Справа № 2-а- 855
2011 рік
05 січня 2011 року Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області
у складі: головуючого - судді Кульбакова І.В.
при секретарі - Тураєвої Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Макіївка Донецької області про зобов'язання нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «Дитині війни».
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що вона віднесена до соціальної групи «Дитина війни», оскільки народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і на 02.09.1945 року, на час закінчення Другої світової війни, їй не виповнилося 18 років. Обґрунтовувала позов тим, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач зазначену допомогу не нараховував та не виплачував. У позові позивач просила зобов'язати відповідача здійснити їй зазначене нарахування та виплатити недоотриману суму соціальної допомоги за період з 01 січня 2008 року по день розгляду справи.
Представник відповідача УПФ України в Гірницькому районі м. Макіївки у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи від представника не надходило. Відповідно до ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника відповідача, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши додані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менш 18 років.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Разом з тим, згідно ч.2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи з встановленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного цивільного спору підлягають застосуванню положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни».
Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму, що встановлено для осіб, що втратили працездатність.
Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказані норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни»у 2009 році та за минулий період 2010 року не скасовували та не змінювали. Отже, нарахування та виплата у 2009 році та за минулий період 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
Отже, положення ч. 1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачеві , як “дитині війни” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 05 січня 2011 року.
На підставі викладеного, ст. ст. 3,6,8,19,22,23,152 Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про прожитковий мінімум”, Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”, Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік”, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»- задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як “дитині війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 05 січня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.
Суддя