Рішення від 24.02.2011 по справі 3/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

24.02.11 р. Справа № 3/173

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: Зубченко І.В. (головуючий), Іванченкової О.М., Лейби М.О.

При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Придніпровський торговий дім”, м. Дніпродзержинськ

до відповідача: Приватного підприємства „Ремонтно-строительная фирма „СВАН”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 300586,58грн., з яких: 225062,68грн. - основний борг, 5613,95грн. - 3% річних, 25520,89грн. - індекс інфляції, та 44295,01грн. - пені

Представники сторін:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача: представник не з'явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 24.02.2011р. з 14:35год. до 14:50год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Придніпровський торговий дім”, м. Дніпродзержинськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Ремонтно-строительная фирма „СВАН” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 300586,58грн., з яких: 225062,68грн. - основний борг, 5613,95грн. - 3% річних, 25520,89грн. - індекс інфляції, та 44295,01грн. - пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №26 від 08.01.2008р. щодо оплати поставленої продукції та копії договору №26 від 08.01.2008р., листів №21 від 04.03.2009р., №28 від 18.03.2009р., видаткових накладних №6779 від 10.10.2008р., №6142 від 17.09.2008р., №6101 від 16.09.2008р., №4461 від 04.08.2008р., №6769 від 10.10.2008р., довіреностей на отримання ТМЦ №48 від 09.10.2008р., №35 від 17.09.2008р., №34 від 16.09.2008р., №16 від 04.08.2008р., рахунків на оплату №6765 від 17.09.2008р., №5192 від 31.07.2008р., №5192 від 31.07.2008р., №7459 від 08.10.2008р., №6716 від 15.09.2008р., виписок банку, податкових накладних №6214 від 17.09.2008р., №4501 від 04.08.2008р., №6846 від 10.10.2008р., №6174 від 16.09.2008р., заявок на відвантаження ТМЦ з поміткою „помилка”, товарно-транспортної накладної від 04.08.2008р.

Крім того, в позовній заяві позивач просив вжити заходи по забезпеченню позову, а саме: накласти арешт на майно або грошові кошти відповідача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2009р. було відмовлено в забезпеченні позову та в задоволення позовних вимогах ТОВ „Придніпровський торговий дім”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2009р. у справі №3/173 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2009р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. у справі №3/173 скасовано; справу №3/173 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 15.07.2010р. справу №3/173 передано на розгляд судді Зубченко І.В.

Ухвалою суду від 21.07.2010р. прийнято справу №3/173 до провадження.

Позивач, відповідно до пояснень без номеру, наданих супровідним листом від 05.08.10р., підтримав позовні вимоги та погодився із зауваженнями, зазначеними у постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2010р., згідно яких вказано, що відхиляючи рахунки №6765 від 17.09.2008р., №5192 від 31.07.2008р., №5192 від 31.07.2008р., №7459 від 08.10.2008р., №6716 від 15.09.2008р. в якості доказів звернення з вимогою про оплату товару, переданих за накладними №6779 від 10.10.2008р., №6142 від 17.09.2008р., №6101 від 16.09.2008р., №4461 від 04.08.2008р., №6769 від 10.10.2008р. суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що зазначені документи співпадають з датами здійснення операцій, а також містять однакові дані у графах: найменування товару, кількість, ціна за одиницю, загальна ціна товару. Крім того, не взято до уваги судами те, що: договір передбачає виставлення рахунків; відповідачем не надано доказів існування інших угод з позивачем щодо поставки продукції, на виконання яких йому могла б передаватись продукція за вказаними накладними тощо; крім того, судами не надано оцінку листу Приватного підприємства "Ремонтно-строительная фирма "Сван", м. Донецьк №21 від 04.03.2009р., адресованого позивачу яким відповідач визнав, що відповідно акта звірки взаєморозрахунків останній повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський торговий дім" про те, що станом на 02.03.2009р. заборгованість за договором №26 від 08.01.2008р. становить 226562,88грн. та зобов'язався вишукати можливість погасити її.

Ухвалою суду від 09.09.2010р. призначено судову економічно-бухгалтерську експертизу у справі №3/173, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у вказаній справі.

На вирішення експерту були поставлені наступні питання:

1. Яким чином були відображені у бухгалтерському обліку позивача та відповідача розрахунки за видатковими накладними №6779 від 10.10.2008р., №6142 від 17.09.2008р., №6101 від 16.09.2008р., №4461 від 04.08.2008р., №6769 від 10.10.2008р., рахунками на оплату №6765 від 17.09.2008р., №5192 від 31.07.2008р., №7459 від 08.10.2008р., №6716 від 15.09.2008р., податковими накладними №6214 від 17.09.2008р., №4501 від 04.08.2008р., №6846 від 10.10.2008р., №6174 від 16.09.2008р. та товарно-транспортною накладною від 04.08.2008р.?

2. Чи є видаткові накладні №6779 від 10.10.2008р., №6142 від 17.09.2008р., №6101 від 16.09.2008р., №4461 від 04.08.2008р., №6769 від 10.10.2008р., рахунки на оплату №6765 від 17.09.2008р., №5192 від 31.07.2008р., №7459 від 08.10.2008р., №6716 від 15.09.2008р., податкові накладні №6214 від 17.09.2008р., №4501 від 04.08.2008р., №6846 від 10.10.2008р., №6174 від 16.09.2008р. та товарно-транспортні накладні від 04.08.2008р. підтвердженням здійснення поставки саме за договором №26 від 08.01.2008р.?

3. Виходячи з яких сум згідно договору поставки №26 від 08.01.2008р. були сплачені податки позивачем та відповідачем?

4. Чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві позивачем розмір заборгованості у сумі 225062,68грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №26 від 08.01.08р.?

01 лютого 2011р. на адресу суду надійшов лист №5270/24 від 24.01.2011р. Донецького НДІ судових експертиз, яким було повернуто справу №3/173 без виконання у зв'язку з несплатою витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 04.02.2011р. справу №3/173 на підставі ст.46 ГПК України передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Зубченко І.В., суддів Іванченкової О.М., Лейби М.О.

Ухвалою суду від 07.02.2011р. поновлено провадження у справі №3/173.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися з невідомих причин, про час та місце розгляду справи сторони були належним чином повідомлені, про що свідчить вихідний штамп канцелярії на ухвалі суду від 07.02.2011р.

Справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

Під час судового розгляду представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

8 січня 2008 року між ТОВ „Придніпровський ТД” (постачальник) та ПП „Ремонтно-строительная фирма „СВАН” (покупець) було укладено договір №26.

У відповідності з пунктом 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором прийняти та оплатити таку продукцію.

Ціна, кількість та асортимент продукції, що поставляється за договором, вказані в супровідних документах, які додаються до продукції постачальником: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна (пункт 2.1. договору).

Поставка здійснюється на підставі заявки покупця. Покупець у заявці вказує найменування продукції, асортимент, кількість та умови поставки (пункт 4.1. договору).

Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом одного робочого дня після її одержання, постачальник виставив рахунок на оплату продукції (пункт 4.2. договору).

Відповідно до пункту 5.3. договору поставка продукції здійснюється на підставі 100% передплати партії продукції, зазначеної в рахунку-фактурі постачальника, виставленому покупцеві на підставі його заяви.

Сторони можуть домовитися про поставку продукції з відстрочкою платежу до 30 днів. Ця умова є узгодженою, якщо про неї зазначено в заявці, яку прийнято постачальником і виставлено рахунок на оплату (пункт 5.4. договору).

Оплата за кожну окрему партію продукції здійснюється виключно на підставі цього договору згідно виставленим рахункам. В разі виникнення заборгованості за продукцію, постачальник отримані від покупця платежі по рахункам зараховує в рахунок погашення боргу за договором (пункт 5.5. договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою платежу вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника (розділ 6 договору).

Продукція вважається переданою постачальником і прийнятою покупцем після підписання сторонами супровідних документів (пункт 8.2. договору).

Згідно пункту 12.1. договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 12.1. договору та закінчується 31.12.2008р.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору №26 від 08.01.2008р. він передав відповідачу продукцію загальною вартістю 239248,65грн. за видатковими накладними №6769 від 10.10.2008р. у сумі 25732,50грн., №6142 від 17.09.2008р. у сумі 56579,76грн., №6101 від 16.09.2008р. у сумі 64008грн., №4461 від 04.08.2008р. у сумі 92928,39грн., які своєчасно не були оплачені відповідачем.

Суд дослідив копії вказаних видаткових накладних та рахунків на оплату №5192 від 31.07.2008р. у сумі 92928,39грн., №6716 від 15.09.2008р. у сумі 64008грн., №6765 від 17.09.2008р. у сумі 56579,76грн., №7459 від 08.10.2008р. у сумі 25732,50грн., та встановив, що у вище перелічених документах відсутнє посилання на договір №26 від 08.01.2008р.

В представлених позивачем роздруківках з електронної пошти зразків заявок №000048 від 31.07.2008р., №000063 від 15.09.2008р., №000064 від 17.09.2008р., №000068 від 08.10.2008р., які, як вказує позивач, були надіслані відповідачем міститься повідомлення електронного носія наступного змісту: „Ошибка. Надпись ошибка означает что не все поля правильно заполнены. Если не исправить ошибки система не примет заявку”.

Між тим, у видаткових накладних є посилання на довіреності №48 від 09.10.2008р., №35 від 17.09.2008р., №34 від 16.09.2008р., №16 від 04.08.2008р. та перелічені вище рахунки.

У вказаних довіреностях на отримання ТМЦ є посилання на перелічені рахунки, однак відсутнє посилання на договір №26 від 08.01.2008р.

Також в рахунках є посилання на замовлення покупця №5200 від 31.07.2008р., №6714 від 15.09.2008р., №6763 від 17.09.2008р., №7457 від 08.10.2008р., але в матеріалах справи такі замовлення відсутні, що унеможливлює з'ясування судом їх приналежності до договору №26 від 08.01.2008р.

Разом з тим, слід врахувати, що поставка товару відбулась у період, в який діяв договір №26 від 08.01.2008р. Водночас, порівняти вартість поставленого товару та ціну договору №26 від 08.01.2008р. не припускається можливим, оскільки в пункті 2.1. договору визначено спосіб визначення ціни, а саме ціну вказану в супровідних документах. Як вже зазначалось, в супровідних документах, копії яких наявні в матеріалах справи, відсутнє посилання на договір №26 від 08.01.2008р.

Крім того, копії податкових накладних №4501 від 04.08.2008р., №6174 від 16.09.2008р., №6214 від 17.09.2008р., №6846 від 10.10.2008р., також не підтверджують факт поставки відповідачу продукції за договором №26 від 08.01.2008р., а лише відображають податкову звітність позивача.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відповідні податкові накладні відповідача, що унеможливлює можливість суду встановити, що відповідач не сплатив самостійно узгоджене зобов'язання з оплати придбаного товару у сумі 239248,65грн., не виконав умови договору №26 від 08.01.2008р., що стало підставою для стягнення заборгованості за поставлений товар.

У листі №21 від 04.03.2009р. відповідач посилається на існуючі між сторонами правовідносини, що підтверджується договором купівлі-продажу №26 від 08.01.2008р., зазначає, що в нього існують зобов'язання перед позивачем за договором купівлі-продажу та визнає, що згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 02.03.2009р. його заборгованість складає 226562,88грн., яку відповідач зобов'язується погасити.

В матеріалах справи відсутній акт звірки взаємних розрахунків сторін, складений станом на 02.03.2009р., що унеможливлює з'ясування судом чи підписаний цей акт лише в межах договору №26 від 08.01.2008р.

У листі №28 від 18.03.2009р. відповідач визнає заборгованість перед позивачем у сумі 226562,88грн. та пропонує графік погашення заборгованості, але не визначає підстави за якими виник цей борг.

Відповідно до банківських виписок за 12.05.2009р., 27.05.2009р. відповідачем було перераховано позивачу 1500грн. за єврорубероід згідно акту звірки від 31.03.2009р. Втім в матеріалах справи відсутній вказаний акт, що унеможливлює з'ясування судом чи підписаний цей акт в межах договору №26 від 08.01.2008р. та стосується зобов'язань відповідача, які виникли за спірними накладними.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги зауваження Вищого господарського суду України викладені в його постанові від 15.04.2010р. у справі №3/173, ухвалою суду від 09.09.2010р. призначено судову економічно-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Донецькому НДІ судових експертиз.

В свою чергу, Донецьким НДІ судових експертиз було повернуто справу №3/173 без виконання у зв'язку з несплатою витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач повідомив суд, що у нього відсутня зацікавленість у проведенні судової експертизи та можливість сплатити витрати, пов'язані з її проведенням, з урахуванням належного суду права розглянути справу за матеріалами, наявними в ній, провадження у справі було поновлено без виконання експертних досліджень та вирішення питань, поставлених судом.

Підставою заявленого позову є невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №26 від 08.01.2008р. В наданих видаткових накладних, рахунках, довіреностях відсутнє посилання на цей або інший договір. В матеріалах справи відсутній буд-який інший договір щодо поставки позивачем продукції, визначної у видаткових накладних. Втім, останнє не спростовує можливість існування між сторонами позадоговірних відносин, які виникли в межах іншого правочину.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Так, в рахунках позивачем було визначено форму оплати, порядок та строк здійснення розрахунків, реквізити постачальника, найменування товару, його кількість та вартість, деякі умови поставки, що в розумінні ч.2 ст.530 ЦК України є вимогою на сплату. В свою чергу, уповноважений представник відповідача підписавши видаткові накладні, в яких є посилання на ці рахунки, підтвердив їх отримання та прийняття відповідачем умов визначених в них.

Втім, оскільки позивач підставою заявленого позову визначив невиконання відповідачем зобов'язань за договором №26 від 08.01.2008р., виходячи з обмеженості суду межами позовних вимог, відсутності у матеріалах справи заяв про зміну підстави позову, в порядку ст.22 ГПК України, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними засобами доказування відповідно до вимог ст.ст.33, 34, 36 ГПК України, його позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 225062,68грн. за договором поставки №26 від 08.01.2008р., у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог як суми основного боргу, так і 3% річних у сумі 5613,95грн., інфляційних втрат у сумі 25520,89грн. та пені у сумі 44295,01грн.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати, саме: витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.11, 205, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Придніпровський торговий дім”, м. Дніпродзержинськ до Приватного підприємства „Ремонтно-строительная фирма „СВАН”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 300586,58грн., з яких: 225062,68грн. - основний борг, 5613,95грн. - 3% річних, 25520,89грн. - індекс інфляції, та 44295,01грн. - пені відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя Зубченко І.В.

Суддя О.М. Іванченкова

Суддя М.О. Лейба

Повний текст рішення за правилами

ст.84 ГПК України підписано 01.03.2011р.

Попередній документ
14097471
Наступний документ
14097473
Інформація про рішення:
№ рішення: 14097472
№ справи: 3/173
Дата рішення: 24.02.2011
Дата публікації: 12.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги