розміру пенсії за віком, для розрахунку інших, пов'язаних з нею пенсій, чи доплат оскільки діючим законодавством якогось іншого мінімального розміру пенсії за віком, окрім передбаченого ч. 1 тієї ж норми, не встановлено.
На невідповідність дій відповідача також вказує стаття 19 Конституції України, згідно якої встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». При таких обставинах справи, коли позовні вимоги ґрунтуються на законі, відповідач, нараховуючи і виплачуючи позивачеві пенсію у розмірах, які не відповідають законодавчому критерію їх перерахунку, а також відмовивши позивачеві у перерахунку пенсії, діяв неправомірно, а тому порушив відповідні пенсійні права позивача, які підлягають судовому захисту .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6, 9, 10, 11, 18, 183-2, 256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькому районі Вінницької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Вінницькому районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 1 групи інвалідності, основної пенсії згідно вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 07.08.2010 року по 07.02.2011 року.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.
Суддя: