Рішення від 02.03.2011 по справі 2-54/11

Справа № 2-54/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Топчій Т. В., при секретарі Клокова К. О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Маріупольської міської ради за участю третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_8 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу будинку, визнання права власності на будинок та визнання права власності на самочинно побудоване майно,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 частково недійсним у частині покупця будинку та визнання за ОСОБА_3 права власності на вказаний будинок. До початку розгляду справи позивач доповнив свої позовні вимоги та окрім іншого звернувся з позовнивми вимогами до Маріупольської міської ради про визнання за ним права власності на самочинно побудований житловий будинок літ Д-2 та гараж літ Г-1 у домоволодінні АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач - ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 13.11.02 року за договором купівлі-продажу придбав будинок АДРЕСА_1 на ім»я свого сина ОСОБА_4 який на той час перебував у шлюбі з ОСОБА_5 Фактично будинок був придбаний за його кошти та для нього. Під час проживання у будинку він за власний рахунок вказаній на земельній ділянці самочинно побудував будинок літ Д-2 та гараж літ Г-1 Цей житловий будинок він у експлуатацію не сдав, тому згідно довідки БТІ вказане нерухоме майно являється самочинно побудованим. Просив суд визнати договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 укладений 13.11.02 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 частково недійсним у частині покупця та визнати за ним право власності на домоводоілння АДРЕСА_1 у тому числі і на самочинно побудоване нерухоме майно, а саме гараж літ Г-1 та житловий будинок літ Д-2.

Допитана у судовому засіданні відповідач - .ОСОБА_4позовні вимоги визнав у повному обсязі та пояснив, що 13.11.02 року його батько ОСОБА_3 купив у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 будинок АДРЕСА_1 для себе, але зазначив його покупцем у договорі, оскільки бажав щоб у нього було в майбутньому своє житло. Він отримав земельну ділянку у власність на підставі державного акту на право власності на землю від 14.02.06 року. Під час проживання у будинку його батько за рахунок своїх власних коштів самочинно побудував гараж літ Г-1 та житловий будинок літ Д-2. Не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Від відповідачки - ОСОБА_5 до суду надійшла письмова заява з проханням розглянути справу у її відсутність, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 не заперечує, оскільки на час розгляду справи майновий спір з її колишнім чоловіком ОСОБА_4 вирішено.

Від відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Маріупольської міської ради до суду надійшла заява з проханням розглянути справу у їх відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечують.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_9 підлягають задоволенню за наступними підставами.

У судовому засіданні встановлено, що фактично позивач - ОСОБА_3 придбав будинок АДРЕСА_1 13.11.02 г. на ім»я свого сина ОСОБА_4, але за свої власні кошти та для власного проживання. Під час проживання у будинку позивач за власний рахунок на вказаній на земельній ділянці самочинно побудував будинок літ Д-2 та гараж літ Г-1. Цей житловий будинок він у експлуатацію не сдав, тому згідно довідки БТІ вказане нерухоме майно являється самочинно побудованим. Обставини справи вказані позивачем у позові та у судовому засіданні не заперечуються відповідачами та вимоги позивача не порушують прав інших осіб.

Згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який був вчинений сторонами для прикриття іншого правочину, який вони дійсно вчинили. Якщо буде встановлено, що

правочин було вчинено сторонами для прикриття іншого правочину, який вони дійсно вчинили, відносини сторін регулюються правилами за правочином, який сторони дійсно вчинили.

Виходячи з вимог ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших її частин та правочину в цілому, якщо можна уявити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що насправді покупцем будинку АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 13 листопада 2002 року являється позивач - ОСОБА_3 будинок був придбаний за кошти позивача та для нього, сторони за правочином купівлі-продажу будинку - ОСОБА_3 та продавцці, здійснюючи удаваний правочин маскували іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони насправді мали на увазі, створити правові наслідки купівлі будинку у відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_10 та створили правові наслідки обумовлені договором купівлі-продажу будинку, інших підстав для визнання цієї угоди недійсною судом не встановлено, тому суд вважає доцільним визнати договір купівлі-продажу будинку від 13 листопада 2002 року частково недійсним, визнавши, що договір купівлі-продажу будинку у частині, що стосується покупця є удаваною угодою та що дійсним покупцем за цим договором являється позивач для якого та за кошти якого був куплений будинок.

Виходячи з пояснень відповідача - ОСОБА_4 які були дані у судовому засіданні він особисто не вносив плату за будинок, тому підстав для застосування наслідків передбачених ст. 216 ЦК України стосовно наслідків недійсності правочину судом не встановлено.

Враховуючи досліджені у судовому засіданні докази суд також вважає, що у порядку передбаченому ст 376 Цк України за позивачем також слід визнати право власності на самочинно побудоване нерухоме майно, а саме житловий будинок літ Д-2 та гараж літ Г-1. у домоволодінні АДРЕСА_1, оскільки у судовому засіданні встановлено, що позивач їх побудував, вони відповідають будівничо-технічним нормам у відповідності з висновком спеціаліста від 28.02.11 року на земельній ділянці на яку отримано право власності згідно держакту на землю від 14.02.06 року.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 216, 217, 235 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ”, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Маріупольської міської ради про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу будинку, визнання права власності на будинок та визнання права власності на самочинно побудоване майно - задовольнити.

Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладений 13 листопада 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 у частині покупця.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на будинок АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок Д-2 та гараж літ Г-1. у домоволодінні АДРЕСА_1

На рішення суду може бути подана апеляція до Апеляційного суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Т. В. Топчій