Справа №22-а-38/08 (№ 22-а-1137/2007) Головуючий 1 інстанції: Іваницький О.Т.
Категорія: 41 Доповідач: Шевцова Н.В.
23 січня 2008 року
м.Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Філатова Ю.М.
Суддів Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.
за участю
секретаря Волошиної Я.В.
позивача:ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Поздняков О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного сектора з питань банкрутства постанови господарського суду Полтавської області від 13.04.2007 року по справі №8/58
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи приватного підприємця арбітражного керуючого ОСОБА_1
до Полтавського обласного сектора з питань банкрутства
про визнання нечинним рішення ,-
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа приватний підприємець арбітражний керуючий ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного сектору з питань банкрутства (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд визнати не чинним повністю рішення суб'єкта владних Повноважень - Полтавського обласного сектора з питань банкрутства №5 від 25.12.2006р. про усунення порушень ліцензійних-умов.
Відповідач проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на їх безпідставність і необґрунтованість та правомірність винесеного рішення №5 від 25.12.2006р. про усунення порушень ліцензійних умов.
Постановою господарського суду Полтавської області від 13.04.2007 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасувано Розпорядження Полтавського обласного сектору з питань банкрутства про усунення порушень ліцензійних умов від 25.12.2006р. №5. Стягнуто з Полтавського обласного сектора з питань банкрутства на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1 3,40 грн. - витрат по сплаті судового збору. Повернуто Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі приватному підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України 81,60 грн. - надлишково сплаченого судового збору.
Відповідач не погодившись з постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, визнавши розпорядження №5 від 25.12.2006 року чинним і таким, що не суперечить чинному законодавству.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи щодо відсутності порушень, встановлених при перевірці додержання позивачем ліцензійних вимог провадження господарської діяльності.
Позивач заперечував проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 11.12.2006р. з питань додержання ліцензійних умов арбітражних керуючих було виявлено ряд порушень, а саме: пункту 2 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника. або визнання його банкрутом", в частині строків ліквідаційної процедури в дванадцять місяців та порушення положення пункту 5 Наказу Держкомпідприємництва України «Про затвердження порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження і господарської діяльності арбітражних керуючих» № 22/35 від 13.02.2002р. щодо не надання позивачем необхідних для проведення перевірки документів.
На підставі вказаного акту перевірки Полтавським обласним сектором з питань банкрутства було видано Розпорядження від 25.12.2006р. № 5 про усунення порушень ліцензійних умов.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем необґрунтовано встановлені порушення щодо порушення позивачем строку ліквідаційної процедури, яка відповідно до п.2 ст.22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника. або визнання його банкрутом» може бути продовженою на шість місяців. Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем було надано для перевірки всі необхідні документи, що підтверджено листом позивача від 23.11.2006 року за №306а про направлення копії документів щодо своєї діяльності, як арбітражного керуючого у справах про банкрутство. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що розпорядження відповідача про усунення порушень ліцензійних умов від 25.12.2006 року №5 видано з перевищенням повноважень та порушенням чинного законодавства України.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно плану перевірок додержання арбітражними керуючими ліцензійних вимог провадження господарської діяльності арбітражних керуючих на 2006 рік, затвердженого наказом Міністерства економіки України №80 від 03.03.2006 року було проведено планову перевірку додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 ліцензійних умов.
Відповідно до п.2 ст.22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника. або визнання його банкрутом» строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Зазначений строк може бути продовжено господарським судом на 6 місяців, якщо інше не передбачено Законом.
Відповідачем при проведені перевірки було вивчено документи, які надані позивачем та з яких встановлено, що по більшості підприємствам пропущені процесуальні строки проведення ліквідаційної процедури. Зазначені порушення було відображено в акті перевірки.
Під час проведення перевірки та при розгляді справи в суді позивачем не надано документів щодо продовження судом строку проведення ліквідаційної процедури. Крім того, позивачем зазначені обставини не заперечувались.
З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що відповідачем позивачу було направлено запрошення від 13.11.2006 року за №1233\2\5 з повідомленням про проведення перевірки.
29.11.2006 року позивачу було направлено повторне запрошення, на яке від позивача надійшов лист з проханням повідомити про перелік документів, які потрібно надати.
29.11.2006 року відповідач направив позивачу листа, в якому зазначив, якими нормативними документами відповідач буде керуватися в своїй роботі при проведенні перевірки та які документи необхідно надати позивачу для проведення перевірки, серед яких зазначено всі ліквідаційні справи, які знаходяться в провадженні позивача.
На час проведення перевірки, у позивача в провадженні знаходилося 10 справ, проте, для перевірки було надано лише 6 справ. Зазначені обставин знайшли своє відображення в акті перевірки та не заперечувались позивачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п.2 Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13.02.2002 року за №22\35, визначено, що комісія має право отримувати всі необхідні документи для проведення перевірки документи; ознайомлюватися з нормативно-технічною, обліково-звітною, розпорядчою, статистичною та іншою документацією. Розділом 5 зазначеного Порядку встановлено, що арбітражний керуючий під час проведення перевірки дотримання ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.
Проте, позивач на вимогу відповідача не надав для перевірки всі ліквідаційні справи, які знаходилися у нього в провадженні на час проведення перевірки, чим порушив вимоги розділу 5 Порядку №22\35, що обґрунтовано відображено відповідачем в Акті перевірки.
Таким чином, на підставі встановлених обставин справи, колегія суддів, вважає, що при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного Розпорядження, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника. або визнання його банкрутом» та Порядку №22\35.
Отже, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на обставинах справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям новою постанови про відмови в задоволенні позову.
При цьому, колегія суддів, вважає, що вимоги апеляційної скарги щодо визнання чинним і таким, що не суперечить чинному законодавству розпорядження №5 від 25.12.2006 року не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції. Оцінка законності та обґрунтованості цього розпорядження дана колегією суддів в мотивувальній частині постанови.
Керуючись ст.ст.160, 195, п.3 ст.198, п.3 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Полтавського обласного сектора з питань банкрутства - задовольнити частково.
Постанову господарського суду Полтавської області від 13.04.2007 року по справі №8/58 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи приватного підприємця арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Полтавського обласного сектору з питань банкрутства про визнання нечинним повністю рішення Полтавського обласного сектора з питань банкрутства №5 від 25.12.2006р. про усунення порушень ліцензійних-умов - відмовити
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий (підпис) Ю.М.Філатов
Судді: (підпис) Н.В. Шевцова
(підпис) Н.С.Водолажська
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.В.Шевцова