Справа № 1613/2-а-6/11
Категорія 71
17 січня 2011 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Островського Р.В.,
при секретарі - Білик Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Котельва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій та рішень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням середньої заробітної плати,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій та рішень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, неправомірними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2010 року відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу у цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік, що становить 1650 гривень 43 копійки, зобов'язання відповідача виплатити різницю грошових коштів, яка утворилася з 01.07.2010 року між перерахованою та фактично отриманою за цей період пенсією в сумі 754,65 грн. Стягти з відповідача понесені по справі судові витрати за юридичні послуги в сумі 300,00 гривень.
У відкритому судовому засіданні позивач -ОСОБА_1, пояснив суду, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії продовжував працювати.
Відповідач надав заперечення на позов, у якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» проводиться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
У ході судового розгляду позивач змінив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість пенсійних виплат за липень - грудень 2010 року у розмірі 6034,32 грн.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Управлінням Пенсійного фонду України в Котелевському районі позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з більшого заробітку із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Вищезазначена норма є імперативною і свідчить про те, що для перерахунку пенсії необхідно враховувати показник середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Таким чином, перерахунок пенсії залежить від показника середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Згідно Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1783, показник середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за 2009 рік становить 1650 гривень 43 копійки.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області повинно було перерахувати пенсію із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2009 рік в розмірі 1650 гривень 43 копійки.
Суд вважає, що Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Оскільки положення абзацу 3 частини 40, абзацу 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідачеві слід було застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка діяла до вказаних змін.
Щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530 при перерахунку пенсій, то згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачці підлягають застосуванню ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не наведена Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що позивач після призначення пенсії продовжував працювати, він на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», має право на проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. При цьому, відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року.
Слід зазначити, що правовідносини виникають у процесі реалізації права на проведенні перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, або на невизначеність, виникнення правових колізій, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це можливість проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Таким чином, дії Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області в цілому щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2009 рік (1650,43 грн.) є протиправними.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області не надало належних та допустимих доказів, в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження правомірності відмови позиваці у проведенні перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2009 рік.
Таким чином, вимоги позивача -ОСОБА_1, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік з 01.07.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості пенсійних виплат за липень -грудень 2010 року, у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки зазначена сума не була йому нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган.
Вимога позивача щодо стягнення на його користь судових витрат за правову допомогу в сумі 300 гривень, на думку суду, є взагалі безпідставною, оскільки жодного доказу (договору, акту виконаних робіт, квитанції про сплату), про те що позивач дійсно сплатив таку суму до суду надано не було, як і не заявлено про не можливість надати таких доказів.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Задовольняючи позовні вимоги позивача -ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій та рішень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням середньої заробітної плати частково, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, розсудливості, верховенства права та законності відповідно до вимог ст.ст. 2,7 КАС України.
Керуючись ст.ст.19, 22 Конституції України, ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 18, 71, 86, 94, 159, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд;-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій та рішень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням середньої заробітної плати, задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01 липня 2010 року перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2009 рік, неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік в розмірі 1650 гривень 43 копійки, з 01 липня 2010 року, з урахуванням сум фактично проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 гривню 70 копійок.
В решті позовних вимог позивачу -ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подання в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі апеляційної скарги, з одночасним поданням її копії до апеляційної інстанції.
Суддя
Котелевського районного суду
Полтавської області Р.В.Островський