Справа № 2005/2-а-288/11
Категорія
02.03.2011 Борівський районний суд Харківської області в складі
головуючого судді Зеленькова Н. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації Харківської області, Управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення щорічної разової державної грошової допомоги на оздоровлення та визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації щодо недоврахування та неповної виплати вказаної державної допомоги протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточнив його, в якому вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 012523 від 10.02.1993 року виданим Харківською обласною державною адміністрацією (а.с.5), а також інвалідом війни 2-ї групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 06.04.1998 року виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації (а.с.6) та має право на виплату щорічної разової державної грошової допомоги на оздоровлення.
18.01.2011 р. позивач звернувся з письмовою заявою до УПСЗН Борівської районної державної адміністрації, в якій просив здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат (а.с.23).
20.01.2011 р. УПСЗН Борівської районної державної адміністрації надало позивачу письмову відповідь, якою відмовило йому в перерахунку допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду війни 2 групи, оскільки в вересні 2010 р. йому виплачено щорічну разову державну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 120 (сто двадцять) гривень. (а.с.8-9).
Відповідач надав суду заперечення до позову, в якому вказав, що щорічна допомога на оздоровлення згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу виплачена за 2010 рік відповідно до Закону України «Про державний Бюджет України на 2010 рік»в вересні 2010 року в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, визначеному постановою Кабінету міністрів України № 562 від 12.07.2005 року за рахунок коштів державного бюджету за відповідним кодом програмної класифікації та в межах бюджетних призначень (а.с.34-35).
Позивач до суду не з'явився, але надав клопотання, в якому просить суд розглядати справу без його участі та позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.24).
Представник відповідача до суду не з'явився, але надав заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі, проти позовних вимог заперечує (а.с.37).
Суд, дослідивши матеріали справи, не може погодитися з такими виплатами ОСОБА_1, проведеними відповідачем, щодо виплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення як інваліду війни 2 групи за 2010 рік: оскільки відповідно до пункту шостого частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про Державний бюджет на 2010 рік»мають вищу юридичну силу і, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме ці Закони підлягають застосуванню при вирішення даного спору.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не може бути застосована у 2010 році для визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення.
Відповідач у 2010 році повинен був застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідних щорічних виплат грошової допомоги на оздоровлення -частина четверта статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та відповідні статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме розмір мінімальної заробітної плати, установлений у Законах Про державний бюджет України на відповідний рік, а не Постанови КМУ, на які посилається відповідач.
В статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»встановлено у 2010 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня -869 грн., з 1 квітня -884 грн., з 1 липня 888 грн., з 1 жовтня -907 грн., з 1 грудня -922 грн..
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Задовольняючи позовні вимоги позивача щодо виплати недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, суд виходить із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами та дійшов висновку, що розмір щорічної грошової допомоги на оздоровлення визначається відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і не може бути зменшений.
Такі виплати позивачу проводились в менших розмірах, встановлених бюджетним законодавством.
Статтею 3 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 30 травня 2007 року (далі по тексту Типового положення) встановлено, що до основних завдань управління належить забезпечення виплат передбачених законом компенсацій та допоміг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 33 статті 4 Типового положення Управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує відповідно до законодавства соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою статті 159 КАС України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, з врахуванням наведених норм законодавства позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи із способів захисту порушеного права, визначених частиною 3 статті 105 КАС України, суд, встановивши наявність противоправної поведінки УПСЗН Борівської районної державної адміністрації, як суб'єкту владних повноважень, має зобов'язати його до правової поведінки, шляхом покладення певного обов'язку -здійснити нарахування та виплату недоплаченої суми допомоги, встановленої базовим законом, з урахуванням здійснених виплат.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу допомоги в належному розмірі, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність УПСЗН Борівської районної державної адміністрації по не виконанню приписів частини четвертої статті 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування, отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 46, 75, 92, 152 Конституції України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, ст. ст. 2, 9, 99, 105, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації Харківської області, Управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення щорічної разової державної грошової допомоги на оздоровлення та визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації щодо недоврахування та неповної виплати вказаної державної допомоги протиправними задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з розміру, встановленого статтею 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»на момент виплати, згідно вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених сум.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Борівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копії до апеляційної інстанції
Суддя Борівського
районного суду: Зеленькова Н. Г.