83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.03.11 р. Справа № 31/13
Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Павловій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк
про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 175835, 80 грн.
В присутності представників сторін:
від позивача: Руденко А.О. - довіреність
від відповідача: Бурхан Т. П. - довіреність
В судовому засіданні 01 березня 2011р. оголошена
перерва на 09 березня 2011п. на 10-00год.
Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м. Донецьк звернулась з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 175835, 80 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у період з 16.02-26.02.2010р. була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України на Іловайському будівельно-монтажного експлуатаційному управлінні Державного підприємства „Донецька залізниця” під час якої встановлено, що підприємство здійснило скид забруднюючих речовин в р. Кам'янка зі стічними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду ІБМЕУ ДП „Донецька залізниця” за період з 24.08.09р. по 31.09.09р. Позивач зазначає, що при здійснені господарської діяльності ІБМЕУ ДП „Донецька залізниця” державі заподіяні збитки на загальну суму 175835,8 грн., які розраховані згідно „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затв. наказом Мінприроди України №389 від 20.07.2009р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783.
Відповідач надав відзив на позов згідно якого проти позову заперечує та зазначає, що розрахунок визначення маси понаднормативного скиду забруднюючих речовин у річку Кам'янка зі стічними водами в наслідок перевищення встановленого нормативами ГДС по речовинам БПК5, ХСК, хлориду, сульфатам, фосфатам, азоту амонійному, залізу, СПАР не можна вважати обґрунтованим. Відповідач зазначає, що ГДК у воді водного об'єкту, що використовується для господарчо-питного водозабезпечення й рибогосподарчих потреб має свої величини, а позивач не обґрунтовано використав: величину маси понаднормативного скиду; величину питомного економічного збитку від забруднення водного об'єкту віднесеного до 1 тони умовно забруднюючої речовини грн./т; величину безрозмірного показника відносної небезпеки забруднюючої речовини для БПК5, ХСК та азоту амонійного.
Відповідачем через канцелярію суду були надані доповнення до заперечень від 23.02.11р. №695/881 (зареєстровані в канцелярії суду 01.03.2011р. №02-41/7922) згідно яких ДП „Донецька залізниця” не заперечує, що у зв'язку із станом очисних споруд ст. Новобахмутівка мало місце перевищення по ряду показників допустимих до скиду концентрацій речовин, що затверджені у нормативах ГДС (гранично допустимого скиду). У той же час, відповідач не згоден з розрахунком розміру збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства, який виконано на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затв. наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. №389. Відповідач зазначає, що усі речовини, по яких виконано розрахунок збитків, підлягають нормуванню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996р. №1100 „Про порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується”. Відповідач погоджується з тим, що у наведеному позивачем розрахунку збитків по ряду речовин дійсно є понаднормативний скид, однак відповідач не згоден із застосуванням позивачем окремих позицій пункту 7.1 Методики.
Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за узгодженим клопотанням представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутнього в судовому засіданні, встановив наступне.
16 -26 лютого 2010р. Відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області була проведена позапланова перевірка на Іловайському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства за результатами якої було складено акт №34
В результаті проведеної перевірки було встановлено, що Іловайське будівельно-монтажне експлуатаційне управління є підприємством - первинним водокористувачем і здійснює централізоване водопостачання питною, технічною водою і очищення стічних вод ст. Іловайськ, ст. Ново-Бахмутовка (Ясіноватський район). На скиді з очисних споруд ст. Ново-Бахмутовка, допускається скид в р. Кам'янка стічних вод з перевищенням нормативів граничнодопустимого скиду (мг/дм3) по зважених речовинах: БПК5, ХПК, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, СПАР, фосфатам, залізу, що є порушенням ст.ст.44, 95 Водного кодексу України. за 2009 рік з очисних споруд с. Ново-Бахмутовка в річку Кам'янка скинуто 4,9тис.м3 недостатньо очищених стічних вод.
За результатами проведеної перевірки Відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону видано припис від 05 березня 2010р. №11/34, яким відповідача зобов'язано до 05.04.2010р. закінчити будівництво малих очисних споруд ст. Ново-Бахмутовка згідно робочому проекту; не допускати скидання недостатньо очищених стічних вод в природні водні об'єкти; представити до 15.03.2010р. в відділ ОМЕК по Макіївському регіону за адресою м. Макіївка, м-н Сонячний, 48 довідку про кількісний та якісний склад скинутих стічних вод з очисних споруд ст. Ново-Бахмутовка в річку Кам'янка за період з 01.01.2009 по 23.08.2009 та з 24.08.2009р. по 31.12.2009р.
Відповідно до „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затв. наказом Мінприроди України №389 від 20.07.2009р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 були розраховані збитки заподіяні державі внаслідок скиду забруднюючих речовин зі стічними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду, розмір яких склав 175835,80грн.
Господарський суд вважає, що вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Державна екологічна інспекція в Донецькій області є спеціальним підрозділом Мінприроди, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ).
Відповідно до п.4 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі” (затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.06р. №548, зар. в МЮ України від 13.02.07р. за №120/13387) вона здійснює державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей тощо.
При здійсненні державного контролю, інспекція має право (п.5 Положення про інспекцію) перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень; подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991р. № 1264/ХІІ (зі змінами та доповненнями) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, у якому встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин, що передбачено ст. 49 зазначеного кодексу.
Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ст. 66 зазначеного кодексу під час користування водними об'єктами для промислових потреб водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.
Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод (ст. 95 Водного кодексу України).
Статтею 101 Водного кодексу України передбачено, що юридичні та фізичні особи (в тому числі суб'єкти господарювання) зобов'язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат хімічних, інших забруднюючих речовин.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (ст. 111 Водного кодексу України).
Порядок обчислення збитків визначений „Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.
Як вбачається з матеріалів справи ДП „Донецька залізниця” не заперечує, що у зв'язку із станом очисних споруд ст. Новобахмутівка мало місце перевищення по ряду показників допустимих до скиду концентрацій речовин, що затверджені у нормативах ГДС (гранично допустимого скиду). Разом з тим, відповідач не згоден з розрахунком розміру збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства, який виконано на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затв. наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. №389. За умовним розрахунком, зробленим відповідачем, розмір шкоди може бути визначений у сумі 785,13грн.
Господарським судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт із зворотними водами встановлюється виключно інструментально-лабораторними методами контролю, оскільки відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.
Також господарським судом не приймаються посилання відповідача на те, що позивачем невірно визначено питомий економічний збиток від забруднення водного об'єкту, віднесеного до однієї тони умовної забруднюючої речовини оскільки, при розрахуванні розміру збитків враховується непроіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у році (періоді), за який нараховано шкоду, а проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році (у якому дану шкоду нараховано). Таким чином, оскільки збитки розраховано у 2010 р. (а не у 2009 р.), повинен бути застосований проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному 2010 році (у якому дану шкоду нараховано).
Судові витрати у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 40, 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 32-33,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк до відповідача Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 175835, 80 грн. - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р2600901517249 у Донецькому філіалі АБ „Экспресс Банк”, МФО 335838, ОКПО 01074957) на користь спеціального фонду місцевого бюджету Іловайської міської ради (УДК м. Харцизьк, п/р 33111331700092 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686480, КБК 24062100) збитки, заподіяні державі в сумі 175835, 80грн.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р2600901517249 у Донецькому філіалі АБ „Экспресс Банк”, МФО 335838, ОКПО 01074957) на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 1758,35грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ушенко Л.В.
Повний текст рішення складено та підписано 14 березня 2011р.