Справа № 2-29/11
"24" лютого 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г. Л., при секретарі Чудіна Н. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення сум за договором, моральної шкоди та судових витрат та за об'єднаним позовом ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди -
15 червня 2010 року до Іллічівського районного суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії ,стягнення матеріальної та моральної шкоди та судових витрат, де зазначили, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1. Разом з ним мешкає ОСОБА_2 з неповнолітнім сином - ОСОБА_3 та чоловіком ОСОБА_4 26 січня 2010 року їм було встановлено новий електролічильник, який було замінено на інший 18.05.2010 року . В той же день - 18.05.2010 року було укладено договір про користування електроенергією на час укладання якого у відповідача не було до них ніяких претензій. 7 червня 2010 року їх було вимкнено енергопостачання. Представник відповідача відмовився при цьому назвати своє прізвище. В той же день ОСОБА_2 звернулася за роз'ясненнями до РЕС Іллічівського району м. Маріуполя , надала квитанції про сплату за електроенергію, та їй було запропоновано принести квитанції за минулий період. ОСОБА_2 надала квитанції за період з травня 2005 року по травень 2010 року, однак робітник відповідача, що проводив перевірку, затребувала у неї квитанції за період с 2000 року та при цьому відмовилася назвати своє прізвище, не було вказівки про це на її робочому місці. Оскільки у них не було квитанцій за період з 2000 р. по 2005 р. , їм було повідомлено,що у них виник борг у розмірі 1050 гр. 96 коп. за цей період. В зв'язку з відсутністю енергопостачання внаслідок її вимкнення відповідачем, їм була спричинена моральна шкода, оскільки у них пошкодилися продукти, вони були не в змозі користуватися елекроприладами. Неповнолітня дитини позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 хворий на туберкульоз в зв'язку з чим за рекомендацією лікаря потрібно двічі на день протягом 30 хвилин кварцувати приміщення, однак такої змоги у них не було в зв'язку з відсутністю енергопостачання. Протиправними діями відповідача було спричинено моральну шкоду позивачці ОСОБА_2, яку вона оцінює у 10000 гр. Просили : позивач ОСОБА_1 стягнути з відповідача суму у розмірі , визначеному п. 19 договору про користування електроенергією від 18.05.2010 р. та зобов'язати відповідача видати робітникам, які здійснюють службові функції, на робоче місце таблички з вказівкою посади, прізвища, ім'я та по батькові відповідальної особи або бейджик на одязі службових осіб. Позивачка ОСОБА_2 просила визнати дії робітників відповідача неправомірними, стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 гр. та судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 250 гр. та витрати з ІТЗ у розмірі 37 гр.
14 липня 2010 року до Іллічівського районного суду звернулося ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за електроенергію та судових витрат, де зазначило, що відповідно до п. 19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357( надалі - Правила) розрахунок за споживчу електроенергію здійснюється за діючими тарифами для населення на підставі фактичних показань приладів. П. 20 Правил передбачено, що розрахунковим періодом є місяць. Відповідачі є споживачами електроенергії. В зв'язку з відсутністю сплати за споживчу електроенергію, заборгованість станом на 9.06.2010 року склала 1059 гр. 20 коп. До наступного часу відповідачами борг не сплачено. Просили стягнути з відповідачів 1059 гр. 20 коп. та судові витрати : судовий збір у сумі 51 гр. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гр.
Ухвалою суду від 30 .07.2010 р. ці цивільні справи було об'єднано в одне провадження.
В подальшому позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати дії робітників ПЄМ «Донецькобленерго» неправомірними, стягнути з відповідача на його користь вартість недоотриманої електроенергії у сумі 218 гр. 89 коп. та зобов'язати відповідача видати робітникам, які здійснюють службові функцій, на робоче місце таблички з вказівкою посади, прізвища, ім'я та по батькові відповідальної особи або бейджик на одязі службових осіб.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 позов ОСОБА_2 підтримала та просила його задовольнити, в позові ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі просила відмовити, вважаючи дії робітників ВАТ «Донецькобленерго» неправомірними, оскільки вони не мали підстав відключати будинок від енергопостачання. ОСОБА_8, на думку представника, не зобов'язана була зберігати квитанції за 2000- 2005 роки, боргу в неї не було. Діями робітників ВАТ «Донецькобленерго» ОСОБА_2 було спричинено моральну шкоду, оскільки у неї хвора дитина та залишившись без енергопостачання влітку вона була позбавлена можливості користуватися електроенергією, що привело до моральних страждань. Просила стягнути з ВАТ «Донецькобленерго» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 гр., в позові ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі просила відмовити та застосувати позовну давність , оскільки вони звернулися до суду з порушенням строків позовної давності.
Позивачка ОСОБА_2 свій позов підтримала та просила його задовольнити, а в позові ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі просила відмовити.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, свій позов підтримав та просив його задовольнити, а в позові ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі відмовити.
Представник відповідача Колодка В.В. позов ВАТ «Донецькобленерго» підтримала та просила його задовольнити, а в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити, оскільки у позивачів є борг за електроенергію у розмірі 1059 гр. 20 коп., який виник за період 2000-2005 р.р. Позивачі викликалися для проведення звірки та попереджались про відключення від енергопостачання в зв'язку з наявністю боргу, між тим на виклик не з'явилися, в зв'язку з чим , у відповідності до п. 27 Правил , домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1, де мешкають позивачі, було відключено від енергопостачання. Просила стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 1059 гр. 20 коп. та судові витрати, а в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Суд, вислухавши представника позивача - ОСОБА_7, позивачку ОСОБА_2, представника відповідача - Колодку В.В., дослідивши матеріали справи вважає, що позови ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 та мешкає за цією адресою разом з ОСОБА_2 та вони є споживачами електроенергії..
18 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі було укладено договір № 918/131 про користування електричною енергією.( а.с.10-11).
У відповідності до п. 19 Правил розрахунки населення за спожиту електроенергію здійснюються за діючими тарифами( цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. Відповідно до п. 20 Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плату за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Підтримуючи позов, представник ВАТ «Донецькобленерго» посилалася на облікові рахунки, у яких фіксується реєстрація платежів, що надійшли протягом певного часу, та згідно цих облікових рахунків відсутні відомості щодо надходження платежів за споживчу електричну енергію у період 2000-2005 роки. ( а.с.54-58). Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 та її представник не надали суду переконливих доказів щодо відсутності заборгованості та не спростували твердження представника ВАТ «Донецькобленерго» .
В зв'язку з наявністю заборгованості, ОСОБА_1 був попереджений про її наявність та про відключення від енергопостачання у випадку непогашення заборгованості та отримав це попередження 8 квітня 2010 року. ( а.с. 86 ,95-96). Між тим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися для проведення перевірки, заборгованість не сплатили, в зв'язку з чим домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 7 червня 2010 року було відключено від енергопостачання.
Відповідно до п. 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20-й день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що робітники ВАТ «Донецькобленерго» при відключені домоволодіння діяли у відповідності до п.27 Правил та їх дії не були неправомірними. В зв'язку з викладеним немає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та позову ОСОБА_1 про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на його користь 218 гр. 89 коп. як шкоду , заподіяну споживачу у разі тимчасового припинення електропостачання відповідно до п. 19 Договору, укладеного між ним та ВАТ «Донецькобленерго».( а.с.11).
Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за споживчу електроенергію суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено, та проти цього не заперечував представник ВАТ «Донецькобленерго» , що заборгованість, про стягнення якої просить ВАТ «Донецькобленерго» , виникла в період 2000-2005 р.р. До суду ВАТ «Донецькобленерго» звернулися 14 липня 2010 року( а.с.52), тобто після спливу строку позовної давності.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 просила застосувати позовну давність та відмовити в позові.
За таких обставин в позові ВАТ «Донецькобленерго» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за споживчу електроенергію у розмірі 1059 гр. 20 коп. , що виникла за період 2000-2005 р.р. слід відмовити.
У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦПК України цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторони виникає спір.
Позивач ОСОБА_1 в позові просив зобов'язати відповідача видати робітникам, які здійснюють службові функції, на робоче місце таблички з вказівкою посади, прізвища, ім'я та по батькові відповідальної особи або бейджик на одязі службових осіб, однак ним не доведено, що внаслідок відсутності у робітників ВАТ «Донецькобленерго» табличок на робочому місці та бейджиків на одязі якимсь чином було порушено його права, в зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який передбачає відшкодування моральної шкоди.
Між тим, ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено стягнення моральної шкоди тільки у випадках, якщо ця шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією. Наполягаючи на задоволенні позову про стягнення моральної шкоди позивачка таких даних суду не надала, в зв'язку з чим позов про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать : в тому числі витрати на правовому допомогу.
В зв'язку з тим, що в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі відмовлено, немає підстав для відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214 , 215 ЦПК України, ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» , п.п. 19, 20, 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 , суд -
В позовних вимогах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії , стягнення сум за договором, моральної шкоди та судових витрат - відмовити.
В позовних вимогах ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за споживчу електроенергію та судових витрат - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Г. Л. Харитонова