Котелевський районний суд Полтавської області
Справа № 1613/2-а-244/11
18 лютого 2011 року сел. Котельва
Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Цвітайло П.В., в приміщенні Котелевського районного суду Полтавської області, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Котелевському районі Полтавської області, про визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача в належному розмірі нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії, як дитині війни;-
Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача перерахувати й виплатити на її користь, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії за періоди з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
Ухвалою суду від 08 лютого 2011 року в частині вимог позивачки про відновлення порушеного права на пенсію, як «дитині війни»з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року позов залишено без розгляду і продовжено розгляд справи з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп2008р., якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії у належному розмірі, у зв'язку з чим його дії є неправомірними.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження 11.02.2011 року, а 16.02.2011 року подав до канцелярії суду свої письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суддя, системно дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розгляд та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів.
Позивачка є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається відповідними управліннями Пенсійного фонду України.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФ України в Котелевському районі Полтавської області, за місцем проживання позивачки.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. №2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідач протягом зазначеного позивачем проміжку часу з 09 липня 2007 року нарахування підвищення до пенсії не проводив, а у 2008-2010 роках здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії на підставі п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»в значно менших розмірах, ніж це передбачено діючими положеннями ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правових актів, застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено. Таким чином, відповідач у 2010 р. повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
З огляду на викладене, суддя вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивачки, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та вирішити питання щодо правомірності дій відповідача та визнати бездіяльність даного управління протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за період з 01 липня 2010 року по 18 лютого 2011 року (по день винесення постанови).
За таких обставин суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачці з 01 липня 2010 року по день винесення рішення, з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити заборгованість, з урахуванням раніше проведених виплат.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки -ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Котелевському районі Полтавської області, про визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача в належному розмірі нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії, як дитині війни повністю, суддя виходить із засад справедливості, добросовісності, розсудливості, верховенства права та законності відповідно до вимог ст.ст. 2,7 КАС України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись рішеннями Конституційного Суду України 09.07.2007 за №6-рп2007 року, 22.05.2008 за №10-рп2008 року, №19-рп/2010 від 09.09.2010 року, ст.64 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 18, 71, 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України;-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 липня 2010 року по 18 лютого 2011 року (по день винесення постанови).
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 01 липня 2010 року по 18 лютого 2011 року (по день винесення постанови), з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 копійок).
Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Котелевський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя