Справа № 2-а-244/2011р.
22 лютого 2011 року Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого -судді Костенко Т.М.
при секретарі -Земськовій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДПС Слов'янського взводу батальйону ДПС, прапорщика міліції Кушлакова Павла Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова, як адміністративного суду за місцем свого проживання, з адміністративним позовом до Інспектора ДПС Слов'янського взводу батальйону ДПС про визнання неправомірним притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та скасування винесеної відповідачем відповідної постанови АН № 771288 від 05 грудня 2010 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на те, що відповідач, являючись посадовою особою органу державної влади -ДПС Слов'янського взводу батальйону ДПС, якому чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, в зазначений день без достатніх на те законних підстав виніс вищевказану постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності був визнаний факт порушення позивачем п 19.1 (а) ПДР.
Разом з тим, ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився надавши суду заяву з прохання розглядати адміністративній позов за його відсутністю.
Представник відповідача ДПС Слов'янського взводу батальйону ДПС, прапорщик міліції Кушлакова Павло Іванович будучи суб'єктом владних повноважень і будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не сповістила, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутності.
Як вбачається з постанови серії АН1 № 771288 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної 05.12. 2010 року інспектором ДПС Слов'янського взводу батальйону ДПС, на позивача по цій справі було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за передбачене ч.2 ст.122 КУпАП адміністративне правопорушення.
Згідно цієї постанови ОСОБА_1 05 грудня 2010 року, о 10 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем марки «DAEWOO-LANOS»державний № НОМЕР_1 порушив правила користування зовнішніми світовими приладами, в умовах недостатньої видимості туман, на автомобілі було вимкнено габаритні вогни (а.с. ).
Як встановлено судовим розглядом, єдиним доказом скоєння позивачем по даній справі вищезазначеного адміністративного правопорушення є дані, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Інших доказів порушення ОСОБА_1 ПДР не має.
При таких обставинах суд розцінює вищевказаний протокол як неналежний доказ відповідного порушення водієм ОСОБА_1 конкретних правил безпеки дорожнього руху, а тому вважає її винність в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, недоведеною, що свідчить про відсутність в її діях складу даного правопорушення.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.
Враховуючи вищевикладені обставини і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги позивача по справі.
Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження по відповідній справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2,4,6,7,8,17,18,19,69,70,71,128,158,159,160,161,162, 163 КАС України, ст.ст. 1,2,9,23,122,247,288 КУпАП України, суд -
Позовну заяву -задовольнити.
Визнати протиправними дії Інспектора ДПС Слов'янського взводу батальйону ДПС, прапорщика міліції Кушлакова Павла Івановича, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим скасувати винесену ним 05 грудня 2010 року постанову серії АН № 771288 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.М. Костенко