ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 лютого 2011 року 11:40 № 2а-18192/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Акціонерного товариства - фірми "Укргазбуд"
до
Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області
про
скасування рішення про застосування фінансових санкцій №355
За участю представників:
позивача
Бойко М.С.
відповідача
Демиденко Ю.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Акціонерне товариство фірма «Укргазбуд»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про скасування рішення №355 від 17.11.2010р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю винесення оскаржуваного рішення, при цьому посилається на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.12.2008р. про порушення справи про банкрутство АТФ «Укрспецбуд»та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідач проти позову заперечив з посиланням на положення ст.ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та вважає правомірним оскаржуване рішення №355 від 17.11.10р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області №355 від 17.11.2010р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Спеціалізованого управління підводно-технічних робіт «Укрпідводтрубопровід»Акціонерного товариства фірми «Укрспецбуд»застосовано штраф у розмірі 1692,64грн. та нарахована пеня у розмірі 2038,16 грн.
Порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та стягнення заборгованості за цими внесками, визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на момент спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 та п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним в сфері відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, страхувальниками для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 Закону, є, зокрема, роботодавці, до яких відносяться підприємства незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частиною першою ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, є платниками страхових внесків. Набуття статусу платників страхових внесків відбувається з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду (ч. 3 ст. 15 Закону).
Згідно з Положенням про Спеціалізоване управління підводно - технічних робіт «Укрпідводотрубопровід»Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»підрозділ має самостійний баланс , печатку із своєю назвою , бланки та штампи ( п.п.1.3 п.1 Положення) , а також здійснює облік результатів роботи , веде оперативну , бухгалтерську і статистичну звітність ( п.п.7.1. п.7 Положення ), а отже підрозділ самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі .
Отже, відповідно до цих норм законодавства Спеціалізоване управління підводно-технічних робіт «Укрпідводтрубопровід»Акціонерного товариства фірми «Укрспецбуд»є страхувальником і, відповідно, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До обов'язків страхувальника згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону віднесені обов'язки по нарахуванню, обчисленню та сплаті страхових внесків.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 р. порушено провадження у справі №49/18-б про банкрутство АТФ «Укрспецбуд»та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Відповідно до п. 4 ухвали суду з моменту порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію). Зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку з зобов'язаннями боржника в процедурах розпорядження майном боржника та санації. Мораторій дії на весь час провадження справи про банкрутство.
Положення ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Отже, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де наведене саме визначення мораторію.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію тобто до 30.12.2008 року.
Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань, які виникли після введення мораторію є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.
Як встановлено судом, фінансові санкції та пеня нараховані рішенням №355 від 17.11.2010р. за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків за період з 20.05.2010р. по 04.11.2010р. , тобто зобов'язання виникли після 31.12.2008р.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Суд вважає, що перебування позивача в процедурі банкрутства під час дії мораторію, не звільняє його від сплати поточних страхових внесків, оскільки з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника. На даній стадії банкрутства він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування рішення Управління ПФУ у Кагарлицькому районі Київської області №355 від 17.11.2010р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за поточні зобов'язання є необґрунтованими, такими, що не підтверджені відповідними доказами, а отже, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги АТФ «Укрспецбуд»задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович