ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
24 лютого 2011 року № 2а-18159/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Крушеніцькому В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення коштів,
за участю представників сторін:
від позивача: Андрющенко Л.В.
від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Київський міський центр зайнятості (далі по тексту -позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту -відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення коштів, одержаних на допомогу по безробіттю в сумі 16511,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1. при перебуванні на обліку в Оболонському районному центрі зайнятості м. Києва та отриманні одноразової допомоги по безробіттю працював з 10.11.2008 року по 05.06.2009 року в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси, що призвело до неправомірного отримання відповідачем грошових коштів. У зв'язку з наведеним представник Київського міського центру зайнятості просить суд стягнути з відповідача неправомірно, на думку позивача, отримані кошти в сумі 16511,68 грн.
Відповідач та представник відповідача проти задоволення позову заперечили повністю з підстав їх необґрунтованості та безпідставності, зазначивши, що в період з 18.09.2008 року по 25.11.2008 року (включно) відповідач перебував на обліку як безробітний, проходив курс навчання та отримав одноразову допомогу по безробіттю правомірно, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, адміністративний суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про зайнятість населення»та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Частиною першою статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 3 грудня 1997 року, Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та Київській міській держадміністрації.
За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Київський міський центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18.09.2008 року подав заяву до Оболонського районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». У заяві зазначив, що він не є найманим працівником, членом особистого селянського господарства, не укладав договору цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець. Наказом Оболонського районного центру зайнятості №21747 від 18.09.2008 року відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 18.09.2008 року відповідно до статтей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року №307.
Положенням статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до змісту частин першої та другої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 17.10.2008 року звернувся до Оболонського районного центру зайнятості із заявою про направлення його на курси підвищення кваліфікації до Навчального ділового центру Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України за спеціальністю основи підприємницької діяльності, на підставі якої між Оболонським районним центром зайнятості та ОСОБА_1 укладено Договір №459 від 21.10.2008 року. Наказом Оболонського районного центру зайнятості №23503 від 22.10.2008 року ОСОБА_1 направлено на підвищення кваліфікації та призначено матеріальну допомогу.
Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що видами забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.
Також судом встановлено, що після закінчення курсів по підвищенню кваліфікації у зв'язку з неможливістю працевлаштування відповідач звернувся до Оболонського районного центру зайнятості із заявою про виплату одноразово призначеної йому допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності від 21.11.2008 року та додав «Бізнес - План».
Наказом Оболонського районного центру зайнятості № 55 від 26.11.2008 року Про виплату допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності відповідно до ч.7 ст.22, ч.5 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розділу 7 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року №307 прийнято рішення комісії про призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 і, як наслідок, Наказом Оболонського районного центру зайнятості №25331 від 26.11.2008 року відповідачу виплачено одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності в сумі 12501,99 грн. та Наказом Оболонського районного центру зайнятості №25332 від 26.11.2008 року ОСОБА_1 знято з обліку з 26.11.2008 року відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних у зв'язку з працевлаштуванням (державна реєстрація фізичної особи - підприємця).
Згідно абз.2 пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, зокрема, з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.
Згідно Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України №259/407 від 12.07.2006 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2006 року за №876/12750, здійснюється обмін інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом та під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства, отримання пенсії. Даний обмін інформацією здійснюється з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та визначення розміру матеріального забезпечення.
Як зазначив позивач, в процесі звірки отриманих даних з податкової інспекції щодо розслідування страхових випадків за четвертий квартал 2008 року виявлено, що під час перебування на обліку в Оболонському районному центрі зайнятості ОСОБА_1. весь час працював в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси. На підтвердження даного факту позивач посилається на Акт №202 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 22.09.2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи, в якому зафіксовано, що відповідач з 10.11.2008 року по 05.06.2009 року працював в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси на посаді викладача; витяг з Наказу від 21.09.2009 року №141; зарплатну відомість з січня 2008 року по грудень 2008 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
Київським міським центром зайнятості відповідачу направлено Повідомлення №27-2877/а від 30.09.2009 року з проханням терміново повернути кошти в сумі 16511,68 грн. з причин незаконної виплати матеріального забезпечення, на яке ОСОБА_1. відповів заявою-запереченням та додав Наказ №6-к-в від 12.11.2009 року, Довідку №186 від 04.11.2009 року, Наказ №7-к-в від 10.12.2009 року, Індивідуальні відомості про застраховану особу за грудень 2008 року та Розклад занять з листопада по грудень 2008 року, у зв'язку з чим Оболонським районним центром зайнятості м. Києва вдруге було проведено перевірку, за результатами якої позивачем складено Акт №190 від 17.12.2009 року, в якому зафіксовано, що відповідач з 10.11.2008 року по 05.06.2009 року працював в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси та, як зазначив позивач, згідно Додатку до Акту №190 від 17.12.2009 року відповідачу була нарахована та виплачена допомога по безробіттю та вартість навчання у сумі 16511,68 грн.
Київським міським центром зайнятості повторно відповідачу направлено Повідомлення №27-3507/ від 19.11.2009 року з проханням терміново повернути кошти в сумі 16511,68 грн. з причин незаконної виплати матеріального забезпечення.
Таким чином, позивач в обґрунтування своєї позиції зазначив, що в період з 18.09.2008 року по 25.11.2008 року відповідач перебував на обліку як безробітний, проходив курс навчання та отримав одноразову допомогу по безробіттю і разом з тим у період з 10.11.2008 року по 05.06.2009 року працював в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси.
Проте, дані твердження позивача спростовуються наступним.
В матеріалах справи наявна копія Наказу від 12.11.2009 року №6 к-в Про уточнення до наказу від 10.11.2008 року №8 к-в Про зарахування викладачів на погодинну оплату, в якій зазначено, що у зв'язку з проведенням звірки Шевченківського районного центру зайнятості (Акт №202 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 22.09.2009 року) внесено уточнення до п.1 наказу від 10.11.2008 року №8 к-в, зокрема, підпункт 1.7 пункту 1 вилучено, доповнено пункт 1 абзацом такого змісту: «у зв'язку з нагальною необхідністю у викладанні дисциплін відповідно до навчального плану (читання лекцій та проведення практичних занять в навчальній групі режисерів-асистентів ТБ) прийняти викладачем ОСОБА_1 на умовах погодинної оплати праці з 02.12.2008 року по 05.06.2009 року».
Як вбачається з Витягу від 21.09.2009 року №142, належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 з 03.12.2008 року по 29.02.2009 року працював викладачем в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси, про що свідчать Наказ про зарахування з 03.12.2008 року викладача-погодинника ОСОБА_1 у групу відеомонтажерів від 03.12.2008 року №12/1 к-в та Наказ про звільнення 29.02.2009 року викладача-погодинника ОСОБА_1 від 20.02.2009 року №21 к-в, з якими, як зазначив відповідач, він був ознайомлений належним чином.
Щодо посилань позивача на наявну в матеріалах справи копії зарплатної відомості з січня 2008 року по грудень 2008 року як підтвердження того, що відповідач під час перебування на обліку в Оболонському районному центрі зайнятості весь час працював в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси та, відповідно, отримував заробітну плату, суд звертає увагу, що Наказом Оболонського районного центру зайнятості №25332 від 26.11.2008 року ОСОБА_1 знято з обліку з 26.11.2008 року, а згідно вищезазначеної зарплатної відомості ОСОБА_1. отримав заробітну плату за грудень 2008 року.
Суд звертає увагу, що даний факт також підтверджується наданими даними Пенсійним фондом України, а саме наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією Індивідуальних відомостей про застраховану особу від 25.02.2009 року, де зазначені, зокрема, звітний рік по нарахуванню зарплати - 2008 рік; дані про трудові відносини в звітному році: початок 01.12.2008 року, кінець 31.12.2008 року; відомості про загальний стаж за звітні періоди, в яких враховуються страхові внески - один місяць.
Крім того, як вбачається з Довідки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 13.01.2011 року №86/к/29-204 ОСОБА_1. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) отримав у четвертому кварталі 2008 року зарплату від Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси, проте у співставленні із зарплатною відомістю з січня 2008 року по грудень 2008 року, Індивідуальними відомостями про застраховану особу від 25.02.2009 року суд приходить до висновку, що заробітна плата була отримана відповідачем за грудень 2008 року, тобто за період, коли ОСОБА_1. вже не перебував на обліку в Оболонському районному центрі зайнятості.
Суд звертає особливу увагу на наявний в матеріалах справи оригінал Листа від 25.01.2011 року №11 (далі по тексту - Лист), наданого Українським інститутом підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси за підписом ректора С. М. Правденко, в якому зазначено, що ОСОБА_1. був залучений як позаштатний викладач-погодинник для забезпечення навчального процесу протягом навчальних занять групи режисерів телебачення та оформлений тимчасово загальними (рамковими) на всіх викладачів-погодинників наказами №17 к-н від 10.11.2008 року Про погодинну оплату викладачів у групі режисерів телебачення, №8 к-в від 10.11.2008 року Про зарахування викладачів на погодинну оплату (із уточненнями внесеними Наказом від 12.11.2009 року №6 к-в) та №33 к-в від 05.06.2009 року Про звільнення викладачів-погодинників відповідно до п.12 Положення про порядок залучення фахівців до педагогічної роботи на умовах погодинної оплати праці, затвердженого ректором інституту від 01.08.2008 року (далі по тексту - Положення).
Як вбачається з Листа, трудові відносини з викладачем-погодинником ОСОБА_1 розпочались з дня першого читання лекцій за розкладом занять, тобто, 02.12.2008 року, а завершились в останній день читання лекцій, тобто, 02.06.2009 року (згідно із п.14 Положення).
Згідно розкладу занять, Журналу навчальних занять групи режисерів телебачення, Журналу навчальних занять групи відеомонтажу, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи ОСОБА_1. мав заняття 2, 3, 5, 8, 9, 10, 15, 17, 18, 19, 24 грудня 2008 року; 27, 28, 29 травня 2009 року; 1, 2 червня 2009 року.
В матеріалах справи наявні належним чином завірені копії Довідки про кількість годин, прочитаних викладачами-погодинниками на групі режисерів телебачення за листопад 2008 року, Довідки про кількість годин, прочитаних викладачами-погодинниками на групі режисерів телебачення за грудень 2008 року, якими підтверджується те, що до грудня 2008 року ОСОБА_1. лекцій не читав.
Як вбачається з Журналу навчальних занять групи відеомонтажу, Наказу від 03.12.2008 року №26 к-н Про погодинну оплату викладачів в групі відеомонтажерів, Наказу від 03.12.2008 року №12/1 к-в Про зарахування викладачів на погодинну оплату, Наказу від 20.02.2009 року №21 к-в Про звільнення викладачів-погодинників, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи, ОСОБА_1. був залучений для читання лекцій у групі відеомонтажу 17, 24 грудня 2008 року; 13, 20, 27 січня 2009 року; 3, 10, 17, 19 лютого 2009 року.
Крім того, судом критично оцінені доводи позивача про оформлення не належним чином документів, що були додані відповідачем до заяви-заперечення на Повідомлення Київського міського центру зайнятості №27-2877/а від 30.09.2009 року з причин ненадання копій Журналу вхідної і вихідної документації, в якому реєструвались накази за певний період, оскільки, як вбачається з приписів ч.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом, зокрема, проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.
Тобто, саме на Київський міський центр зайнятості покладено обов'язок витребування та перевірки документації безпосередньо на місці трудової діяльності відповідача, в т. ч. і Журналу вхідної і вихідної документації, як одного з елементів доказової інформації, в якому реєструвались накази за певний період.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в період з 18.09.2008 року по 25.11.2008 року (включно) перебував на обліку як безробітний, проходив курс навчання та отримав одноразову допомогу по безробіттю правомірно.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Як вбачається з приписів пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Відповідно до ст.39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Як вбачається із приписів ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. (ч.1 ст. 2 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 16511,68 грн. є необґрунтованими та безпідставними, такими що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 97, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І. П. Васильченко
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 04.03.2011 року.