Справа № 4-708/11
15.03.2011 року м.Київ
Печерський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді- Підпалий В. В. ,
при секретарі - Полтавець А. І.,
за участю прокурора Конакової В.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236 КПК України на бездіяльність Генеральної прокуратури України, посилаючись на те, що МВС України до Генеральної прокуратури України з супровідним листом за № Д - 252 від 13.01.2011 року направлено заяву ОСОБА_1 від 30.12.2010 року про порушення кримінальної справи стосовно суддів та прокурорів, причетних, на думку заявника, до фальсифікації матеріалів цивільної справи № 2-254/99. Однак, як вказує скаржник, до теперішнього часу Генеральною прокуратурою України рішення в порядку ст. 97 КПК України за вказаною заявою не прийнято. Просить визнати незаконною бездіяльність Генерального прокурора України за заявою про злочин від 30.12.2010 року (отриманої із МВС України при супровідному листі № Д - 252 від 13.01.2011 року) та зобов'язати Генерального прокурора прийняти рішення відповідно вимогам ст. 97 КПК України за заявою про злочин (отриманої із МВС України).
Скаржник в судове засідання не з'явися хоча про час, місце слухання справи був сповіщений належним чином.
В судовому засіданні прокурор просила залишити скаргу без задоволення.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали судової справи № 4- 708/11, дійшов до наступного висновку.
Нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи (ст.ст. 236-1, 236-2, 236-5, 236-6, 236-8 КПК України).
Отже, у відповідності до чинного законодавства, судовому оскарженню в порядку гл. 22 КПК України підлягають постанова про порушення кримінальної справи щодо певної особи (за фактом, якщо таке порушення безпосередньо стосується інтересів певних осіб), постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, постанова про закриття справи.
Інших винятків з цього приводу КПК України не передбачає.
Крім того, відповідно до ст. 236 КПК України, скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України.
Як вбачається зі змісту скарги та долучених до неї матеріалів, скаржник оскаржує бездіяльність прокурора щодо неприйняття рішення за заявою про злочин від 30.12.2010 року (отриманої із МВС України при супровідному листі № Д - 252 від 13.01.2011 року).
Таким чином, ці дії прокурора, в порядку судового контролю оскарженню не підлягають, а тому відсутні правові підстави для розгляду скарги по суті, тому суд дійшов до висновку, про те що скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 236 КПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, - залишити без розгляду.
На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя В. В. Підпалий