21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
09 березня 2011 р. Справа 11/6/2011/5003
за позовом виконавчого комітету Вінницької міської ради м. Вінниця
до товариства з обмеженою відповідальністю «Щетинін та партнери» м. Вінниця
про примусове звільнення орендованого приміщення
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:
від позивача - М. Кириленко за довіреністю;
від відповідача - не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з примусове звільнення товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Щетинін та партнери»приміщення площею 58,1 кв.м. по вул. Соборна, 50 в м. Вінниці та передати його за актом прийому-передачі виконавчому комітету Вінницької міської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору оренди приміщень № 50-08 від 01.12.2005р. укладеного між виконавчим комітетом Вінницької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Ода» ЛТД яке відповідно до загальних зборів засновників від 27.06.2007р. змінило назву з ТОВ «Ода»ЛТД на ТОВ «Юридична компанія «Щетинін та партнери», останньому було надано в оренду приміщення загальною площею 58,1 кв.м. за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 50.
Термін дії оренди відповідно до п. 1.4. договору встановлено з 01.12.2005р. по 01.11.2006р.
22.11.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди приміщень № 50/8 від 01.12.2005 року якою термін договору № 50/8 був пролонгований і встановлений з 22.11.2007 року до 01.08.2008 року.
Після закінчення договору оренди відповідач приміщення за актом прийому-передачі не передав та продовжує ним користуватись.
Виконавчий комітет Вінницької міської ради своїм листом від 22.11.2010р. вих. № 01-03-14-30641 повідомив відповідача про необхідність звільнення займаного приміщення в термін до 01.12.2010 року. Приписом від 09.12.2010 р. вих. № 01-03-14-32683 виконавчого комітету Вінницької міської ради відповідача було зобов'язано передати приміщення згідно акту прийому-передачі та попередньо повідомити про дату та час здачі приміщення у дводенний термін з моменту отримання даного припису.
Вимоги листа та припису відповідачем залишені без належного реагування.
Відповідач в поясненнях за № 23/11 від 04.03.2011р. не заперечує проти звільнення орендованого приміщення площею 58,1 кв.м. на протязі березня 2011 року, але не пізніше 01 квітня 2011 року. Проте зауважує, що на протязі 2008-2010 років жодних вимог від позивача щодо звільнення та передачі приміщення до нього не надходило. Окрім того, на лист відповідача про можливість звільнення орендованого приміщення частково, а саме кімнати площею 18,67 кв.м., позивачем не відреагував та не направив свого представника.
В судовому засіданні 01.03.2011р. судом оголошено перерву до 09.03.2011р. з метою надання сторонами доказів в підтвердження своїх доводів та заперечень.
Перевіривши доводи представників сторін доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
24 листопада 2005 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 2782, згідно якого вирішено здати в оренду частину приміщень адміністративної будівлі по вул. Соборній, 50 ТОВ «Ода»ЛТД загальною площею 58,1 кв.м. з 01 грудня 2005 року по 31 жовтня 2006 року для комерційних потреб.
01 грудня 2005 року між виконавчим комітетом Вінницької міської ради (позивач, за договором Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ода»ЛТД (за договором Орендар) укладено договір оренди приміщень № 50/08 за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 50 загальною площею 58,1 кв.м., яке знаходиться на балансі та обслуговуванні виконкому міської ради.
Відповідно до п. 1.5. договору, останній набирає чинності з моменту підписання акту про передачу приміщення.
Як стверджується матеріалами справи, об'єкт оренди визначений договором передано 12.08.2003р. за актом прийому-передачі нежилого приміщення. 01.12.2005р. між сторонами підписано доповнення до акту прийому-передачі нежилого приміщення згідно з яким Орендар займає нежиле приміщення в будинку № 50 по вул. Соборна загальною площею 58,1 кв.м.
Термін дії договору визначався з 01.12.2005 року по 01.11.2006 року.
Відповідно до протоколу загальних зборів засновників від 27.06.2007р. ТОВ «Ода»ЛТД у формі МП змінило назву на ТОВ «Юридична компанія «Щетинін та партнери».
22 листопада 2007 року між виконавчим комітетом Вінницької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Щетинін та партнери»укладено додаткову угоду до договору оренди приміщень № 50/8 від 01.12.2005 року якою термін договору оренди № 50/8 пролонговано і встановлено з 22.11.2007 року до 01.08.2008 року.
Згідно пункту 6.2. договору, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 6.4. договору встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди об'єкт має бути звільнено і передано Орендодавцю за актом у задовільному стані.
Згідно п. 6.8. договору, продовження договору на новий термін по закінченню його дії без рішення виконкому не допускається.
Виконавчим комітетом Вінницької міської ради рішення щодо продовження договору оренди не приймалось.
Як стверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, об'єкт оренди відповідачем не звільнено та не передано позивачу за актом, як те передбачено договором.
Позивач листом від 22.11.2010р. вих. № 01-03-14-30641 повідомив відповідача про необхідність звільнення займаного приміщення в термін до 01.12.2010 року. У зв'язку з невиконанням вимог листа, позивач приписом від 09.12.2010р вих. № 01-03-14-32683 зобов'язав відповідача передати приміщення згідно акту прийому-передачі та попередньо повідомити про дату та час здачі приміщення у дводенний термін з моменту отримання даного припису.
Однак, вимоги припису відповідач не виконав.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є звільнення та повернення орендованого приміщення.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До того ж, приписами ст. 785 Цивільного кодексу України визначений обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Положеннями ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
У відповідності з приписами ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 387 цього Кодексу встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо примусового звільнення товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Щетинін та партнери»приміщення площею 58,1 кв.м. по вул. Соборна, 50 в м. Вінниці та передати його за актом прийому-передачі виконавчому комітету Вінницької міської ради, є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Твердження відповідача про те, що на протязі 2008-2010 років жодних вимог від позивача щодо звільнення та передачі приміщення до нього не надходило спростовуються матеріалами справи, а тому не заслуговують на увагу.
Зважаючи на наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити.
2. Звільнити товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Щетинін та партнери»(21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код 13330242) приміщення площею 58,1 кв.м. по вул. Соборна, 50 в м. Вінниці та передати його за актом прийому-передачі виконавчому комітету Вінницької міської ради.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Щетинін та партнери»(21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код 13330242) на користь виконавчого комітету Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код 13322432) 85 (вісімдесят п'ять) грн. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити відповідачу.
Повне рішення складено 10.03.2011р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- відповідачу - (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)