19 червня 2006 р.
№ 32/354
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство», м. Київ (далі -Агентство)
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006
зі справи № 32/354
за позовом Агентства
до міської лікарні № 4 Управління охорони здоров'я Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, м. Павлоград Дніпропетровської області,
Управління державного казначейства в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ,
державного підприємства “Редакція інформаційно-аналітичного бюлетеня “Вісник державних закупівель», м. Київ
про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Міністерство економіки та питань європейської інтеграції України, м. Київ,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2005, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006, в позові відмовлено.
Агентство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 17.05.2006 № 2710, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.
Між тим, в додатку до касаційної скарги зазначено: “2. Доказ про відправлення копії касаційної скарги Відповідачу 2 -Фінансовий чек». Проте будь-яких відомостей про направлення копії скарги “Відповідачу 2», тобто Управлінню державного казначейства України в Дніпропетровській області, або відміток про її безпосереднє вручення матеріали скарги не містять, що також підтверджується актом Вищого господарського суду України від 14.06.2006.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Водночас частиною третьою згаданої статті ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених, зокрема, в пункті 4 частини першої цієї статті сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито» сплачене Агентством за квитанцією від 18.05.2006 державне мито в сумі 42, 50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 3 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 зі справи № 32/354 повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство».
2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство» державне мито в сумі 42, 50 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Джунь
Суддя Б. Львов